ВПО визнані жителями громади: що це за рішення та як воно вплине на переселенців

Як це рішення вплине на переселенців та про всі його особливості Східний Варіант дізнався в правозахисниць

За громадою переселенця закріплює довідка ВПО

Закон про зміни у місцевому самоврядуванні був прийнятий минулого травня. Понад пів року він перебував на підписі в Президента України.

Підписаний закон визнає вимушених переселенців жителями тих громад, у яких вони зареєстровані. Відтепер переселенці на місцях нового проживання можуть брати участь у загальних зборах громади, у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, мають право ініціювати розгляд місцевою радою ініціативи мешканців.

«Прийнятим законом передбачається, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) зможуть брати участь у соціально-політичному житті громади, у яку вони переселяються, отримавши довідку ВПО.

Це означає, що ВПО зможуть брати участь у виборах, у різних місцевих ініціативах і активно впливати на життя громади, де проживають.

Це нововведення безсумнівно є важливим кроком до зміцнення місцевої демократії та сприяє інтеграції ВПО в громади через їхню активну участь у місцевому управлінні», — розповідає юристка гарячої лінії ГО «Донбас SOS» Богдана Гончар.

На думку юристки, таке рішення матиме позитивні наслідки для переселенців, оскільки вони отримують більше прав та можливостей інтегруватися в тих громадах, де вони оселилися. Разом із цим зможуть брати участь у важливих рішеннях, що стосуються їхнього середовища.

Рішення визнати переселенців жителями громади є відносно новим. До повномасштабного вторгнення такі питання вирішували локально, коли окремі громади приймали статути про визнання переселенців своїми жителями. Про це розповідає експертка з питань внутрішнього переміщення Марія Красненко. Після прийняття та підписання закону тепер усі громади мають визнати переселенців своїми мешканцями.

За громадою переселенець закріплюється оформленою довідкою вимушено переміщеної особи. З моменту її отримання ВПО мають право офіційно брати участь у житті громади.

Закон «відрізає» переселенців від рідних громад?

У соціальних мережах українці та українки з тимчасово окупованих чи прифронтових територій висловили своє занепокоєння, що закон «відріже» їх від рідних громад.

Наприклад, мешканець Торецька та координатор ГО «Сильні громади» Андрій Грудкін писав у Facebook:

«Неоднозначне для мене рішення. Про що воно? Про так звану інтеграцію в приймаючу громаду, яка по суті зводиться до можливості голосувати на місцевих виборах. Адже медичні, освітні та інші послуги й так доступні всім. І не обовʼязково бути ВПО, можна просто переїхати в іншу громаду, зареєструвати місце проживання і вуаля. Садочок, школа, лікарня, ЦНАП».

Громадський діяч поставив питання, чи може таке рішення стати першим кроком до поступової ліквідації релокованих військових адміністрацій населених пунктів:

«Якщо так, то це сигнал фактичної відмови від збереження локальної ідентичності переміщених корінних мешканців міст і селищ, які перебувають в окупації чи зоні активних бойових дій. А також відмови від тяглості українського врядування цими територіями та збереження єдності локальних спільнот, нехай і розпорошених. До збереження герба в решті решт. Це дуже небезпечно стратегічно. Усі ці форсовані інтеграційні процеси, які розглядаються лише у вимірі послуг, а не у вимірі масових людських болей та потреб, призведуть до вимивання корінної ідентичності. І як результат — до пригнічення голосу корінного населення щодо деокупації рідної землі».

Варто зазначити, що для ВПО не виключається можливість брати участь у соціально-політичних процесах своєї громади, у якій вони прописані та з якої евакуювалися. Наприклад, якщо людина виїхала з Краматорська до Львова, вона, отримавши довідку ВПО, має право брати участь у житті як львівської, так і краматорської громади.

«Щодо тимчасово окупованих територій (ТОТ) ситуація складніша, тому що спектр функціонування релокованих органів місцевого самоврядування недостатньо визначений. І, на мою думку, цьому приділяється недостатньо уваги в тій частині, що вони можуть і мають робити, бувши релокованими з ТОТ.

Але, дійсно, переселенцям важливо брати участь у житті й своїх рідних громад, з яких вони евакуювалися», — зазначає Марія Красненко.

Юристка Богдана Гончар підтверджує, що в мешканців тимчасово окупованих та прифронтових територій має бути можливість брати участь у соціально-політичному житті своїх громад:

«Однак на сьогодні ситуація є дуже складною, оскільки, з одного боку, люди мають право на підтримку та участь у житті своїх громад, але з іншого боку, через відсутність контролю з боку української влади над тимчасово окупованими територіями, реалізувати ці права дуже важко. Я розумію, що бажання сплачувати податки на своїй території та брати участь у місцевих процесах важливе для кожного, але для цього необхідна стабільність і законодавча підтримка, яка зараз є обмеженою через обставини. Тому питання підтримки таких громад залишається відкритим, і, на жаль, воно потребує більш комплексного підходу, щоб забезпечити справедливість і можливість для їхнього розвитку навіть у таких складних умовах».

***