"Діти з окупованих територій мають дивитися не в приціли, а в телескопи та мікроскопи": все, що потрібно знати абітурієнтам з ОРДЛО

У 2016 році в Україні запрацювала спрощена процедура вступу до українських ЗВО для дітей з прифронтових та окупованих територій. За цей час нею скористалися близько 8 200 людей. Це невелика цифра і, на думку експертів, вона пов’язана з відсутністю інформації про цю процедуру на непідконтрольній Україні території.

Наприкінці минулого року було чимало спекуляцій про те, що держава хоче дозволити дітям з окупованих територій не складати ЗНО для вступу в університети. Мовляв, ці діти без конкурсу забиратимуть бюджетні місця у дітей з підконтрольних Україні територій.

“Східний варіант” вирішив розібрати по поличках ці спекуляції та саму процедуру вступу абітурієнтів за спрощеною системою. Чи є тут зрада? І чому вступ без ЗНО — це не порушення прав дітей, а компенсація тим, хто не отримує належної освіти. 

Знайти відповіді нам допомогла виконавча директорка ГО “Фонд “Відкрита політика” Ірина Жданова.  

—  Пані Ірино, ви вже багато разів говорили про процедуру вступу дітей з ОРДЛО. Але, думаю, зайвим не буде ще раз нагадати: як дитині з окупованих територій вступити в український ЗВО? 

 — Тут є дві процедури. Перша: абітурієнти з тимчасово окупованих територій, які навчаються дистанційно (або на екстернаті) в школах на підконтрольній Україні. Вони складають річне оцінювання, ДПА, ЗНО і отримують свідоцтво про здобуття середньої освіти. З ним вони можуть вступати в будь-який університет України та світу. 

Друга процедура — спрощена, коли абітурієнти, не навчаючись дистанційно в українській школі, можуть вступати в освітні центри Донбас — Україна, Крим — Україна. Їм не потрібно мати свідоцтво про середню освіту, український паспорт і не потрібно здавати ЗНО

Минулого року таких освітніх центрів було 195 в усіх регіонах України. Перелік цих освітніх центрів є на сайті Міністерства освіти або на сайті Доступна освіта. 

Якщо з якихось причин школярі, які навчалися дистанційно/на екстернаті не склали ЗНО, вони теж можуть скористатися спрощеною процедурою.

Цього року освітніх центрів точно не буде менше, а можливо, навіть, більше. 

Спектр спеціальностей в освітніх центрах надзвичайно широкий: є мистецькі, медичні та інші заклади. І цього року додається ще більше коледжів. Якщо є будь-які запитання, потрібно зайти на сайт Доступна освіта, або телефонувати на урядову гарячу лінію 0 800 504 425, а якщо немає можливості зателефонувати на цей номер, у Фонду “Відкрита політика” є Telegram, Whatsapp, та Viber на номері +38 098 069  6973. 

 — Як вступити в освітній центр? Назвіть послідовний план дій

 — Уже зараз абітурієнтам варто визначитись з освітнім центром та вибрати спеціальність. Також почати підготовку до державної підсумкової атестації (ДПА). Жодна реєстрація для цього не потрібна. Але обов’язково потрібно буде приїхати та взяти з собою свідоцтво про народження, документи, які підтверджували б, що абітурієнт мешкає на непідконтрольній території або вздовж лінії фронту. 

В освітньому центрі діти заповнюють освітню декларацію, туди вони вносять оцінки, які вони отримали на тимчасово окупованій території.

Тобто, документ про освіту з тимчасово окупованої території в Україні не приймається, але його можна взяти з собою, щоб перенести оцінки в освітню декларацію. 

І останнє — скласти два іспити державної підсумкової атестації  — з української мови (без літератури) та з історії України. Третій іспит складається безпосередньо в університеті/коледжі та залежить від обраної спеціальності. 

