Примарна тиша з присмаком війни: чим живе прифронтовий Слов'янськ

Слов'янськ — місто на півночі Донецької області, яке вже багато років залишається символом стійкості та боротьби. Переживши окупацію у 2014 році та ставши однією з ключових форпостів сходу України після повномасштабного вторгнення у 2022 році, місто продовжує жити в умовах постійної загрози.

На перший погляд, вулиці Слов’янська зараз не дуже відрізняються від вулиць будь-якого міста, що знаходиться у глибшому тилу. Люди, прогулюючись по центру або парку, насолоджуються теплою осінньою погодою, магазини працюють, комунальники прибирають опале листя.

Навіть у міському парку продовжує розважати гостей контактний зоопарк, де живуть декілька десятків тварин.

Але якщо придивитися уважніше, то можна помітити ознаки того, що лінія фронту проходить всього за п’ятнадцять — двадцять кілометрів.

Першою ознакою є руйнування, які стали наслідком атак російської армії.

Слов'янськ майже щоденно відчуває на собі безжальний подих війни. Якщо перше півріччя 2025 року принесло громаді 160 обстрілів, то лише за наступні три з половиною місяці — з липня до середини жовтня — кількість ударів зросла до 153. Це не просто статистика, це — щоденна битва за виживання, виклик для кожного мешканця міста, що змушений жити під постійною загрозою.

Липень приніс 45 ударів, серпень та вересень — по 42 кожен, а перша половина жовтня вже відзначилася 24 влучаннями.

Загалом з початку 2025 року російські окупанти 313 разів атакували Слов’янську громаду. Кожна цифра — це розірване мирне небо, зірвані дахи, зруйновані долі.

Найчастіше небо над Слов'янськом розривають моторошні звуки дронів “Герань-2”. Вони стали символом повітряного терору, несучи смерть і руйнування.

Рідше, але не менш руйнівно, на місто падають авіаційні бомби, перетворюючи будинки на купи уламків, а також FPV-дрони, що полюють на свої жертви з високою точністю.

Ці атаки мають жахливі наслідки. Якщо у першому півріччі 2025 року 35 людей отримали поранення, а одна загинула, то з липня кількість жертв зросла майже у півтора раза. За три з половиною місяці було поранено ще 56 жителів громади, і ще одна людина загинула.

Виходом із ситуації могла б бути евакуація, але багато хто з місцевих поки не поспішають залишати домівки та їхати “на голе місце”.

“Ті, хто міг виїхати, виїхали ще у 22-му році. У мене пів під'їзду роз'їхалися ще весною 22-го. Хто до друзів, хто до родичів. Ще декілька знайомих виїжджали, але повернулися. Оренда житла всюди висока, а нормальну роботу — щоб можна було і за житло платити, і жити ще якось, — таку дуже важко знайти. Тим паче якщо людина вже у віці або не має якоїсь кваліфікації”, — відповідає на питання про евакуацію житель Слов’янська Віталій Миколайович.

“Мені вже під шістдесят, працював останні два десятки років у посудному цеху. У 22-му пішов зварювальником. Поки роботу тут, удома, маю, то їхати нікуди не буду. От якщо зі Слов'янська почнеться масова евакуація, якщо роботодавець буде переїжджати, то я тоді буду думати”, — додає Віталій Миколайович.

Ще одна ознака прифронтової повсякденності Слов’янська — це мобільні бетонні укриття, які міська адміністрація облаштувала у всіх багатолюдних місцях. Укриття стоять на площі, біля ринку, біля входу у парк, на пляжі.

Станом на середину літа 2025 року мобільних укриттів у місті налічувалося 14 одиниць. До того ж ще понад 50 бомбосховищ облаштовані у підвалах багатоповерхівок.

Чи користуються цими укриттями жителі Слов’янська? Більшість з тих, кому кореспондент Східного Варіанта поставив це запитання, відповіли негативно.

“Ну якщо просто сирена виє, то навіть не звертаю уваги. “Шахеди” в основному вночі літають, то ми вдома спимо, і про “прильоти” дізнаємося вже з новин вранці. Та і розумієте, я живу на 7 поверсі. Бігати вночі у підвал туди-сюди ну зовсім не хочеться”, — ділиться жителька Слов’янська Олена.

Але обстріли продовжуються, а кількість зруйнованого або пошкодженого житла збільшується.

Як раніше повідомляв Східний Варіант, станом на середину вересня 2025 року в Слов’янській громаді внаслідок російських обстрілів пошкоджено або зруйновано понад 1562 приватних будинків та 301 багатоквартирний будинок.

Мешканці пошкоджених приватних домівок можуть відновити житло або придбати нове замість зруйнованого через державну програму «єВідновлення». Про це Східному Варіанту розповів начальник Словʼянської міської військової адміністрації Вадим Лях.

"Загальна сума виконаних робіт за кошти міського бюджету складає 155 млн грн. Це в тому числі з технічним обстеженням, розробкою проєктно-кошторисної документації, підрядними роботами, технічним та авторським наглядом. При проведених відновлювальних робіт у багатоквартирних будинках виконувався ремонт покрівель, замінювали вікна в місцях загального користування. У багатоквартирних будинках, які зазнали значних пошкоджень, виконували капітальний ремонт", — пояснив очільник міста.

Розмови з містянами створює враження, що хоча у Слов’янську й відчувається подих війни, але більшість з них воліє не думати про те, що місто може повторити долю Костянтинівки чи Добропілля. Або, можливо, ці думки просто не хочуть озвучувати вголос.

Більше про те, як у Словʼянську відновлюють пошкоджені від обстрілів будинки, читайте в нашому матеріалі за посиланням.

***

Читайте також: Слов'янський курорт у тіні фронту: у якому стані зараз природня оздоровниця міста