Як місто допомагає переселенцям з Донеччини, Луганщини та обласних прикордонних громад відчути себе чернігівцями

З 2014 до 24 лютого 2022 року в Чернігові було дві з половиною тисячі внутрішньо переміщених осіб з Донеччини, Луганщини, Криму. Місто робить все можливе, щоб переселенці почувалися не чужими, а своїми.

Ставка на товщину стін, утеплення та якісні матеріали

Тетяна Рослік, мати-одиначка з трьома доньками, в Чернігові з липня 2022 року. Приїхала з Нью-Йорку на Донеччині. Спочатку їй дали кімнату в гуртожитку, а в листопаді 2023 — квартиру в модульному містечку, що побудували за підтримки «Червоного хреста» по вулиці Дрозда.

“У відділі квартирного обліку я одразу написала дві заяви: на кімнату в гуртожитку і на кімнату в цій модульці, — каже Тетяна. — Поки будували, жили на Шерстянці (мікрорайон Чернігова) рік і місяць. Старші вчилися дистанційно, в нашій нью-йоркській школі. Думали, що все-таки повернемося додому. Але зрозуміли, що повертатися нам нікуди”.

Сім двоповерхових будиночків чернігівського модульного містечка розраховані на 112 квартир. У кожному блоці 16 одно- і двокімнатних квартир. Є система оповіщення, пожежна сигналізація.

Схоже на смарт-квартири. Двокімнатні площею 28 квадратів. Окрема кімната з двоспальним ліжком і кухнею-студією. Однокімнатні — 24 квадратних метри, кухня-студія. Укомплектовані двоспальними ліжками, диванами, столами, стільцями. На кухні є холодильник, електроплита, мікрохвильовка, витяжка. У ванній кімнаті — бойлери, пральні машини, унітаз, ванна. Опалення від електричних панелей, які встановлені в кожній кімнаті.

 «Обленерго» побудувало трансформаторну підстанцію. Її потужність 630 кіловат, із запасом. Для повного утримання всіх будиночків необхідно 520 кіловат. 

У цьому проєкті зробили ставку на товщину стін, утеплення та якісні матеріали. Щоб не замерзнути навіть при відключеннях світла.

«Товщина стін така сама, як і в новобудовах, — більше 20 сантиметрів, — пояснює Микита ІЛЬЇН, координатор з питань відновлення пошкодженого житла національного комітету гуманітарної організації. — Тут ми бачимо стаціонарні фундаменти».

На прикладі Чернігова розробили також модульне містечко на Закарпатті, біля Ужгорода і під Львовом, біля центру протезування. На сьогодні вільних місць у містечку немає. Чернігів  чекає, коли встановлять ще й будиночки від латвійських донорів.

Безкоштовне харчування, проїзд. У школу взяли без документів

Тетяна Рослік самостійно знайшла роботу. Найменша донька Кароліна ходить в дитсадок, що неподалік від модульки. Аня закінчила дев’ять класів і планує вступати на фельдшерку в Чернігівський медичний коледж. Там є бюджетні місця. Уляна вчиться у 28-й школі.

«У дітей безкоштовне харчування, місто забезпечило, — каже Тетяна. — Хоч думали, що платити не повну суму, але доведеться. Старшим дівчатам оформлюємо соціальну транспортну картку на безкоштовний проїзд по Чернігову. Думали, у школі будуть проблеми. Бо дитячі документи залишилися на Донеччині. Та взяли нас без документів. З садочком теж проблем не виникло. До педіатра сходили, довідку взяли, і в садок».

Росліки  платять в ЖЕК 692 гривні за двокімнатну квартиру. На однокімнатну це 500 з копійками. Фіксована сума. Взимку за комунальні було 2800-2900 гривень. У модульці все на електриці. Тетяна трішки економила, із трьох батарей у квартирі вмикала дві.

— Вночі електроенергія дешевша, тоді і вмикали. Світло нам відключають рідко. В основному, о пів на десяту вечора. По мені, в такий час хай хоч кожен день вимикають, — жартує жінка. — Молодша раніше спати лягає.

— З роботою як?

— Хто шукає — знаходить. Випадково побачила оголошення, на підприємство шукали різноробочих. Виявилося, у керівництві мої земляки. Працюю у них три місяці. Для мене найголовніше, щоб було офіційне працевлаштування.

В центр зайнятості на облік не ставала.

«Пішки йти 10 хвилин»

Сергій Сердюк із Сєвєродонецька на Луганщині. В Чернігові з дружиною Любов’ю з вересня 2022 року. Їй запропонували роботу. Квартиру винаймали в центрі. Коли дізналися, що можна отримати безкоштовне житло в модульному будинку, Сергій написав заяву, в кінці березня переїхали.

«Ми пенсіонери, — повідомляє свій статус Сердюк. — Умови мені подобаються. Хоч і не так, як вдома. Думав, що  з роботою буде важко. Але знайшов. По професії я слюсар. Працюю на автозаводі. Ходжу пішки, від модульки 10-15 хвилин. Дружина їздить. Поряд є магазини. Для зручності до нас запустили автобус. З дружиною кожні вихідні їздимо в центр, на базар. І мріємо повернутися додому. В Сєвєродонецьку у нас квартира. До війни я займався ремонтами.

Молодший син Євгеній в Кропивницькому. Другий, Микола залишився в окупованому Сєвєродонецьку. Інколи виходить на зв’язок: “Живий, здоровий, все нормально”.

Єдине, що кардинально відрізняється — клімат. У нас, — має на увазі Сєвєродонецьк, — він сухіший».

