У переселенців вилучатимуть пенсії? Або що не так із проєктом держбюджету на 2025 рік

У вересні 2024 року Уряд зареєстрував проєкт закону «Про державний бюджет України на 2025 рік». 41 стаття цього проєкту встановлює вимогу, що до Пенсійного фонду повертатимуться пенсійні кошти переселенців (що мають статус внутрішньо переміщених осіб), якщо вони протягом року не скористалися ними з власного рахунку в АТ «Ощадбанк». Така пропозиція викликала серйозне занепокоєння в правозахисників та громадських діячів. Східний Варіант поспілкувався про це з юристкою Громадського холдингу «Група впливу» Олесею Ляшук

Дискримінаційне вилучення майна?

У законопроєкті державного бюджету на наступний рік у 41 статті опублікована вимога про повернення до Пенсійного фонду України (ПФУ) коштів, які розміщені на рахунках внутрішньо переміщених осіб (ВПО), відкритих в АТ «Ощадбанк» для виплати пенсій. Таке перерахування відбуватиметься, якщо ВПО не використовували пенсійний рахунок більше одного року, а також не пройшли фізичну ідентифікацію протягом шести місяців із дати, коли така ідентифікація повинна бути здійснена.

На таку пропозицію відреагували правозахисники та громадські діячі, опублікувавши публічне звернення і направивши його до владних структур. Адже в ній є багато неточностей, каже юристка Громадського холдингу «Група впливу» Олеся Ляшук.

По-перше, закон про бюджет має певне правове регулювання та має стосуватися виключно регулювання податків та доходів державного бюджету. Закон «Про державний бюджет України на 2025 рік» не може встановлювати норми — вони мають передбачатися в законах іншого правового регулювання. Тобто, неправильно обраний закон, у якому може зазначатися подібна норма.

По-друге, відповідно до міжнародного та українського законодавства, пенсія є майном громадянина чи громадянки. Право власності на нього люди починають отримувати вже тоді, коли здійснюють відрахування у фонд, тобто сплачуючи податок, пояснює Олеся Ляшук. Якщо дотримуватися такої тези, то позбавити громадян України їхнього майна просто так ніхто не може. Така норма передбачена Законом «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», який має певний порядок та механізм роботи.

«Вилучити майно без дотримання цього порядку — це порушення вашого права власності. Якщо говорити про воєнний стан, тут уже прописаний порядок. Це називається реквізиція, коли вилучають ваше майно у звʼязку з воєнним станом, оскільки воно потрібно державі для того, щоб, умовно кажучи, здійснювати захист. Але є для цього окремий закон, де прописаний порядок. І тоді зміни мають вносити, у першу чергу, у цей закон стосовно вилучення пенсій», — каже юристка.

По-третє, зазначена в проєкті держбюджету пропозиція ускладнює регулювання відносин між громадянами та банківськими установами. Відкриваючи рахунок, людина укладає з банком договір, який регулюється нормами Цивільного кодексу України, де чітко прописані підстави, на яких із рахунку можуть списатися кошти. Наприклад, на підставі рішення суду, або в порядку виконавчого провадження тощо. Але має бути певний порядок. Тому при затвердженні пропозиції 41 статті проєкту держбюджету, проблеми з регулюванням можуть виникати й у «Ощадбанку».

Передусім наявність такої пропозиції в законодавстві встановлює дискримінаційні норми стосовно певної категорії пенсіонерів. Адже списання коштів пропонується встановити лише для внутрішньо переміщених осіб.

«Пропозиції вилучення пенсій не мають стосуватися окремої категорії, бо це виходить дискримінація. Тоді вони (норми) мають стосуватися взагалі всіх пенсіонерів на підставі того, що вони рік не користуються пенсією або не проходять ідентифікацію», — каже Олеся Ляшук.

Правозахисники не підтримують подібний спосіб вилучення коштів у громадян України. Вбачаючи порушення, вони опублікували публічне звернення на сайтах своїх організацій. Звернення підписали ГО «Донбас SOS» та «КРИМСОС», Громадський холдинг «Група впливу», Центр прав людини ZMINA, благодійні фонди «Схід SOS», «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та «Право на захист». Водночас із публікацією звернення вони розпочали комунікувати з представниками влади задля подальшого вилучення зазначеної пропозиції з державного бюджету на 2025 рік.

Збільшення соціального напруження в суспільстві

Окрім проблем з юридичного боку, із соціального боку стаття 41 у законопроєкті держбюджету — це чергове напруження в суспільстві. Окрім наявної дискримінації, це може нести загрозу для інших громадян та громадянок. Може виникати думка: «Якщо держава собі дозволяє, просто прийнявши якусь норму, забрати кошти окремої категорії людей, то наступного разу кошти можуть забрати й у мене». Наслідком цього стане масове зняття грошей з банківських рахунків та зберігання їх у готівковій формі.

«Наприклад, ви маєте рахунок у банку. Там зберігаються кошти, якими ви не користуєтеся протягом року. Це ваші заощадження на “чорний день”. І тут держава приймає рішення, за яким ці кошти можуть забрати. Звичайно, що ви підете й переведете все в готівку», — зазначає Олеся Ляшук.

Щоб вирішити ситуацію, каже юристка, державним діячам слід викреслити таку пропозицію з державного бюджету та по-іншому підійти до затвердження нової норми про вилучення коштів, які не були використані. Адже її прийняття в тому вигляді, який є зараз, буде порушенням міжнародного та українського законодавства. І передусім не варто керуватися дискримінаційними чинниками.

«Якщо посадовці націлені приймати подібні норми, то їх потрібно розглядати в контексті існуючого законодавства. Наприклад, того ж закону про вилучення майна під час воєнного стану. Але ми взагалі проти такого підходу, коли визначається тільки одна категорія людей, стосовно яких вилучається пенсія. Тоді треба розглядати все це комплексно. Бо дискримінація ще ні до чого хорошого не приводила», — підсумувала правозахисниця.

***