Відповідальність для колаборантів: кого і за що буде покарано

15 березня президент Володимир Зеленський ввів у дію закони про колаборантів. Правоохоронні органи уже оголошують про підозру тим, хто перейшов на бік ворога. Такі випадки є й на Донбасі. 

Яке покарання передбачене законом? Що заборонено робити? Кого вважатимуть колаборантом? «Східний варіант» разом з юристами проаналізував зміни до законодавства та відповідає на основні питання.  

За які дії людину вважатимуть колаборантом?

Відповідь на це питання доволі чітко прописана в законі. Відтак колаборантом вважатимуть того, хто буде:

• публічно заперечувати збройну агресію чи окупацію;
• публічно підтримувати рішення та дії держави-агресорки, її збройних формувань;
• підтримувати незаконні вибори та референдуми на тимчасово окупованій території;
• співпрацювати з державою-агресоркою чи її військовими;
• добровільно обіймати посади в незаконних органах влади;
• організовувати та проводити незаконні вибори чи референдуми на окупованій території;
• передавати окупантам матеріальні ресурси;
• здійснювати пропаганду країни-агресорки в навчальних закладах;
• проводити господарську діяльність у співпраці з окупантами;
• організовувати та проводити мітинги, демонстрації, з’їзди, а також активно брати в них участь. 

Як можуть покарати за колабораціонізм?

Як і за будь-який злочин, тут покарання залежить від частини статті, тобто від тяжкості злочину. 

Найлегше покарання передбачає виправні роботи строком 2 роки.  

Також може бути арешт до 6 місяців або штраф до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн. 

Найтяжче покарання — позбавлення волі від 3 до 15 років, або навіть довічне позбавлення волі та конфіскація майна. 

Також можуть позбавити права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (від 10 до 15 років).  

А якщо окупантів фінансує не людина, а, наприклад, підприємство?

У такому випадку закон дозволяє ліквідувати підприємство, тобто закрити його. Питання ліквідації підприємства вирішує виключно суд. 

Якщо підприємство знаходиться на окупованій території, його справу розглядатиме суд сусідньої області або ж той, якого визначать за процесуальною процедурою.

Політичну партію теж можуть заборонити?

Так, відповідальність несуть також політичні партії, громадські та релігійні організації, профспілки тощо.

Усі подібні організації, зокрема їх окремі представники, не мають права у своїй діяльності вчиняти будь-яку з перелічених вище дій.

Що робити з тими, хто ховатиметься на окупованій території?

Через таку проблему українська судова система вже проходила, зокрема у питанні злочинів на Донбасі та в Криму, коли ймовірні злочинці залишилися чи виїхали на окуповану територію.  

Тоді законотворці знайшли вихід у спеціальному (заочному) судовому розслідуванні. Це означає, що в таких випадках суд може розглядати справу без присутності підозрюваного чи обвинуваченого. Для цього прокурору достатньо лише довести, що фігурант перебуває на окупованій території, або на території країни-агресорки. 

Саме таке спеціальне судове та досудове розслідування застосовуватиметься і в справах колаборантів, якщо обвинувачені чи підозрювані ховатимуться.  

Що чекає людину, яка відбула покарання за колабораціонізм?

Засуджені за такий злочин люди матимуть низку обмежень навіть після того, як відбудуть покарання.

Зокрема, таким людям заборонять:

• долучатися до виборчого процесу всіх рівнів як члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені представники кандидата на пост Президента України, довірені особи кандидата на пост Президента України, представники партії в Центральній виборчій комісії, кандидати на пост місцевого депутата та місцевого голови;
• вступати на військову службу; 
• отримувати допуск до державної таємниці.

Кому вже оголосили підозри на Донбасі?

Кількість підозрюваних у колабораціонізмі в Луганській та Донецькій областях зростає з кожним днем у прямому сенсі слова. 

4 квітня СБУ оголосила про підозру чоловіку, який став так званим «головою Волноваської міської ради «ДНР».  Чоловік, за даними СБУ, ще з 2014 року був прихильником «русского міра». При цьому кілька разів намагався стати міським головою Волновахи, але його не обирали місцеві жителі. Вже коли окупанти встановили свою тимчасову «владу», йому це вдалося. 