Вперше за 65 років виїхала з Сєвєродонецька

Пенсіонерка Анна Дайнеко з Сєвєродонецька з сином Романом в Чернігів приїхала в кінці квітня 2022 року. До цього була в Костополі на Рівненщині.

«У нас був приватний будинок, — повертається думками до мирного життя в Сєвєродонецьку Анна. — Працювала на теплицях. Вирощувала квіти. Син працював в Сєвєродонецьку в пенсійному фонді. І зараз, в Чернігові йому дали місце в пенсійному. Паралельно навчається на підвищення кваліфікації. Перший час орендували квартиру. Коли оформлювали документи, спеціалісти підказали, що можна отримати житло у модульці.

Одразу, як приїхали, стала на облік до ендокринолога. Пішла в лікарню, запропонували декількох сімейних лікарів. Вибрала і два роки до неї ходжу. У мене проблеми зі щитовидною залозою. Кожного місяця здаю кров.

Донька залишилася там. Я вперше за життя виїхала зі свого міста. Дім розбитий, прилетів снаряд. Але додому повернутися хочу. Аби можна було, сьогодні поїхала б».

Виплати, робота, житло

Ірина Марчук, начальниця департаменту соціального захисту Чернігівради, пояснює, що цифра за кількістю ВПО не постійна, хтось, можливо, повертається додому, хтось їде в інше місто, але хтось  і в Чернігів. Статус переселенця можна оформити через «Дію» або в департаменті соціальної політики. До 1 березня всі, хто мав такий статус, отримували дві тисячі гривень, на дітей і осіб з інвалідністю — три тисячі гривень.

Потім автоматично продовжили виплати пенсіонерам, особам з інвалідністю, якщо розмір пенсії не перевищує 9 тисяч 444 гривні. За заявою така виплата може бути продовжена студентам, дитині до трьох років. На сьогоднішній день в Чернігові допомогу отримують 2900 осіб. 

Щоб отримати роботу, потрібно ставати на облік в центрі зайнятості. Переселенців залучають до суспільно-корисних робіт. Також працює програма «єРобота», можна отримати грант на власну справу. За 2024 рік 72 працевлаштовані, 150 залучали до суспільно-корисних робіт, 15 пройшли професійне навчання, 10 отримали ваучери на безкоштовне навчання. 131 мають статус безробітного.

Ірина Марчук розповідає, що з житлом переселенцям допомагає  відділ квартирного обліку міськради. Працівники реєструють родини ВПО  навіть у себе вдома, тимчасово, якщо критична ситуація, маленькі діти. Потім, коли знаходять місце проживання, роблять перереєстрацію.

В Чернігові є окреме модульне містечко з усіма зручностями. Дитячі садочки Чернігова прийняли 242 малих переселенців. В закладах середньої освіти їх 675. У закладах професійної освіти — 77.

Точно так же підказують, куди звернутися за медичною допомогою.

Якщо чернігівець прихистив у себе вдома внутрішньо переміщену особу, йому нараховується компенсація. Більше 300 чернігівців надають такий прихисток. 14 гривень 33 копійки отримують за день. В середньому, 440-450 гривень на місяць.

Людина повинна бути зареєстрована за цією адресою. В повноваження департаменту соцзахисту входить перевірка. Чи дійсно проживає.

«Ми тісно співпрацюємо з управлінням культури Чернігівради, — продовжує Ірина Марчук. — Залучаємо внутрішньо переміщених осіб до культурних заходів. Це дозволяє соціалізуватися. Працюють клуби за місцем проживання, є майже в кожному районі міста. Є громадські «хаби», куди можуть прийти й батьки, і діти.

Місто взаємодіє  з громадськими організаціями: норвезька рада, данська рада, «Рокада», які надають гуманітарну допомогу».

ВПО можуть скористатися безоплатною вторинною правовою допомогою. Центр соціальних служб міської ради і територіальний центр надання соціальних послуг надають безкоштовні послуги  перукарів, швачок або соціальних робітників. В Чернігові 44 пенсіонери з інвалідністю перебувають у нас на обліку і отримують такі послуги.

Як зареєструватись у Центрі зайнятості

Уся інформація про послуги служби зайнятості для переселенців розміщена на сайті Державної служби зайнятості за посиланням.

Як зареєструватись в службі зайнятості безробітним читайте за посиланням.

Телефони гарячої лінії також написані на сайті Державної служби зайнятості: 0 800 600 288 та Чернігівського обласного центру зайнятості: 0 800 600 548, 0462 97 62 82.

А ще в центрах зайнятості переселенцям дають ось такі буклети:

«Із 129 кімнат, які ми можемо надати, вільні 89»

Марина Гиря, в.о. начальника відділу квартирного обліку Чернігівради, каже, що для переселенців у місті виділяють кімнати в п’яти гуртожитках, з них три підпорядковуються міській раді.   

— Із 129 кімнат, які ми можемо надати, вільні 89, — каже Марина Володимирівна. — Щоб отримати кімнату для проживання, потрібно прийти до відділу квартирного обліку, написати заяву.

Обов’язково повинна бути довідка про статус внутрішньо переміщеної особи. Із документів: паспорт. Якщо це людина з іншої області, цього достатньо. Якщо внутрішньо переміщені особи чернігівці, потрібно мати документ, що підтверджує статус знищеного житла.

Кожному нараховується кількість балів про необхідність житла. Є постанова, де прописується, як їх нараховувати. Пріоритет надається пенсіонерам, особам з інвалідністю, з маленькими дітьми, з низькими доходами.

Після написання заяви в той же день можемо домовитись з комендантом гуртожитку, аби вона прийняла, показала умови проживання. Якщо цей варіант влаштовує, підписуємо договір на проживання на рік і даємо ключі.

Юлія Семенець. Фото авторки

***