Розвивати національне виховання. Як у Києві працює Освітній хаб "Донеччина

Ініціаторами Освітнього хабу «Донеччина» є Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Департамент освіти й науки Донецької ОВА. Докладніше про це у матеріалі.

Тричі переїжджали через війну

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти веде свою історію з 1937 року. За часів незалежності України заклад проводив підвищення кваліфікації керівних, методичних та педагогічних працівників області. Після окупації Донецька у 2014 році заклад релокувався спочатку до Словʼянська, а потім — до Краматорська. У 2022 році, через початок повномасштабної війни з росією, інститут був змушений втретє релокуватися до столиці, де він розмістився на базі Університету менеджменту освіти.

«Наша будівля в Краматорську зараз зруйнована, було пряме влучання ракети. Ми щиро вдячні всім, хто допоміг нам в організації та відновленні роботи інституту в Києві. Зараз ми маємо в столиці дві локації. На вулиці Січових Стрільців, 52а в нас офісне приміщення, а на Чигорина, 8 у нас Освітній хаб «Донеччина». Це волонтерська організація, у складі якої знаходяться декілька тренінгових центрів, які проводять заняття для внутрішньо переміщених осіб різного віку. У роботі хабу ми ставимо за мету супроводжувати людей в організації освітнього процесу: дітей, вчителів, батьків, — розповідає ректорка Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Юлія Бурцева.

Після релокації до Києва, у листопаді 2022 року працівники інституту стали ініціаторами створення Освітнього хабу «Донеччина», який мав обʼєднати переселенців, що прагнуть розвиватися та самовдосконалюватися. У хабі працює 5 центрів. Наприклад, «Словодвір» — це центр вивчення української мови. Завдяки його роботі переселенці різного віку можуть долучитися до безплатних заходів для удосконалення рідної мови. Центр національно-патріотичного виховання «Незламність» проводить просвітницькі заходи, направлені на зміцнення національної свідомості. Захід «Україна вишивана», на який завітав Східний Варіант, ініціатива саме центру «Незламність».

Центр психолого-педагогічного супроводу забезпечує допомогу і психологічний комфорт усіх учасників освітнього процесу, надає можливість зняти стрес, навчає навичок саморегуляції, проводить індивідуальні консультації. Працює Центр забезпечення наступності з дітками дошкільної і початкової освіти.

«Розпочинали роботу ми тільки з Донецькою областю. Зараз ми працюємо і з Донецькою, і з Луганською областями. До нас також приєднуються педагоги з інших областей, саме до роботи Освітнього хабу «Донеччина». Робота значна. Кожного тижня проводяться заходи, частина з них у форматі онлайн, частина — очно», — розповідає Юлія Бурцева.

«Україна вишивана»

У приміщенні на Чигорина, 8 зараз ремонт. Тож усі заходи проходять на Січових Стрільців, 52а. На честь Всесвітнього дня вишиванки представники Освітнього хабу Донеччини влаштували для відвідувачів виставку та воркшоп зі створення свого імені в орнаменті вишиванки.

У вітальному залі на виставкових стендах розмістилися вишиті сорочки, плаття, рушники та намиста. Усі ці речі є особистими речами працівників інституту післядипломної освіти.

З матеріалами для виставки допоміг Національний еколого-натуралістичний центр, надавши ляльки в українському вбранні та ляльки-мотанки, вишиті сумки-шопери, рушники та вишиванки.

Проводити екскурсію для гостей готується Андрій Дубяга. Він — координатор Центру національно-патріотичного виховання «Незламність» при Освітньому хабі «Донеччина». Пан Андрій народився та виріс у Донецьку.

Працював заступником директора з виховної роботи загальноосвітньої школи № 76. У 2014 році через початок війни виїхав до Бердянська, а потім — до Словʼянська, де влаштувався методистом відділу національно-патріотичного виховання до інституту післядипломної освіти. Зараз він завідувач цього відділу.

Сьогодні пан Андрій проводитиме екскурсію для гостей виставки, а також розкаже невелику лекцію про донецьку вишиванку та її історію. Головне сьогодні — це зберігати традиції, каже пан Андрій. Через них формується звʼязок поколінь. Однією з найбільш значущих традицій українців є вишиванка.