Також підозру оголосили і жителю Слов’янська, який позначив на Google-мапі місцеперебування військових підрозділів ЗСУ та поширив зображення із цією локацією в одному з Telegram-каналів.

У колабораціонізмі підозрюють і п’ятьох поліцейських з Луганщини, які пройшли «співбесіду» з представниками так званої «ЛНР», аби перейти на бік окупанта. Під час «працевлаштування» підозрювані добровільно вступити до новостворених незаконних структур та присягли на вірність самопроголошеній «Луганській народній республіці». 

Таким чином вони добровільно стали «працівниками міліції» так званих Старобільського, Щастинського та Станично-Луганського РОВД МВД «ЛНР».

В Офісі генерального прокурора наголошують, що правоохоронні органи відстежують діяльність як посадових осіб, так і звичайних громадян, а за співпрацю з окупантами на таких людей чекає покарання.  

“Законом про колаборантів Україна виправляє помилки 2014 року”

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак говорить, що в умовах поточних бойових дій зміни до кримінального кодексу відіграють більше превентивну роль. 

«Тобто держава показує своє безапеляційне ставлення до "зрадників" і тим самим стримує потенційних осіб, які за особистими, економічними чи політичними мотивами здатні у перспективі співпрацювати з ворогом», — сказав Олег Постернак.  

За його словами, російську федерацію на зайнятих територіях цікавлять такі особи як правоохоронці, прокурори, судді, комунальники, медики, вчителі. 

«Їм якось потрібно облаштовувати видимість "справедливості окупації", а без підтримки нейтрально налаштованого контингенту громадян це важко. Тому закон про колаборантів виступає для таких осіб скоріше як інструментом стримування, оскільки для більшості місцевих мешканців, наприклад, зайнятої росією частини Херсонщини, є очевидним у найближчій перспективі повернення до вільної України. Законом про колаборантів Україна виправляє свою помилку 2014 року, коли тодішня українська влада не спромоглася швидко ухвалити подібне законодавство», — наголосив експерт. 

Ще однією проблемою він називає реальну правову спроможність української системи правосуддя, прокуратури та слідчих впоратися із викликами та оперативно ухвалювати рішення щодо фактів колаборації. 

Треба враховувати, що в КК з'явилась зовсім нова стаття 111-1, за якою немає стійкої практики притягнення до відповідальності в судах, і як вона працюватиме, наразі невідомо», — наголосив Олег Постернак. 

Особливо він радить звернути увагу на частину 6 статті 111-1 щодо організації та проведення заходів політичної діяльності та інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією. Це стосуватиметься, наприклад, блогерів, різних "експертів", коментаторів щодо яких слідством  доведе факт співпраці з державою-агресором. 

«Це буде дуже непросто, враховуючи широкі можливості для приховування видимих ознак співпраці. Разом з тим, така особа може посилатися на статті Конституції щодо свободи висловлювати свої думки та політичні погляди. Тому додатково слід передбачити відповідальність, наприклад, за дезінформацію. Принаймні, адміністративну. Тому, думаю, можна прогнозувати невелику кількість справ по цій частині. Інші види колаборантських злочинів можуть виявитися більш успішними в практиці доведення вини обвинувачених», — говорить експерт.  

Після деокупації територій, припускає він, нинішні колаборанти з посадами в незаконних самопроголошених органах влади, втечуть швидше за російські війська. Тож можливість притягнути їх до відповідальності об'єктивно наражається на перепони.

***

Варто зазначити, що кримінальну відповідальність за колабораціонізм тільки впроваджено. Відтак, багато людей на окупованих територіях не в курсі, що не можна робити. Тому варто поширити цю інформацію серед знайомих та родичів на окупованих територіях. 

Пам'ятайте! Окупація частини Донецької та Луганської областей тимчасова, і українські захисники щодня борються за її повернення. Усе буде Україна!

Фото на обкладинці: мітинг за "днр" в Донецьку, 2014 рік / Фото Reuters