"Спільнота Відновлення": як підприємиця з Костянтинівки відновлює роботу на Тернопільщині та мріє повернутися додому

«Спільнота Відновлення» — засноване Східним Варіантом ком’юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до «Спільноти Відновлення» та підтримайте Східний Варіант донейтом.

***

Туалетний папір, мийні засоби та сублімована їжа тривалого зберігання

Підприємницьку діяльність Олена почала у 2015 році. Вона пригадує, як проаналізувала тодішній ринок на Донеччини та зрозуміла, чого найбільше бракує населенню. Вигравши грант від програми «Український донецький куркуль», жінка заснувала виробництво туалетного паперу та санітарно-гігієнічної продукції. Постійні розвиток та розширення дали змогу  виготовляти ще й мийні засоби. Так жителі Донеччини отримували товари з хорошими цінами, а Олена розуміла, що потрібно суспільству.

Ще одну ідею для бізнесу Олена побачила у власному веденні здорового способу життя — так почалося вирощування мікрозелені. Підтримувати різні види виробництва та одночасно розширюватися жінці допомагали міжнародні донори та спонсори.

За деякий час до повномасштабного вторгнення Олена розпочала виробництво сублімованої їжі тривалого зберігання. За її словами, така діяльність потребує більших зусиль та коштів, тому на неї витрачалося більше сил та уваги. Та після початку повномасштабного вторгнення з’явився ще один виклик — порятунок виробництва та власного життя.

Виклики релокації та розширення діяльності на новому місці

Через відновлення активних бойових дій на Донеччині, Олена прийняла непросте рішення виїхати. Але не самій, а разом із бізнесом. Для цього скористалася державною програмою, яка допомагає підприємцям безплатно перевезти виробництво з регіону, де проходять бойові дії, у більш безпечне місце.

Олена розповідає, що насправді це дуже потужна програма для підприємців, завдяки якій вони зберігають власну справу та отримують змогу працювати далі під час повномасштабної війни. Заповнивши заяву та знайшовши перевізників, підприємиця релокувала виробництво на Тернопільщину, а саме — у місто Шумськ Кременецького району.

На жаль, через складнощі на новому місці Олені довелося припинити виробництво туалетного паперу та мийних засобів. Та натомість з’явилася змога зосередитися на виготовленні сублімованої продукції.

«Насправді релокація — це великі труднощі. Потрібно знайти велике приміщення для цього, створити умови для співробітників, щоби працювати в належних умовах, оплачувати за все. Я поки що не можу створити таких умов. І, звичайно, потрібні електроенергія, опалення, газопостачання, наразі немає можливості все організувати. Але я не опускаю руки! Через це спрямувала більші сили на виробництво сублімації на Тернопільщині. І ця ідея, яка повільно просувалася до війни, зараз активно розвивається. Бо якраз є попит на їжу швидкого харчування. До того ж є можливість допомогти нашим хлопцям», — розповідає Олена Хатмулліна.

Вигравши декілька грантових заявок, Олена змогла розширити виробництво та придбати додаткове обладнання, у тому числі великий субліматор.

«За останній рік у нас відбулися великі зміни. Я передивилася свою ідею сублімованої їжі тривалого зберігання. Обсяги виробництва збільшилися, продукції — теж. Ми зареєстрували торгову марку «Пожива». І вже активно працюємо над етикеткою, яка буде відображати сутність нашої продукції. Якщо раніше в нас був борщ та ще кілька найменувань, то зараз ми виготовляємо майже 20 видів готової продукції! Тож за рік було зроблено дуже багато, ми працювали дуже активно», — каже підприємиця.

Підприємець як фенікс — щоразу відроджується з попелу

Сублімована продукція — далеко не останній вид діяльності Олени Хатмулліної. Уже довгий час паралельно з власним бізнесом жінка допомагає будувати бізнеси з нуля іншим. Для цього проводить консультації та зустрічі з підприємцями-початківцями, дає рекомендації, настанови, сприяє написанню бізнес-плану.

