Розбір
Переселенців заборонять виселяти з місць тимчасового проживання? Що це за рішення та як працюватиме
Нещодавно депутати зареєстрували законопроєкт, яким пропонують заборонити виселяти вимушених переселенців із місць тимчасового проживання. Про причини та наслідки такого рішення Східний Варіант дізнався в юристки громадської організації «Донбас SOS» Наталії Юрлової
Ініціатива має захистити переселенців від безпідставного виселення
Житло й досі залишається однією з найбільших проблем для українців, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабне вторгнення росії. Якщо території, звідки вони евакуювалися, окуповані ворогом, то отримати компенсацію чи відшкодування неможливо. Адже програма «єВідновлення» розповсюджується на обʼєкти, які пошкоджені чи зруйновані через війну та перебувають на підконтрольних Україні територіях.
Тож українці, які виїжджають з окупації чи прифронту, вимушені самостійно шукати нове житло або звертатися до місць тимчасового проживання (МТП).
Місця тимчасового проживання — це спеціально обладнані будівлі для розміщення українців, які виїхали з окупації або прифронту. Як йдеться в законодавстві, це можуть бути збірні модулі, гуртожитки, оздоровчі табори, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, готелі, тимчасові споруди тощо. Такі місця облаштовують в усіх відносно безпечних областях України з метою надати житло тим, хто його потребує найбільше. Проживання в них безплатне, однак треба сплачувати комунальні послуги.
«Місця тимчасового проживання — це, можна сказати, кризове реагування на кризову ситуацію — внутрішнє переміщення. І вони ніяк не мають бути призначені для тривалого перебування. Багато таких місць утворили в школах, дитячих садочках, гуртожитках. По-перше, умови проживання та перебування не порівняються з власним окремим житлом. По-друге, ми помічаємо, що через це ці установи — школи, університети, садочки — не можуть виконувати свої основні функції», — розповідає юристка Наталія Юрлова.
Юристка розповідає: до них дійсно зверталися із ситуаціями, коли переселенців виселяли з місць тимчасового проживання. Іноді попереджали всього за один чи два дні, щоби покинути кімнату.
«Наприклад, була ситуація, що місце тимчасового проживання не було взяте на баланс, але там уже проживали люди, вони зробили собі ремонт. І коли пройшов час, їм сказали виселятися. Звісно люди проти, бо вже вклали власні кошти й зусилля. Були випадки, що людям пропонували інше місце проживання, та вони відмовлялися, бо вже адаптувалися на одному місці: діти пішли в садочок чи школу, дорослі знайшли роботу. І переїжджати в таких моментах буває складно. Тут важливо не виселяти людину, а пропонувати певне рішення. Виселяти людей просто на вулицю неправомірно, слід думати на політичному рівні, як можна це виправити», — каже Наталія.
Тож, з одного боку, нова ініціатива зможе захистити вимушених переселенців від неправомірного виселення з місць тимчасового проживання. Як йдеться в законопроєкті, переселенців не зможуть виселяти з місць тимчасового проживання, які входять до Узагальненого переліку центрального органу виконавчої влади у сфері житлової політики. Тобто таких, які є офіційними та відповідають мінімальним вимогам проживання та розміщення людей. Також переселенці мають обов’язково сплачувати комунальні послуги, щоб на них поширювалася заборона виселення.
Заборона розповсюджується на період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Варто наголосити, що заборона виселення переселенців стосується лише місць тимчасового проживання і не поширюється на приватне житло.
«Держава має шукати шляхи, що запропонувати людині, щоб вийти зі МТП»
З іншого боку, як каже юристка, українська влада має напрацьовувати рішення про те, як розселити переселенців в окреме житло з усіма умовами комфорту. Адже такі місця — це тимчасове рішення кризової ситуації, а не постійне.
«Ми розуміємо, що люди й далі виїжджають із прифронтових та окупованих територій. Вони можуть не мати фінансових можливостей покрити собі оренду житла й держава не пропонує нічого, тому вони вимушені жити в таких МТП. Як наслідок, люди можуть проживати там і рік, і два, і більше, хоча це тимчасове розв'язання кризової проблеми. Тому держава зараз має шукати шляхи, що запропонувати людині, щоб вийти зі МТП. Бо ми зіштовхуємося з тим, що МТП перенаселені, є нові внутрішньо переміщені особи, які їдуть і не знають, куди їхати, тому що немає вільних місць», — розповідає Наталія Юрлова.
Нагадаємо, що станом на зараз в Україні працює програма компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло «єВідновлення», однак вона охоплює домівки, які перебувають на підконтрольних територіях. Переселенці з окупації та прифронту поки що не мають можливості отримати допомогу на придбання чи оренду нового житла.
Нещодавно в Україні запрацювала програма допомоги переселенцям із ТОТ, у якій військовослужбовці з УБД чи інвалідністю внаслідок війни можуть отримати два мільйони гривень на купівлю житла. Однак на цивільних вона не поширюється.
У грудні 2024 року Верховна Рада підтримала закон про компенсації за пошкоджене та знищене майно. За ним усі українці, у кого через обстріли пошкоджено оселі, могли б отримати компенсації. Однак прийнятий закон майже рік перебуває на підписі в Президента України (хоча згідно із законодавством, він має підписати його протягом 15 днів після отримання, або повернути у Верховну Раду).
Тож поки немає дієвих механізмів забезпечення переселенців житлом, ймовірно припустити, що люди й далі залишатимуться в місцях тимчасового проживання.
***
Інга Павлій
