Ольга Проскурова
Відведення військ з Київщини та перемовини в Стамбулі: що це означає для Донбасу
29 березня в Стамбулі відбувся черговий раунд переговорів між Україною та росією за посередництва Президента Туреччини Реджепа Ердогана. Явною перемогою української дипломатії стала зміна місця проведення переговорів — з Білорусі на Туреччину.
Чого ще вдалось досягти під час перемовин і що це означатиме для тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей? Чи є такі самі зрушення у питанні повернення тимчасово окупованих територій Донбасу?
«Східний Варіант» розбирався разом з експертами.
Перемовини: загальна картина
Перемовини української та російської делегацій в Стамбулі тривали близько 4 годин. З боку України безпосередніми перемовниками, зокрема, виступили Міністр оборони України Олексій Резніков, радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Це була перша жива зустріч з представниками країни-агресорки після тритижневої перерви та оголошеної паузи в перемовинах. До того зустрічі відбувалися у форматі відеозв’язку.
Турецький президент Реджеп Ердоган на початку сказав про відповідальність «обидвох сторін щодо припинення конфлікту та очікування щодо «твердих результатів» цього раунду перемовин».
Українська ж делегація заявила, що не піде на поступки щодо людей, території чи суверенітету України. Натомість російські представники відмовились від своїх попередніх вимог щодо «денацифікації», повного роззброєння та статусу російської мови в Україні.
Українські дипломати представили свій проєкт договору з Росією, який здатен гарантувати безпеку Україні. Його зміст такий: у випадку, коли хтось вирішить напасти на Україну, інші країни протягом трьох днів зустрінуться для консультації та нададуть допомогу. Для цього пропонується залучити країн-гарантів, серед яких Велика Британія, Китай, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Польща та Ізраїль. Приєднання інших країн світу до договору є вільним. Такий принцип діє між країнами НАТО.
«Нам нужны реальные гарантии «Нам потрібні реальні гарантії безпеки. Не черговий меморандум на одну сторінку, а документ, який ратифікують усі, хто під ним підпишеться. Який пройде перевірку всеукраїнським референдумом, на якому зможе висловитися кожен, а не лише той, хто голосніше за всіх кричить», — прокоментував Давід Арахамія.
Щоправда, за цим договором безпекові гарантії не будуть розповсюджуватись на території Донецької та Луганської областей. Учасники делегації говорять про те, що питання зони ООС будуть обговорювати президенти України та росії у наступних раундах переговорів.
«Питання ОРДЛО — найскладніше. На переговорних групах, чесно кажучи, його не чіпали, тому що розуміли, що у нас не вистачить політичного мандата, щоб його обговорювати», — зазначає Давід Арахамія в інтерв’ю РБК-Україна.
По закінченню перемовин сторони оголосили, що продовження переговорів буде. В результаті ніяких документів Україна і росія не підписали.
Заяви після переговорів
Ще до старту перемовин у Туреччині, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю європейським суспільним мовникам наголосив, що готовий обговорювати з володимиром путіним питання тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей вже на першій зустрічі, але не впевнений, що голова рф піде на це.
"Питання Криму та Донбасу — дуже важка історія. Спочатку треба зробити перший крок до гарантій безпеки та припинення вогню. Закінчиться цей блок, і після цього — давайте говорити", — пояснював Володимир Зеленський.
Ще раніше Зеленський казав, що будь-які компромісні питання, зокрема. ті, що пов’язані з окупованими територіями, будуть вирішуватись шляхом всеукраїнського референдуму.
Зокрема, про референдум, як засіб прийняття рішень, після переговорів сказав і представник української делегації Кирило Тимошенко.
«Маємо отримати підтримку суспільства щодо запропонованого рішення», — прокоментував він.
Водночас інший учасник переговорів Давід Арахамія додав, що жоден референдум неможливий в умовах перебування ворожої армії на території України.
