Повернути своїх: якою має бути реінтеграція після звільнення тимчасово окупованих територій сходу України

Реінтеграція після звільнення тимчасово окупованих територій сходу України стає невіддільною частиною порядку денного, адже це досить тривале та болюче питання, над яким варто працювати вже сьогодні. 

Російська окупація не лише призвела до фізичних руйнувань та соціально-економічних криз, але й активно впливає на демографічну ситуацію та культурну ідентичність регіону.

Зі збільшенням терміну перебування під окупацією територій та їхніх жителів та жительок зростають і наслідки, які необхідно буде долати після їхнього звільнення. Про це зазначив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор на конференції “Від (де)окупації до відкритого демократичного врядування”, яка відбулася в Києві в рамках тижня відкритого Уряду в Україні.

“Навіть, регіони, які були окуповані у 2022 році, вже зазнали значної руйнації українських інститутів та соціальних зв’язків. На окупованій у 2014-му Луганщині вони знищені взагалі. Крім того, там вже виросло покоління луганчан, виховане під впливом російської  пропаганди в ненависті до України. Їх ментальна реінтеграція буде однією з найскладніших проблем, адже багато з них втратили рідних та близьких під час війни, розв’язаною росією”, — пояснив Артем Лисогор.

Водночас заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Анатолій Стельмах наголосив, що після звільнення усі тимчасово захоплені території повинні бути інтегровані в українську економіку та культурний простір якомога швидше.

Він також зазначив, що наразі уряд активно працює над підготовкою стратегії для деокупованих регіонів.

Про те, якою саме повинна бути реінтеграція після звільнення тимчасово окупованих територій сходу України, та які виклики для суспільства та української влади вона за собою понесе, розповість Східний Варіант спільно з правозахисниками та представниками громадських організацій.

Фізична безпека та повернення органів державної влади

Першочерговим завданням після деокупації тимчасово окупованих територій України стане фізичне відновлення населених пунктів, що включає розмінування та гарантію безпеки місцевих мешканців. Без цього люди не зможуть масово повертатися у свої домівки.

Директорка з адвокації Центру прав людини “ZMINA” Альона Луньова в коментарі Східному Варіанту пояснює, що наразі важко передбачити, в якому стані будуть території після деокупації та які ресурси будуть потрібні для їхнього відновлення. 

Крім цього, за словами керівника Департаменту документування Української гельсінської спілки з прав людини Сергія Мовчана, після звільнення територій постане питання повернення органів державної влади, яке теж може бути значним викликом. Адже зараз в Україні відчутна нестача поліцейських, прокурорів та суддів, що ускладнить забезпечення необхідної державної інфраструктури на звільнених територіях.

Водночас з поверненням органів державної влади виникне питання синхронізації та реалізації реформ на окупованих територіях, які відбулися в українському законодавстві протягом 10 років. Це і реформа децентралізації, освітня, медична тощо.

“До прикладу, в нас є певні кваліфікаційні стандарти для лікарів. Вони проходять періодично кваліфікаційні навчання і потім тестування, яких очевидно не було для населення окупованих територій і лікарів, які там працюють. Це означає, що якимось чином потрібно буде синхронізуватися з  медичною системою України. Але, щоб це реалізувати, ми також не можемо позбавити всіх мешканців окупованих територій права на медичну допомогу, якщо забрати можливість надавати медичну допомогу у місцевих лікарів. Тому це питання потребує належного врегулювання”, — пояснює Альона Луньова в розмові зі Східним Варіантом.

Отримання українських документів

Один із ключових викликів після звільнення окупованих територій буде пов'язаний із питанням отримання документів українського зразка та ідентифікації осіб.

Багато людей, які мешкають там, ніколи не мали українських документів або втратили їх через окупацію. Це особливо стосується молодих людей, які на момент окупації були дітьми й зараз вже стали повнолітніми.

Водночас на сьогодні процедура отримання українських документів є досить тривалою і відбувається через судову систему. Такий спосіб не завжди забезпечує повне розв'язання проблеми та має свої недоліки в реалізації. 

