Житло для ВПО, евакуація та відчуття покинутості: про що говорили на онлайн-події Східного Варіанта

15 квітня 2026 року Східний Варіант провів онлайн-захід “Чому переселенці почуваються покинутими: розмова про адаптацію та підтримку”. Подія об’єднала представників громадського сектору та органів влади й стала спробою вкотре вийти на відвертий діалог між переселенцями та державними інституціями.

Представляючи тему зустрічі, модераторка Валерія зазначила, що проблематика ВПО є чутливою і близькою для редакції Східного Варіанта, адже більша частина команди втратила свій дім.

Спікерами та спікерками заходу стали: директорка Департаменту соціального захисту Луганської ОВА Оксана Волошина; виконавча директорка благодійного фонду “Схід SOS” Катерина Скрипова; кандидатка соціологічних наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Алла Петренко-Лисак; заступниця начальника управління у справах пільгових категорій громадян — начальниця відділу з питань ВПО Ольга Бондаренко; т.в.о. заступника директора — начальник управління у справах пільгових категорій громадян Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА Дмитро Пожарський. Зазначимо, що представники Мінрозвитку відмовилися доєднатися до події.

Житлові програми та підтримка ВПО з Луганщини

Першою взяла слово представниця Луганської ОВА Оксана Волошина:

“Для плідного спілкування з переселенцями ми створили Telegram-канал “Луганщина згуртована”, куди щотижня додаємо форму реєстрації для отримання гуманітарної допомоги. Наразі допомога тільки адресна. Зокрема, у каналі публікуємо інформацію про додаткові програми підтримки”.

Проте важливо зазначити, що умови надання гуманітарної допомоги диктують благодійні фонди.

За словами пані Оксани, Луганська область упорядкувала списки дітей з інвалідністю та вирішила відновити реабілітаційний центр для таких дітей ВПО. Відкриття центру планують у Києві, в травні. Зокрема, на Закарпатті незабаром відкриють Сватівський обласний будинок інтернат для людей літнього віку та людей з інвалідністю.

Також Луганська ОВА працює над програмами для оздоровлення дітей переселенців із Луганського, Алчевського Довжанського та Ровеньківського районів, які залишились без військових адміністрацій, однак потребують підтримки. Зокрема, Департамент порушив питання фінансової підтримки для дітей ВПО з 2014 року.

“Для переселенців з 2014 року створена програма кредитування. Торік 176 родин отримали кредити на житло. Тобто, 350 тисяч грн першого внеску люди можуть отримати від обласної державної адміністрації”, — поділилась директорка Департаменту соціального захисту Луганської ОВА.

На запитання від зареєстрованих учасників про недоступність житлових програм для більшості ВПО, пані Оксана відповіла, що кількість переселенців досягає близько 5 мільйонів, тож Україна самостійно не може наразі охопити житлом кожного. Саме тому ведеться постійна робота з міжнародними партнерами, висвітлюючи проблему житла для ВПО:

“Ми розуміємо, що ситуація з житлом в деяких випадках є критичною, тому Луганська ОВА розглядає збільшення місць тимчасового перебування для ВПО. Один із шелтерів у Києві навіть приймає людей з тваринами. Однак отримання індивідуального житла найближчим часом залишається проблемним”.

Евакуація з Донецької області

Далі слово взяли представники Донецької ОДА Дмитро Пожарський та Ольга Бондаренко:

“Наші виклики дещо відрізняються від ситуації колег із Луганської області, адже станом на кінець квітня 2026 року на підконтрольній території Донеччини проживають понад 172 тисячі людей. Донеччина продовжує жити, оборонятися та будувати фортифікації. Щодня з області відправляються евакуаційні автобуси до більш безпечних регіонів”.

Дмитро Пожарський наголосив, що мешканці Донеччини, які потребують евакуації або тимчасового прихистку, можуть звернутися на гарячі лінії облдержадміністрації:

• гаряча лінія облдержадміністрації: 0-800-507-506;
• гаряча лінія щодо отримання виплат при евакуації: 066-285-62-90;
• гаряча лінія щодо евакуації тяжко хворих та осіб з інвалідністю: 0-800-332-614;
• цілодобова “гаряча лінія” обласного call-центру з питань евакуації населення: 0-800-500-121, +380730500121 (Viber, Whatsapp, Telegram, Signal).