Тут виникне питання: як підготуватися до ДПА, якщо було 7 років окупації? На базі 9 університетів працюють підготовчі курси. Також є онлайн курси “Прокачай і вступай”, які заснували науковий ліцей імені Чурюмова спільно з Донецькою політехнікою та Луганським університетом імені Шевченка. Це відкриті лекції в форматі онлайн-трансляції, тому можна ставити питання викладачу безпосередньо під час лекції. 

Також на закритій платформі, абсолютно конфіденційно, проходять практичні заняття. Діти реєструються без імен і навчаються без відеокамер. Там читають математику, українську мову, а також плануються історія України, профорієнтаційні лекції.

 — Якщо визначився/лася зі спеціальністю, приїжджати в освітні центри можна вже зараз?

 — Ні, поки не варто приїжджати, можна комунікувати дистанційно. Освітні центри почнуть працювати 7 червня. І тут дуже важливий дедлайн: 19 липня. Цього дня закінчується термін подачі документів на бюджет. І важливо, щоб абітурієнти приїхали хоча б на тиждень раніше, аби вони встигли скласти ДПА та оформити документи. Тоді вони беруть участь у квоті 2, яка передбачена для абітурієнтів з окупованих територій. Освітні центри працюватимуть до 24 вересня.

 — Чи є зараз проблеми з пропуском на КПВВ? 

 — Звичайно є. Працює лише два КПВВ. Ми прогнозуємо, що як і минулого року, бойовики будуть чинити опір, щоб абітурієнти не могли приїжджати та вступати в університети на підконтрольній Україні території.

Тому ці дедлайни максимально розтягнуті. Навіть тим, хто не встигає приїхати до 19 липня, не потрібно хвилюватися. Освітні центри будуть працювати до 24 вересня. Якщо хтось не встиг подати документи на бюджет, то можна написати заяву на ім’я ректора і вступати на контракт, але в заяві просити перевести на бюджет. І дуже часто таке переведення відбувається.

 — Чи потрібно буде здавати ПЛР тест і бути якийсь час на самоізоляції, щоб перетнути лінію розмежування? 

 — Тут важливий момент: освітні центри мають надіслати довідку про те, що абітурієнт їде вступати в освітній центр, і тоді здавати ПЛР тести та бути на самоізоляції не потрібно.

 — Скільки триває ця процедура подачі документів і складання іспитів?

Приблизно тиждень. Інколи до 5 днів, але потрібно з запасом брати. 

 — Батьки самі мають знаходити житло на цей час?

— Так, самі. Але в переміщених університетах у Луганській та Донецькій областях налагоджена комунікація і вони надають гуртожитки. Я знаю випадки, коли викладачі до себе додому селять абітурієнтів. Такий, дуже домашній і сімейний підхід до дітей, що опинилися в складних обставинах. Звичайні університети не надають такого сприяння, як переміщені університети.

 — Прийнятий законопроєкт 3734 дозволяє дітям з ОРДЛО вступати в усі українські ЗВО без ЗНО. Я правильно розумію, що в усіх ЗВО України мають запрацювати ці освітні центри?

 — Так, все правильно. Кожен з університетів і коледжів має право відкрити освітній центр. Там є ще одна норма закону про університетську автономію. Тобто, все залежатиме від бажання університету. Минулого року таке бажання виявило 195 університетів. Потрібно уважно стежити за цим списком, щоб той університет, який абітурієнт обрав, був освітнім центром.

— Було багато спекуляцій, мовляв, діти з окупованих територій заберуть бюджетні місця в дітей з підконтрольної Україні території. Це ж по суті не так. Просто збільшується географія, а кількість бюджетних місць залишається та ж сама?

— Абсолютно вірно ви кажете. До того ж, кожного року використовується приблизно 10% квоти, виділеної державою на бюджетні місця для дітей з окупованих територій. Минулого року 2026 абітурієнтів вступили через освітні центри. Це мізер, у порівнянні з загальною кількістю бюджетних місць.

Дійсно є багато спекуляцій. Тут я бачу три аспекти. Перший: якщо ми не будемо відкривати коридори для дітей і молоді з тимчасово окупованої території, то вони будуть дивитися в приціли РПГ і зброї, націленої в Україну. Моя велика ідея в тому, щоб замість цього вони дивилися в мікроскопи та телескопи.