Головна директорка та координаторка ГО “Донбас SOS” Віолета Артемчук зазначає в коментарі Східному Варіанту, що цю систему необхідно спростити. 

Вона розповідає, що для запровадження більш ефективної процедури отримання документів українського зразка для мешканців ТОТ уряд подав до Верховної Ради законопроєкт №9069. Згідно з цим законопроєктом, можна буде отримувати акти цивільного стану безпосередньо в органах ДРАЦС.

“Ми підтримуємо цей закон, написали безліч аналітичних записок і брали участь у численних робочих групах з його підтримки. Наразі процес розгляду цього закону затримується, проте його необхідно доопрацювати й розглянути, інакше після деокупації судова система буде просто перевантажена”, — каже правозахисниця.

Право власності та “віджим” майна

Значна частина в контексті реінтеграції буде зосереджена на вирішенні питань права власності та націоналізації майна українських громадян в окупації. Уряд України не визнає жодні акти щодо передачі майна на тимчасово окупованих територіях, і право власності залишається за першочерговим господарем, зареєстрованим за українським законодавством. 

За словами Сергія Мовчана, варто вже зараз продумати відповідні правові механізми для будь-яких неординарних ситуацій в питаннях права власності, щоб мати готовий план дій, і не вирішувати кожен випадок індивідуально пізніше.

Про один із таких можливих випадків нам розповіла правозахисниця Віолета Артемчук:

Взяти й виселити можна легко якогось окупанта чи колаборанта, і то під питанням, а як виселити таку сім’ю? Вони також громадяни України, в яких постраждало житло. Куди їм їхати? Мені здається це буде великим викликом і проблемою, тому над цим потрібно працювати вже зараз”.

Керівник Департаменту документування УГСПЛ також наголошує на питанні “нового” майна. Зокрема, будинків, які росіяни побудували на тимчасово окупованих територіях.

“Припустимо, що в Донецьку побудували будинок, новий. Його зареєстрували, в людей є право власності на ці квартири, але російське. А що буде, коли Україна повернеться? Цей будинок фактично є, в ньому живуть люди. Однак, Україна не виділяла землю під нього. Відповідно,  його потрібно буде зносити? Цей аспект теж потрібно ретельно продумати”, — розповідає в коментарі Східному Варіанту Сергій Мовчан.

Освітній процес

Відновлення освітнього процесу на звільнених територіях стане одним із важливих завдань, тому що загалом по різних оцінках в окупації залишається від 1 000 000 до 1 500 000 дітей, значна частина — на території Донецької та Луганської областей. Вони здобувають мілітаризовану освіту, вивчають спотворену росіянами історію України та позбавлені будь-якої можливості вивчати українську мову.

Потрібно буде вирішити, як інтегрувати дітей, які навчалися за російськими стандартами, назад в українське освітнє середовище. Крім цього, виникне питання кадрів: чи це буде резерв вчителів, які поїдуть на деокуповану територію чи інша програма.

Водночас на думку Сергія Мовчана важливо також звернути увагу на те, що робити з релокованими закладами вищої освіти. 

“Багато вишів, які виїхали з ТОТ, вже добре осіли на підконтрольних Україні територіях. До прикладу, Донецький державний університет внутрішніх справ вже двічі був релокований: спочатку з Донецька в Маріуполь, потім з Маріуполя в Кропивницький. Що робити в такому випадку? Повертати їх назад чи говорити про існування двох паралелей із такими зво”, — пояснює експерт.

Віолета Артемчук підкреслює, що після деокупації виникне проблема з наявністю спеціалістів для відновлення різних галузей. Багато людей здобули фахову освіту на тимчасово окупованих територіях, наприклад, в інженерних чи агрономічних напрямках. Що робити в такому випадку, з людьми, які мають знання і навички, але не можуть працювати, бо їхні дипломи не визнаються?

“Наразі ведеться розробка процедури підтвердження знань, яка, сподіваємося, буде простою і доступною для тих, хто хоче підтвердити свої кваліфікації й працювати. Однак, про це ще зарано говорити”, — каже правозахисниця.

