Як зберегти виробництво під час війни? Досвід підприємниці з Донеччини

Почати декілька видів підприємства одночасно

Пані Олена відносить себе до людей, яким “постійно треба щось робити”. За увесь час роботи у жінки було декілька підприємств, одночасно два чи більше видів діяльності, до того ж знаходився час допомагати українським солдатам. Повномасштабне вторгнення застало Олену у Костянтинівці, де вона тримала два виробництва. Через бойові дії підприємниця вдалась до релокації та стикнулась з рядом проблем ведення діяльності.

Олена розповідає, що почала підприємницьку діяльність ще у 2015 році. Дві вищі освіти у сфері економіки та юриспруденції дозволило проаналізувати ринок на Донеччині у період бойових дій та зрозуміти, чого не вистачає населенню найбільше. Першим видом діяльності став це по виробництву туалетного паперу та санітарно-гігієнічної продукції. Тоді жінка виграла у програмі “Українсько-донецький куркуль”, що спрямована на підтримку малого бізнесу та отримала додаткові кошти на розширення виробництва.

Поступовий розвиток та аналіз ринку з часом дали можливість відкрити ще й виробництво мийних засобів. Жителі Донеччини отримували товари по хорошім цінам, а Олена зрозуміла, що потрібно суспільству.

“У мене була дуже активна діяльність. Я брала участь у міжнародних конкурсах, грантах. Представляла наше місто на виставках, конференціях, зустрічах. Також я підтримую здоровий спосіб життя. І на цій основі виникла ще ідея – вирощувати мікрозелень. Написала бізнес-план, подала на конкурс, виграла, отримала кошти, купила діяльності. І так зʼявився ще один вид діяльності, досить успішно”, – розповідає Олена. 

Ще одна ідея пані Хатмулліної – це сублімована їжа тривалого зберігання. Ця діяльність розвивалась повільніше, бо потребує великих намагань та залучання коштів. Але повномасштабна війна з 24 лютого внесла свої зміни у життя Олени та її оточення.

Релокація – можливість врятувати виробництво

Через активні бойові дії на Донеччині, Олена вирішила релокуватися – переїхати з бізнесом частково на Дніпровщину та Тернопільщину. Підприємниця скористалася державною програмою по релокації бізнесу. Зізнається, що програмою задоволена, як і допомогою, отриманою від держави. 

“Це дуже потужна допомога, яка допомагає нам, підприємцям, зберегти свою справу, кошти, та продовжувати працювати у безпеці. Я дуже вдячна за таку програму. Рекомендую її використовувати й іншим задля безпеки та зберігання виробництва. Але цікавить інше питання: коли будемо повертатися додому, чи буде програма на повернення?” – сміється Олена під час розмови.

Для участі у програмі жінка склала заяву, надіслати усі потрібні документи. Далі знайти перевізників, які змогли б перевезти велику кількість обладнання з однієї області в іншу. За словами Олени, найбільша складність у цьому була при пошуках перевізників. 

Після переїзду з’явились нові виклики. Через складнощі на новому місці тимчасово не працює виробництво туалетного паперу та мийних засобів.

“Це великі труднощі. Потрібно знайти велике приміщення для цього, створити умови для співробітників, щоб працювати в належних умовах, оплачувати за все. Я поки що не можу створити таких умов. І звичайно потрібні електроенергія, опалення, газопостачання, наразі немає можливості все організувати. Але я не опускаю руки! Через це направила більші сили на виробництво сублімації на Тернопільщині. І ця ідея, яка повільно просувалась до війни, зараз активно розвивається. Бо якраз є попит на їжу швидкого харчування. До того ж є можливість допомогти нашим хлопцям”, – говорить підприємниця. 

Допомога воїнам та робота задля підтримки держави

Рідний брат Олени наразі знаходиться у добровольчому угрупуванні, захищаючи країну від окупантів. Жінка допомагає продукцією швидкого харчування для усіх бійців групи – це супи, борщі та інша продукція. Крім цього, намагається допомагати й іншими речами – раціями, тепловізорами, харчовими продуктами, особливо потрібні зараз – автівки та їх капітальні ремонти. 

Серед інших напрямків роботи Олени Хатмулліної – вирощення перепілок. Ця діяльність продовжує працювати на Донеччині, у Костянтинівці. За словами жінки, це спрямовано, перш за все, для закриття потреб людей, які там залишились. Крім цього, продовжується консалтингова діяльність – допомога підприємцям з грантами та бізнес-планами.

“Розумію, що багато бізнесів зараз постраждало. Але у мене відповідальність перед іншими. Я повинна сплачувати податки, підтримувати державу, давати робочі місця. Я повинна щось робити зараз, не сидіти без діла, комусь допомагати, щось виготовляти”, – ділиться Олена.

Як скористатися програмою релокації?

Щоб скористатися програмою релокації підприємствам з зони бойових дій, потрібно: 

• Спершу заповнити заяву за посиланням ТУТ. Треба вказати спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування.
• Міністерство економіки України детально розгляне заяву від 1 до 3 днів для підприємств, що мають першочергове значення для оборонного комплексу, життєдіяльності населення та підтримки економіки у воєнний час. Щодо інших підприємств (не пріоритетних) – заявки можуть розглядатися до 5 днів. 
• Очікувати дзвінка від Міністерства. Як заявка буде погоджена — підприємцям треба обрати спосіб перевезення бізнесу — Укрзалізницею, Укрпоштою або власноруч. Після укладання всіх заяв та договорів — вартість переїзду буде відшкодована. 
• Після завершення бойових дій підприємства повернуться на первинні локації та стануть драйверами відбудови економіки в громадах.

Якщо у вас є змога допомогти хлопцям з батальйону, де наразі перебуває рідний брат Олени, ви можете скористатися карткою 5168 7427 2912 0315.

***