Як переселенцям сплачувати податки своїй громаді та звідки релоковані адміністрації беруть бюджет

Східний Варіант разом із юристкою «Схід SOS» Оксаною Шемет пояснює, куди переселенці сплачують податки, та як можуть підтримати рідну громаду.

Куди переселенці сплачують податки

Як відомо, в Україні з заробітних плат найманих працівників автоматично утримуються податки (ПДФО, військовий збір тощо). Відповідно до Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб оподатковуються за місцем отримання доходу, тобто там, де знаходиться роботодавець. Якщо ВПО працює на підприємстві, яке зареєстроване в приймаючій громаді, податки автоматично перераховуються до бюджету цієї громади. Про це розповідає юристка «Схід SOS» Оксана Шемет.

На відміну від найманих працівників, фізичні особи-підприємці (ФОП) можуть самостійно обирати, куди платити податки. Релокуючись через війну, ФОП можуть перереєструватися в новій громаді й сплачувати податки вже їй, або залишити реєстрацію в рідній громаді, підтримуючи її бюджет.

Юридичні особи (підприємства), які змушені покидати прифронтові чи тимчасово окуповані території, зазвичай проходять процедуру перереєстрації. Податковий кодекс України встановлює вимоги щодо місця реєстрації суб’єктів господарювання та порядок сплати податків, каже Оксана Шемет. Тож для юридичних осіб питання реєстрації є критичним — після переміщення та перереєстрації податки сплачуються до бюджету приймаючої громади.

«ФОП та деякі юридичні особи можуть за певних умов (наприклад, за умов безпечності та можливості вести бізнес), не змінювати місце реєстрації, продовжуючи сплачувати податки до рідної громади. Наймані працівники не мають прямого впливу на цей процес, оскільки їхнє оподаткування визначається місцем знаходження роботодавця. Можливість залишатися зареєстрованим у рідній громаді (і, відповідно, сплачувати податки до неї) залежить від форми організаційно-правової діяльності та умов ведення бізнесу на території ведення активних бойових дій», — коментує Оксана Шемет.

То звідки фінансуються адміністрації, громади яких тимчасово окуповані?

Якщо наймані працівники-ВПО та юридичні підприємства сплачують приймаючій громаді, виникає питання: звідки адміністрації, громади яких тимчасово окуповані, отримують бюджет? Оксана Шемет пояснює і цей момент.

За її словами, релоковані органи місцевого самоврядування отримують кошти з різних джерел: держава, місцеві органи влади, міжнародна допомога тощо. Це дозволяє забезпечити безперебійну діяльність адміністративних структур навіть під час переміщення. Головним джерелом фінансування, яке передбачене Бюджетним кодексом України, є державний бюджет. Держава здійснює перерозподіл коштів, враховуючи надзвичайні обставини та потреби територіальної влади.

У разі переміщення адміністрації частина витрат може покриватися коштами місцевих бюджетів, якщо приймаюча громада бере на себе додаткові зобов’язання щодо забезпечення роботи органів влади. Також релоковані адміністрації можуть отримувати фінансову підтримку від міжнародних організацій та донорів. Це відображено в окремих нормативних актах та програмних документах із питань підтримки ВПО.

«Фінансування релокованих адміністрацій здійснюється переважно за державний кошт, що компенсують втрати місцевих бюджетів через зміну місць проживання та діяльності. Додаткові джерела, такі, як місцеві бюджети приймаючих громад та міжнародна допомога, сприяють стабільній роботі адміністративних структур на нових місцях», — каже Оксана Шемет.

Отже, зараз законодавство України встановлює жорсткий зв’язок між місцем реєстрації та джерелом надходження податків. Однак є кілька рішень, які можуть полегшити ситуацію для тих, хто бажає, щоб їхні податки надходили до рідної громади.

ФОПи та підприємства можуть залишити реєстрацію за місцем реєстрації до повномасштабного вторгнення, якщо безпекові та організаційні обставини це дозволяють. У такому випадку податки від діяльності йтимуть до рідної громади.

«В українському законодавстві традиційно розрізняють фактичне місце проживання та місце постійної реєстрації (місце проживання). Теоретично, якщо особа може підтвердити, що її «постійна адреса» залишається в рідній громаді, це може бути підставою для того, щоби податкові платежі (якщо такі питання будуть деталізовані законодавчо) спрямовувалися до бюджету рідної громади. Однак останні законодавчі новації, спрямовані на полегшення адміністративного становища ВПО, наразі визнають особу мешканцем громади, де вона фактично проживає, тому така можливість наразі обмежена й потребує додаткових роз’яснень чи змін у законодавстві», — зазначає Оксана Шемет.

Якщо ж значна частина переселенців бажає, щоб їхні податки йшли до рідної громади, вони можуть ініціювати обговорення змін у законодавстві. Наприклад, розглянути введення механізму подвійного податкового резидентства. Однак це потребуватиме комплексної роботи на законодавчому рівні та узгодження між центральною владою і місцевими громадами, оскільки змінює традиційну схему розподілу бюджетних ресурсів.

«Також, хоча це не є саме «сплата податків», окремі платники податків можуть, за бажанням, робити добровільні внески або підтримувати рідну громаду через благодійність чи партнерські програми. Це не замінює офіційне надходження податкових коштів, але може стати додатковим інструментом підтримки рідної громади», — каже юристка «Схід SOS».

Нагадаємо, що в «Схід SOS» працює безплатна гаряча лінія з допомоги в юридичних питань. Можна звернутися за безплатним номером  0 800 332 з понеділка до суботи з 8:00 до 18:00. 

***