Тетяна Жук
"Щодня ми чуємо сотні голосів та історій". Як правозахисники впливають на реінтеграцію Донбасу
Коли у 2014 році на сході України почався збройний конфлікт, громадські організації стали чи не першими, хто почав надавати допомогу жителям Донецької та Луганської областей.
Люди, які ще вчора мали власний будинок, змушені були рятуватися від війни. Їхні потреби забезпечували благодійні фонди та правозахисні організації — допомагали виїхати із зони бойових дій, шукали житло, надавали психологічну та гуманітарну допомогу.
Тоді багатьом здавалося, що окуповані території швидко звільнять, але чим довше триває конфлікт, тим більше проблем у правовому і гуманітарному полі він породжує. Сьогодні громадські та правозахисні організації, благодійні фонди, як і раніше допомагають людям, які так чи інакше постраждали від окупації.
«Східний варіант» дізнався, як правозахисники, взаємодіючи з людьми та владою, впливають на реінтеграцію Донбасу.
Впливати на законодавство можна і потрібно
Окупація територій поставила перед державою масу питань: як виплачувати пенсії, як враховувати трудовий стаж, як підтверджувати особистість людей, які втратили документи. Знадобилося внести зміни в українське законодавство, щоб адаптувати його під нові реалії.
«Перший рівень впливу — адвокаційний. Зараз пишеться законопроєкт про політику перехідного періоду. Ми читаємо цей законопроєкт і розуміємо, що деякі норми не працюватимуть на реінтеграцію, а навпаки, здатні викликати розкол. Ми підготували аналіз закону і ходили з ним до голови Комітету з прав людини, щоб висловити свої аргументи», — розповідає головна координаторка громадської організації «Донбас SOS» Віолетта Артемчук.
Якщо спочатку в публічному просторі лунав меседж про те, що потрібно ухвалити закон якомога швидше, то зараз, за її словами, депутати та державні діячі кажуть, що потрібно порадитися з західними партнерами та все зважити.
Також правозахисники багато працюють на КПВВ і опитують людей про актуальні проблеми. Одна з них — штрафи за порушення порядку перетину українського кордону.
«Як правозахисники, ми почали адвокаційну кампанію, і це вилилося в закон про тимчасове незастосування адмінштрафів.
Цей закон не ідеальний, це внесення змін до карантинного закону, тимчасове рішення, але він вже позитивно працює на користь держави», — коментує координаторка з адвокації благодійного фонду «Право на захист» Еліна Шишкіна.
Оскільки у правозахисників є великий досвід спілкування з внутрішньо переміщеними особами та розуміння проблематики, вони вносять свої рекомендації до законопроєктів, спілкуються з чиновниками, вказують на вразливі місця в майбутніх законах.
«Ми пропонуємо виходи. І часто наші рекомендації беруться до уваги в контексті формування державної політики. І дійсно, якби більше наших рекомендацій держава втілювала в життя, а не окремі з них, то, можливо, процес реінтеграції відбувався б швидше», — припускає Еліна Шишкіна.
Заглиблюючись в кожну історію
Крім глобального впливу на законопроєкти та підзаконні акти правозахисники часто змінюють життя конкретних людей, вислуховуючи їхню історію і заглиблюючись в проблематику.
Уже другий рік абітурієнти насилу виїжджають з окупованих територій на підконтрольну частину України, щоб вступити до українських вишів. З початком карантину окупаційні адміністрації так званих «ЛДНР» ускладнили виїзд з ОРДЛО.
Хоча в Україні діти-переселенці можуть вступити до вишу через центри «Донбас–Україна» за спрощеною процедурою, у багатьох виникають складності.
«Цього року було дуже багато звернень від вступників з окупованих територій. Вони не могли реалізувати своє право, тому що процедура описана непрозоро. Я дуже пишаюся, що дев'ять з тих дітей, хто зіткнувся з проблемами під час вступу і звернувся до нас, стали студентами українських вузів. Ми дзвонили, всюди стукали, вели їх від початку і до кінця. Вони сказали нам: “Якби не ви, ми б так і залишилися в Донецьку”», — наводить приклад Віолетта Артемчук.
У організації «Донбас SOS» щодня працює гаряча лінія (0 800 309 110).
«Щодня ми чуємо сто голосів і сто проблем. І від людей на КПВВ, і від громадян з окупованих територій. У них дуже різні питання», — розповідає Віолетта Артемчук.
Правозахисники стикаються, можна сказати, з унікальними питаннями, відповіді на які знайти в законах людині з загальною освітою непросто.
«Були питання про те, як перевезти прах померлої людини, якщо вона померла на непідконтрольній території, але хотіла бути похованою на підконтрольній території та навпаки. Так, про таке рідко запитують, але з цим теж стикаються», — говорить правозахисниця.
Директорка «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова згадує і про інший важливий напрямок роботи правозахисників — оскарження штрафів за порушення правил перетину російсько-українського кордону. За даними «Східної правозахисної групи», понад сто рішень в позовах щодо оскарження штрафів прикордонників були винесені на користь цивільних осіб.
«Окупаційні адміністрації використовують кожен випадок штрафування, як черговий привід згадати, що “Україна відмовилася від своїх людей”», — каже Віра Ястребова.