Другий аспект — це питання національної та міжнародної безпеки. Я б дуже не хотіла, щоб ми повторили сценарій Афганістану або інших країн, де через те, що ідуть конфлікти, виростає покоління, яке не інтегроване в цивілізоване суспільство. Вони займаються виготовленням вибухівки, процвітає тероризм, як національний, так і міжнародний. Ми знаємо, що наш сусід, Російська Федерація, буде активно цьому сприяти. 

Третій аспект — принциповий. Якщо ми вважаємо, що це громадяни України, то за Конституцією вони мають право на безкоштовну середню освіту в Україні. Але зараз вони не мають доступу до української освіти. Навіть ті 3 тисячі школярів, які навчаються в українських школах на мирній території — це дуже маленький відсоток від загальної кількості школярів, які залишаються на окупованій території.

Навіть дистанційна освіта не виконує повністю цю компенсаторну функцію. Тому спрощена процедура — це не пільга, а компенсація за те, що ці діти не отримують від держави. 

Інколи мені говорять: вони самі зробили цей вибір. Слухайте, цього року будуть вступниками ті, хто на початку війни були в 5-6 класі. Скажіть мені, в 5 класі ця дитина робила вибір? Хто і робив вибір, це її батьки, бабусі, дідусі, рідня, але це точно не вибір цієї дитини. 

Якщо ми не будемо цього робити, то вони сидітимуть в окопах і стрілятимуть по нас. Це краще?

— У противників спрощеної системи є ще такий аргумент, що студенти з окупованих територій в навчальному плані слабші за інших. Натомість існує думка, що вступати в українські ЗВО їдуть якраз відмінники та свідомі абітурієнти.  Де правда?

— Багато батьків з окупованої території розуміють вартість освіти в так званих “ЛНР”, “ДНР”, і вони роблять багато, аби дитина отримала нормальну освіту. Це, зокрема, приватне репетиторство, в тому числі дистанційне. На окупованій території є великий попит на викладачів української мови, літератури, історії України.

Інша справа, їм дійсно важко адаптуватися перший рік. Дуже багато відмінностей між мирною територією та окупованою. Частину свого свідомого життя ці діти прожили з комендантською годиною. Тут потрібно говорити не лише про такі підготовчі курси, а й адаптаційні курси. 

У переміщених університетах, коли ці діти по деяких предметах відстають, то для них є факультативні заняття. Сам університет зацікавлений, щоб був належний рівень.

Але загалом це складне питання. Можливо, хотілося б, щоб тут краще було налагоджено, можливо недостатньо уваги тут приділяється.

— Існують спеціальності, де є профільні предмети. Відповідно прохідний бал ЗНО по цих предметах має бути вищий за стандартний. Який аналог цьому у дітей, що не складають ЗНО?

Їм потрібно скласти два ДПА, які чітко визначені. А третій предмет — це і є те, про що ви говорите. Якщо вони вступають на медичний факультет, то вони складають вже в університеті біологію, якщо на хімічний факультет — хімію. 

Якщо це творчі спеціальності, то це творчий конкурс.

— За статистикою діти з окупованих територій сходу найчастіше вступають у ЗВО в Луганській, Донецькій та Харківській областях. Тобто діти намагаються вступати поближче до дому?

— Ми провели соціологічне онлайн опитування, і більшість сказали, що вони обирають поближче до дому. Тут грає роль і фінансова складова. А також батькам, та і самим абітурієнтам спокійніше, коли вони мають змогу частіше їздити, бачитися з батьками. А ще фактор друзів, рідні. У ближчих областях буде більше рідних, друзів, знайомих. І дітям простіше, коли є якась моральна підтримка. 

— Квота на бюджет заповнена лише на 10%. Чому так?

— Дуже важливе питання. Є три причини. Перша — це пропаганда, інформаційна війна. Батьки просто не знають, що в українські ЗВО можна вступати за спрощеною процедурою без українського паспорта, ЗНО та свідоцтва про середню освіту. 