Після деокупації окрім викликів, згаданих вище, виникне низка інших важливих питань. Необхідно буде вирішувати економічні аспекти, зокрема відновлення інфраструктури та підприємництва на звільнених територіях.

Також потрібно буде переглянути всі судові рішення і вироки, які були винесені окупантами, й забезпечити правосуддя відповідно до міжнародних та українських стандартів.

Демографічна ситуація також буде серйозним викликом, особливо щодо людей, які вже оселилися на тимчасово окупованих територіях, створили сім'ї та відчувають себе частиною місцевого співтовариства.

Чи є вже напрацьовані рішення?

Наразі органи державної влади спільно з правозахисними та громадськими організаціями активно працюють над стратегією реінтеграції тимчасово окупованих територій. За словами Директорки з адвокації Центру прав людини “ZMINA” Альони Луньової, цей документ наразі перебуває на етапі узгодження в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та ще не має статусу прийнятого документа.

Голова Луганської ОВА Артем Лисогор також заявив про готовність громад області до деокупації. Він розповів про розроблений “План першочергових дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Луганської області та їх реінтеграції”, який є покроковою інструкцією з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів.

Він передбачає забезпечення функціонування місцевих військових (державних) адміністрацій: підключення до електроживлення, радіозв’язку, мережі “Інтернет”; організацію виїзного надання адміністративних послуг суб’єктам звернення із застосуванням сервісів “Мобільний адміністратор” та “Мобільний центр”; створення мобільних пересувних медичних бригад амбулаторної допомоги з залученням фахівців гуманітарних організацій, які здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоров’я; заходи з відновлення обігу національної валюти, поновлення соціальних та пенсійних виплат.

Зокрема, організацію роботи пересувних відділень АТ “Укрпошта”, банкоматів, сервісів для терміналів, у тому числі сервісу “Готівка на касі”. Відповідні домовленості уже укладені з Ощадбанком, Пенсійним фондом, Укрпоштою, операторами мобільних послуг.

Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук наголосила на тому, що до подальшої деокупації українських територій потрібно готуватися вже зараз. Також, вона повідомила що команда Мінреінтеграції розробила проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення ДОТ на період до 2026 року та операційний план заходів із її реалізації у 2024–2026 роках. 

Для їхнього напрацювання Мінреінтеграції за участю заінтересованих державних органів спільно з представниками громадського сектору створили відповідну робочу групу. До її складу увійшли, зокрема, представники Мінреінтеграції, Офісу Президента, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Представництва Президента в Автономній Республіці Крим і Центру прав людини ZMINA.

На запит Східного Варіанту в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповіли, що результатом реалізації Стратегії стане побудова цілісної державної політики щодо реінтеграції ДОТ з урахуванням умов, тривалості та наслідків тимчасової окупації для жителів цих територій. 

Стратегія є комплексним документом, який окреслює ключові принципи та вектори державної політики щодо:

– синхронізації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та відновлення їхньої діяльності на деокупованих територіях (ДОТ);

– створення умов для повноцінної реінтеграції території та населення ДОТ у правовий, адміністративний, соціальний, культурний, інформаційний, освітній тощо простори України;

– відновлення прав і свобод людини та громадянина;

– створення гарантій безпеки населення звільнених територій;

– подолання наслідків тимчасової окупації територій України в усіх сферах суспільного життя.

Так, профільними Міністерствами вже активно розробляються відповідні стратегії/концепції задля відновлення, розвитку та реінтеграції ДОТ.

За словами представників міністерства, наразі документ перебуває на розгляді в Уряді.

***

Україна намагається докладати максимум зусиль для того, щоб повернути своїх людей та території й інтегрувати їх в український контекст якомога скоріше та ефективніше. 

Однак, це дуже довгий та складний процес, який вимагає участі кожного громадянина, не лише представників влади чи громадських організацій. 

Сергій Мовчан каже в розмові зі Східним Варіантом, що реінтеграція — це не тільки про повернення людей до українського середовища, а ще й українське середовище повинне бути підготовлене до того, що люди, які жили багато років в окупації, повернуться сюди.