Допомога зі вступу до українських вишів і оскарження штрафів — лише частина роботи, яку роблять правозахисники. Вони також допомагають переселенцям з оформленням документів і соціальних виплат, виплат за зруйноване житло і загиблих родичів.
Реінтеграція людей, а не лише територій
Правозахисники переконані: людям на окупованій території важливо давати розуміння, що Україна про них не забула. Звичайно, в умовах російської пропаганди, це не просто.
«У нас тільки недавно з'явився меседж про реінтеграцію людей, а не територій. І це той меседж, який протягом усього цього часу просували правозахисні організації», — каже Віра Ястребова.
Правозахисники відкрито озвучують проблеми українців перед чиновниками.
«Громадські організації можуть діяти більш ефективно і людяно, ніж державні інституції та чиновники. Але ми повинні комунікувати й з українським урядом, домагатися, щоб чиновники діяли більш людяно і йшли назустріч цим людям. Тому що досі немає продуманої державної політики, коли кожен чиновник, який працює з цією категорією людей, перш ніж давати відповідь, загадувався над питанням, чи не зашкодить це збереженню людей в орбіті України. І тільки після цього робив якісь дії», — вважає виконавчий директор благодійного фонду «Схід SOS» Костянтин Рєуцький.
А Віра Ястребова підкреслює, що тільки зусиллями правозахисників реінтеграцію провести неможливо.
Чи можливий захист прав в окупації?
Тиск на людей, що проживають на окупованих територіях, з боку окупаційної влади помітно постійно. Останні випадки пов'язані з виборами до Держдуми РФ, в яких дистанційно можуть брати участь жителі ОРДЛО, які отримали російські паспорти.
Приблизно тиждень тому в телеграм-каналах ОРДЛО з'явилася інформація про те, що працівників бюджетної сфери, а також студентів зобов'язують взяти обов'язкову участь у виборах. Якщо люди не хочуть цього робити, то зобов'язані написати відмову і вказати «поважну причину».
Нагадаємо, Україна закликає світову спільноту не визнавати результати цих виборів, наголошуючи на тому, що вони є грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України.
На окупованих територіях придушуються протести людей за виплати заробітної плати, хоч вони й так нечисленні. Ця тема обговорювалася в ТКГ.
Не варто забувати, що в ОРДЛО діє секретна в'язниця, де людей піддають тортурам. Про неї відкрито говорять європейські та українські політики.
Також в місцевих школах припинилося викладання української мови та історії України.
Віолетта Артемчук переказує історії абітурієнтів, з якими їй доводилося спілкуватися.
«Мені учні розповідали, що коли вони з репетиторами готувалися до ЗНО і проходили історію України, то про всяк випадок закривали кватирку, щоб ніхто не чув, що вони розмовляють українською. Можливо вони перестрахувалися, але це те, що було озвучено. Тому говорити про якісь демократичні цінності на непідконтрольних територіях не доводиться», — вважає Віолетта Артемчук.
Правозахисники стверджують, що їхня діяльність на окупованих територіях неможлива з різних причин, які створює Російська Федерація та окупаційні адміністрації «ЛДНР», що підкоряються їй.
«Сили, які витрачає РФ на пропаганду, і зусилля правозахисників, активістів і волонтерів — несумірні. А якщо говорити про доступ до правозахисних організацій, то всі контакти там моніторяться та активно людей залякують. Тому прагнення масово звертатися придушене», — каже Віра Ястребова.
І хоча там працює моніторингова місія Верховного комісара ООН з прав людини, але навіть міжнародним організаціям доводиться складно.
«Окупаційні адміністрації бачать ризик для себе в тому, що на тих територіях працюватимуть багато гуманітарних організацій. Значить вони будуть бачити, що там відбувається, і говорити про це світу. Тому кількість гуманітарних організацій там намагаються максимально обмежити. Зараз доступ туди має Червоний Хрест і ще кілька великих міжнародних структур. Усі інші звідти витіснені. Але гуманітарна допомога там опиняється», — розповідає Костянтин Рєуцький.
«Схід SOS», як і інші правозахисні організації, допомагає людям на окупованих територіях, які звертаються до організації за телефонами «гарячої лінії». Рєуцький каже, що повноцінно працювати там, поки території не будуть повністю деокуповані, вони не будуть.
До прикладу правозахисник наводить досвід іноземних журналістів:
«Чому більшість європейських журналістів не їздять на окуповані території, хоча теоретично мають таку можливість? Росія створює нестерпні умови для роботи. По суті, там працюють тільки ті, хто підтакує Росії та ретранслює російські наративи. Решта дуже сильно ризикують, і наша організація абсолютно не має наміру і не бачить для себе ніякої можливості йти на компроміси з совістю. Заради того, щоб мати доступ до окупованих територій, ми не готові називати чорне білим».
Контакти правозахисників
📌 ГО «Донбасс SOS» — 0 800 309 110
📌 БФ «Право на захист» — (099) 507 50 90; (068) 507 50 90; (093) 507 50 90
📌 Українська Гельсінська спілка з прав людини — (050) 140 25 65
📌 БФ «Восток SOS» — (068) 220 43 37; (095) 397 98 48; (093) 923 14 86
📌 «Східна правозахисна група» — (099) 260 35 07
***
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
12586