«На переговорах мова йде про повернення військ на лінії станом на 23 лютого цього року. Поки вони залишаються на територіях, які зайняли вже після 23 лютого, жодних договорів, а тим більше референдумів бути не може», — наголосив Давід Арахамія.
Російські заяви після перемовин доволі стримані.
«Зустріч президентів України й рф можлива одночасно з парафування договору про гарантії безпеки. Але для підготовки цього договору треба пройти дуже великий шлях», — зазначив голова російської делегації владімір медінскій.
Це саме на зустрічі з пресою сказав і прессекретар владіміра путіна дмітрій пєсков:
«Київ почав більш чітко формулювати свої вимоги. В іншому ми не бачимо чогось сильно багатообіцяючого, якихось проривів. У цьому напрямку має бути проведена ще вельми і вельми тривала робота».
До того ж, саме представники рф перші заявили про те, що безпекові гарантії не поширюються на території «окремих районів» Донбасу.
Експертна думка
Як зазначає в коментарі «Східному Варіанту» доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики Євген Магда, Україна свідомо йде на послаблення своїх позицій. Перш за все, тому, що намагається створити навколо себе пул країн-гарантів — понад 10 країн з можливістю подальшого вільного приєднання до договору.
«Таким чином розширення цього кола залучених осіб може тривати нескінченно», — пояснює він.
Також експерта бентежить згадка статті 5 Вашингтонського договору, яка забезпечує колективну безпеку членів Альянсу.
«Я вважаю, це своєрідна підміна понять. Адже зміст обговорюваного документа передбачає, що країна не буде членом НАТО», — зазначає Євген Магда.
На його думку, цей комплекс пропозицій дуже контроверсійний і це стартова позиція, запропонована росією, а наш нинішній стан дозволяє стояти на своєму.
злочинами російської армії в Україні, тим, що поступово починають діяти санкції та їхній вплив стає суттєвішим», — роз’яснює він.
Інший експерт — політолог, співзасновник Національної платформи «діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Олег Саакян погоджується, що досягнення ЗСУ вплинули на позиції як України, так і росії у переговорному процесі.
«Тільки те, що українська армія зробила за місяць війни, наскільки дала відсіч і не дала просунутись вглиб країни, зумовило відмову росії від першочергових умов: денацифікації, частково — демілітаризації», — впевнений він.
Чи мають бути гарантії безпеки особливими для територій ОРДЛО? Олег Саакян відповів так:
«В України має бути військова сила, а також міжнародні гарантії, як і у загальній угоді стосовно всіх українських земель».
Щодо поступок територіями Донецької та Луганської областей у подальших домовленостях, позиція Євгена Магди непохитна:
«Як ми можемо взагалі від якоїсь території відмовлятись? Ми маємо наполягати на територіальній цілісності України, все».
Олег Саакян же вважає, що питання поступок на сході вирішиться залежно від того, де буде лінія фронту. Зокрема, будуть спроби дипломатичного врегулювання. Але поки що це, на його думку, чорний ящик:
«Як і росія буде боротися за додаткові території, так і ми будемо намагатись цьому запобігти і потенційно боротись, щоб звільнити території, як були зайняті рф всі ці 8 років».
На думку експерта, росія буде готова на поступки, коли вона зрозуміє, що її сценарій пав і кінцеві цілі вже недосяжні.
«Все буде залежати від того, як загалом буде реагувати світ, які санкції вони посилять, які санкції залишать на сьогоднішньому рівні, яка безпекова конструкція вибудується у ланках Сполучені Штати — Китай, Європа та інша Азія. Це поки що живильний бульйон: яка форма життя з’явиться — невідомо», — пояснює він.
Насамкінець, зазначимо, що попри винесення за дужки території ОРДЛО, міста і селища Луганської та Донецької областей, які захоплені окупантами після 24 лютого, не належать до цієї категорії. І вони, на думку більшості експертів, мають бути звільнені так само як і решта регіонів країни.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
400