«Наше завдання — відродження традиції. Щоб діти розумілися і зналися на орнаментах, на вишивках. І головне, щоб цю традицію вони зберігали та передавали далі. Тому що діти — це наше майбутнє, ми маємо закладати основи, щоб вони памʼятали та знали це. Сьогодні в нас пройде виставка, а потім ми запросимо наших гостей на іншу локацію, де для них пройде вікторина та воркшоп зі створення орнаментів вишивки свого імені», — розповідає Андрій Дубяга.

Перших гостей зустрічає Олена Золотар. Вона працює координаторкою Освітнього хабу «Донеччина». Пані Олена теж родом із Донецька. В одній із донецьких шкіл вона працювала вчителькою української мови та літератури та заступницею директора. Вона пригадує, як терористичні сили «днр» у 2014 році почали перекваліфіковувати вчителів української мови та літератури. Адже зацікавленими в їхній роботі вони не були. Було два шляхи: або перевчитися на викладача російської мови, або звільнитися. Пані Олена обрала друге.

«Я свою спеціальність обирала свідомо. Не просто факультет, а ще і спеціальність української мови та літератури. Був вибір: російська чи українська. Я свій вибір зробила свідомо, як доросла людина. Свою роботу я любила. І звичайно, що мене не влаштовувало перекваліфікуватися на викладача російської. Хтось перекваліфікувався і залишився там працювати. Я виїхала спочатку до Маріуполя, рік пропрацювала в Мангушській загальноосвітній школі. А з 2016 року проживала в Словʼянську, там уже працював інститут післядипломної освіти», — розповідає Олена Золотар.

У 2022 році пані Олені вкотре довелося переїхати через війну. На цей раз із донькою до Києва. Проживаючи в столиці, вона кожного дня відчуває тугу за Донецькою областю:

«Звичайно, сумуємо. Дуже хочеться додому. Сумуємо за степами, териконами, атмосферою…».

«За Артемівським шампанським», — усміхаючись підказує пан Андрій, який стоїть поруч.

«І за ним теж», — підтверджує Олена.

Екскурсія та воркшоп

На захід «Україна вишивана» зібралися педагоги, учні, їхні батьки з Лиманської, Великоновосілківської та Слов’янської територіальних громад Донеччини. Через повітряну тривогу початок заходу дещо посунувся. Але такі вже сучасні реалії нашого воєнного життя.

Після привітання та знайомства Андрій Дубяга почав розповідати цікаві факти про донецьку вишиванку та її історію. Як він каже, жоден історик не зможе сказати точну дату виникнення вишиванки як такої. Її поява на теренах Донеччини може припадати на 16–17 століття, коли запорізькі козаки засновували тут вартові пости, навколо яких пізніше розросталися цивільні поселення.

«Перша особливість донецької вишиванки — це, звичайно, її колірна гама. Вона доволі стримана. Це біле тло, і, як правило, використовували червоні та чорні кольори. Класичним візерунком для донецької вишиванки є ружі, або, скажімо, сучасні троянди. Геометричні орнаменти для Донеччини фактично не притаманні. Притаманні якраз рослинні орнаменти», — розповідає Андрій Дубяга.

Після екскурсії гості розділяються на дві групи та прямують до наступних локацій. Перша група вчитиметься робити орнамент вишивки власних імен. Для цього використовуватимуть спеціальну програму. Олена Золотар пояснює, як усе зробити, і паралельно розповідає, що кожній українській літері притаманний свій символ у вишивці. Поєднавши символи декількох літер, можна отримати готовий орнамент будь-якого слова.

Друга група проходить вікторину на знання української вишиванки. Учасники та учасниці відповідають на питання, дізнаючись маловідомі факти про вишивку. За результатами заходу, усі учасники доєдналися до створення «вишитої» мапи України з урахуванням особливостей вишивки різних регіонів.

Це лише один із багатьох заходів, проведених Освітнім хабом «Донеччина». Кожен із них наповнений повагою та любовʼю до рідного краю. Усі заходи є безплатними, тому до них можуть доєднатися всі бажаючі.

Анонси заходів є на сторінці хабу в соціальних мережах.

***