Останнім часом Олена трохи змінила свої консультації. Вона зізнається, що раніше майже всю роботу робила самостійно: писала бізнес-план, вивчала ідею, продумувала стратегію. Зараз це здебільшого консультації, на яких майбутній підприємець мусить самостійно продумати ідею свого проєкту та написати бізнес-план. За словами жінки, це суттєво впливає на кінцевий результат.

Цікаво те, що в Костянтинівці Олена продовжує тримати перепелину ферму, яка працювала тут і до повномасштабного вторгнення. Вона зізнається, що зараз на Донеччині вести бізнес дуже складно. Але попри бойові дії, навіть вдається розширювати виробництво та закупати нове обладнання.

«Раз на місяць-півтора їжджу в Костянтинівку, везу корм для перепілок. Ця діяльність там… вона насамперед допомагає підтримати людей, які там залишаються і зберегти ринкову ціну. Звичайно, і логістика забирає на себе велику частину прибутку. І коштом цього збільшується ціна. Насправді я помітила, що в Костянтинівку потроху повертаються підприємці. Обережно, але повертаються», — ділиться Олена.

Зараз підприємиця думає над новою ідеєю для чергового бізнесу — реабілітаційне харчування. Для цього планує відкрити ще одну перепелину ферму, але вже на Тернопільщині, адже саме так вона зможе самостійно слідкувати за перепілками та їхніми яйцями, що надзвичайно важливо для реабілітаційних страв.

«Зараз я бачу запит на таке реабілітаційне харчування на базі перепілки. Тому що багато людей після поранень, після різних хвороб, є люди з харчовими обмеженнями. І перепілка дасть змогу задовольнити ці потреби. Плюс, можна ще робити мариновані та копчені яйця. Та для цього перепілочок потрібно доглядати тут, щоб я була впевнена у їхній 100% якості. Я вже придбала обладнання, яке допомагатиме готувати цю їжу, і фасувати її до готового стану. Це буде порція, яку ти відкрив і можеш одразу скуштувати, або розігріти», — розповідає героїня.

Олена розповідає, що їй надважливо працювати під час повномасштабного вторгнення. Адже саме так вона виконує декілька завдань:

«Найпростіше — нічого не робити. Але підприємці тим і відрізняються, що вони як птиця фенікс відроджуються з попелу. По-перше, нам потрібно працювати, тому що треба підтримувати власну справу. Якщо ми зараз зупинимося — ми все втратимо. По-друге, надважливо підтримувати працівників, які залишаються зі мною і продовжують працювати. Це дорого вартує. Це безцінне. І по-третє, офіційна робота несе податки в бюджет нашої країни, у такий спосіб підтримуючи її в ці складні часи».

Попри діяльність на Тернопільщині, Олена постійно живе думками про повернення додому. Вона каже: «Я була за кордоном, я була в інших українських містах, але найбільше я хочу повернутися додому».

Підприємиця зізнається, що раніше думки про обов’язкове повернення трохи обмежували її, не дозволяючи виходити за уявні межі. Та зараз усе змінилося:

«Я розуміла, що не хочу закупати техніку чи інші речі, щоб не тягнути потім усе додому. Та зараз я іншої думки. Якщо буде можливість, я, звісно, повернуся додому, але фундамент для цього мені потрібно створювати тут. Для того, щоби працювати й у майбутньому. А в Костянтинівці, повірте, роботи буде непахане поле».

Частину своєї продукції Олена передає на потреби Збройних сил України. Зокрема й того батальйону, де проходить службу її рідний брат. Активним волонтерством Олена займається ще з 2014 року, за що нещодавно здобула відзнаку «За благодійність» від Всеукраїнського об’єднання «Країна».

Ще одну відзнаку «Незламні зі сходу» пані Олена здобула від Східного Варіанта. Пишаємося нашими незламними та стійкими підприємцями зі сходу!

***

Звʼязатися з Оленою щодо консультацій або додаткової інформації про товари можна за телефоном: +380 50 109 26 28