У транзитних центрах, куди прибувають евакуйовані мешканці Донеччини, можна оформити разову фінансову допомогу — 12 300 грн на одну особу. Виплата надходить на банківський рахунок приблизно протягом місяця (іноді довше). Також у центрах надають гуманітарну та медичну допомогу, а дорогу до місця проживання в обраній області оплачувати самостійно не потрібно.

“Тимчасове проживання в шелтерах є повністю безкоштовним. Якщо у людини вимагають гроші за перебування, необхідно негайно звернутися до правоохоронних органів або до представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини”, — додав пан Дмитро.

Допомога у приймаючих громадах

За словами Ольги Бондаренко, для переселенців із Донеччини в Україні працюють 102 гуманітарні хаби у 19 областях. У них надають гуманітарну допомогу (за наявності), а також юридичні, соціальні та психологічні консультації.

“У хабах проводять різні активності: освітні гуртки, жіночі клуби, спортивні секції та зустрічі для людей літнього віку. Переселенці приходять у такі простори, щоб відчути дім за межами Донеччини та не почуватися самотніми”, — зазначає пані Ольга.

У майбутньому Лиманська громада планує відкрити нові хаби в Кременчуці та Корсуні-Шевченківському, а Добропільська громада — в Одесі.

Оксана Волошина додала, що Луганська ОВА підтримує оборону Донецької області, зокрема виділяє бюджет на будівництво захисних споруд. Вона також наголосила, що переселенці з Донеччини можуть звертатися до місць тимчасового прихистку Луганщини та отримувати гуманітарну й соціальну допомогу.

Під час дискусії слово взяла зареєстрована учасниця пані Вікторія:

“Немає сенсу говорити про відкриття хабів у великих містах, коли в селах переселенці помирають на самоті без допомоги. У приймаючих громадах нам інколи прямо кажуть повертатися додому — в окупацію”.

У відповідь Дмитро Пожарський повідомив, що громади Донеччини нині розробляють програми підтримки для вразливих категорій ВПО. За його словами, вони перебувають на етапі затвердження, і є сподівання, що вже у 2026 році ситуація покращиться.

Оксана Волошина також звернулася до учасниці:“Пані Вікторіє, зареєструйтеся у Telegram-каналі “Луганщина згуртована”. Ми домовилися з британськими партнерами про гуманітарну допомогу для людей літнього віку — подайте заявку. Також ви можете отримати мій контакт через Східний Варіант, і ми індивідуально розглянемо, як ще можемо допомогти”.

Пріоритет — розвиток повного циклу евакуації з прифронту

Наступний блок події розпочала виконавча директорка благодійного фонду “Схід SOS” Катерина Скрипова:

“Наш фонд працює на всій підконтрольній Україні території. Фізично ми не працюємо на тимчасово окупованих територіях, однак підтримуємо вступників звідти, надаючи гуманітарний і соціальний супровід. Також продовжуємо підтримувати релоковані освітні заклади Луганщини”.

Говорячи про діяльність на прифронтовій Донеччині, Катерина Скрипова зазначила, що ключова мета фонду — розвиток повного циклу евакуації.

“Евакуація починається з інформування мешканців прифронтових регіонів: ми приїжджаємо особисто та розповідаємо про шлях евакуації, щоб люди мали час ухвалити рішення виїхати”, — додає виконавча директорка фонду.

“Схід SOS” активно підтримує людей з інвалідністю, допомагає сім’ям із дітьми та людям із домашніми тваринами. Фонд розміщує евакуйованих у транзитних шелтерах до моменту, поки не знайде постійне місце проживання. Кінцева мета — інтеграція людей у приймаючі громади, тому організація також розвиває напрям відбудови житла.

Фонд надає переселенцям правозахисний, юридичний і психологічний супровід, а також консультує щодо працевлаштування в нових громадах. Окремим напрямом стала підтримка ветеранів та їхніх родин — із юридичним, соціальним і психологічним супроводом.

Дмитро Пожарський подякував команді “Схід SOS” за співпрацю з Департаментом соціального захисту населення Донецької ОДА у щоденній евакуації та пошуку місць для розселення переселенців.