Друга — це психологічний фактор. Існує страх, що тут буде булінг, приниження, страх, що заберуть в армію, що дитина взагалі не повернеться. 

Третя причина — фінансова. Мусимо визнати, що дітям з окупованих територій поїхати в той самий Ростов на Дону дешевше, ніж у Краматорськ, вже не говорячи про Харків. Та і легше. Там відкрито кордон, а тут треба пройти через блокпости бойовиків. 

За всі 4 роки близько 8 200 абітурієнтів стали студентами за спрощеною процедурою. Хотілося б більше. Але присутня динаміка зростання. У 2020 році кількість студентів збільшилася на 51% у порівнянні з 2016 роком.

— Я спілкуюся зі студентами-переселенцями, і вони розповідають про проблему через прописку у гуртожитку. Вона є обов’язковою для тих, хто туди поселяється. А коли ці студенти їдуть з різних причин на окуповану територію, то виникають складнощі й через українську прописку їх не пропускають. Чи є така проблема?

— Принаймні до нас на гарячу лінію з такою проблемою не звертаються. Є багато людей, які їздять туди, маючи українську прописку. 

Я не виключаю, що в окремих випадках таке може бути, але я особисто про це не знаю.

— Як ви передаєте на окуповану територію інформацію про спрощену процедуру вступу в українські ЗВО?

— Головний наш ресурс — інтернет. Друге — це сарафанне  радіо. Ті студенти та освітяни, які мають контакти з окупованою територією, розповідають про цю можливість.  В інтерсіті, в пенсійних фондах, в ЦНАПах, в соцслужбах, на КПВВ — скрізь наша інформація. 

Третє — це українське радіо. Воно віщає і на окупованих територіях. Ясно, що молодь і діти його не слухають, але батьки, бабусі та дідусі слухають. Я знаю навіть приклад, коли полонені, що сиділи в підвалі, зробили пристрій, і слухали українське радіо, яке їх підтримувало і надихало.

Є міжнародні організації, які можуть працювати на непідконтрольній Україні території. І хотілося б більшої їх участі в інформуванні населення. На жаль, не можу сказати, що тут є така співпраця. 

— Ви сказали, що скоріш за все бойовики будуть протидіяти, аби абітурієнти не їхали на підконтрольну Україні територію. Що українська сторона може зробити з цим?

— Це дуже важке питання, оскільки ми не можемо вплинути на них. Але батьки якось вирішують це по-своєму. Хтось їде через Росію, платить штраф і в’їжджає в Україну. Хтось іншими шляхами їде. Тут важливо зрозуміти, що це складно піддається регулюванню. В моєму уявленні, це мало б бути предметом Мінських переговорів і домовленостей. Треба доносити, що не можна протидіяти отриманню освіти. Пандемія стала приводом для бойовиків перекривати КПВВ зі свого боку. 

Фонд “Відкрита політика” добився того, щоб для тимчасово окупованих територій була додаткова сесія ЗНО. Вона не співпадає з ЕГЕ, що складають в Росії, тому це є додатковим шансом. 

— Чи не правильно було б зробити так, щоб ті люди, які їдуть із тими ж таки запрошеннями від освітніх центрів через Росію, цей штраф не платили?

— Як людина я швидше погоджуся з цим. Але це не легально. Як правильно з точки зору прикордонної служби, я не знаю. Можливо, як виключення, це було б правильно.  Це предмет міжвідомчих комунікацій і адвокації. Ми спільно з Міністерством освіти та  науки, Урядовим контактним центром підписали Меморандум і здійснюємо спільно консультування, інформаційну кампанію за підтримки USAID. Є багато рішень, які провокувала громадська організація Фонд “Відкрита політика”. Мені інколи закидають, що ми працюємо замість МОН. Я вірю, що створиться і запрацює Міжвідомча урядова комісія з питань освіти для ТОТ і багато питань, які досі є відкритими,  будуть мати й гарну експертизу і головне — рішення.