Контакти благодійного фонду “Схід SOS”

• Телефон: 0 800 332 614 (безкоштовно);
• Viber: +38 099 710 48 72, +38 099 311 53 14;
• Telegram: +38 096 108 60 48.

Головна потреба переселенців — людське ставлення

До розмови долучилася дослідниця Алла Петренко-Лисак, яка презентувала результати дослідження про актуальний стан ВПО.

“У межах дослідження ми працювали з різними фокус-групами: молоддю, людьми старшого віку, представниками громадського сектору та державних інституцій. Розмови були дуже відвертими. Коли йшлося про відновлення, більшість учасників наголошували, що насамперед їм потрібне відновлення душі. Люди говорять про відчуття нескінченної тимчасовості. Особливо старші люди вже не вірять у повернення додому — на Луганщину чи Донеччину”.

За словами дослідниці, переселенці загалом відкриті до допомоги, але часто не знаходять одне одного, а важлива інформація передається “черезтинним радіо”:

“Чому переселенці часто говорять про покинутість? Ймовірно, це пов’язано з втратою людиноцентричності через формалізацію системи. Багато хто виснажений, тому іноді ми не бачимо можливостей для діалогу і поширення інформації. Для змін на краще мають об’єднатися всі”.

За словами Алли Петренко-Лисак, головна потреба переселенців — людське ставлення.

Оксана Волошина, коментуючи результати дослідження, розповіла, що Луганська ОВА поширює інформацію про можливості допомоги різними каналами. Водночас під час особистого спілкування переселенці часто вперше чують про ці можливості. Саме тому адміністрація також телефонує людям та поширює інформацію через громадські організації й ініціативи.

“Наші люди не стукають, тож їм і не відкривають. Не чекайте поки вас знайдуть, дайте знати про себе і ми вам допоможемо”, — підсумувала директорка Департаменту.

“Чому переселенці почуваються покинутими?”

Слово взяла учасниця Наталя, яка волонтерить у Харкові. Вона зазначила, що представники вразливих категорій переселенців часто не можуть самостійно ініціювати пошук допомоги, адже не мають доступу до онлайн-каналів, де публікують відповідну інформацію:

“Але я хотіла б поставити запитання спікерам: як ви думаєте, чому переселенці почуваються покинутими? ”

Першою відповіла Оксана Волошина:

“Кожному з нас потрібно почати із себе — і переселенцям також. Усі ми травмовані війною. Я знаю приклад шелтеру, де живе майже 400 людей і вже народилося дев’ять дітей. Там мешканці різного віку допомагають одне одному, відвідують спортивні секції для ВПО, ходять на йогу та користуються соціальними перукарнями. Це наштовхує на думку, що відновлення починається з особистого рішення. Ми можемо підставити плече, допомагати навіть із реабілітацією чи подоланням залежностей, але в кожній історії людина спершу вирішує почати із себе”.

Дослідниця Алла Петренко-Лисак додала, що важливо розрізняти відчуття покинутості та реальний стан покинутості:

“Можна почуватися покинутим, а можна бути покинутим. Важливо зрозуміти, що саме формує це відчуття. Якщо ж людина справді опинилася без підтримки — необхідно детально розбирати ситуацію”.

Учасниця події пані Вікторія звернула увагу на проблему житла:

“Важко не почуватися покинутою, коли немає гарантій щодо орендованого житла. Це вже моє п’ятнадцяте житло — я живу на коробках. Ледь облаштуєш побут, як господар повідомляє, що потрібно виїжджати, і юридично це майже неможливо оскаржити, бо ринок оренди фактично не врегульований”.

Оксана Волошина відповіла, що держава працює над питанням укладання офіційних довгострокових договорів оренди.

Також, за її словами, розробляється державна програма “Будиночки в селі”, яка передбачає забезпечення ВПО житлом у сільській місцевості. Планується придбання готових будинків вартістю до 500 тисяч гривень і надання їх у соціальну оренду, де мешканці оплачуватимуть лише комунальні послуги. Переселенці зможуть обирати житло за сприяння місцевої влади.

Наприкінці до розмови долучився начальник Попаснянської МВА Микола Ханатов. Він наголосив, що, як і переселенці, службовці також уперше вчаться працювати в умовах релокації та нестабільності. Окремо він відзначив роль Східного Варіанта у комунікації між місцевою владою та ВПО та подякував за висвітлення теми.

***

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.