"Сильна команда викладачів з Луганщини та Донеччини": як у Києві працює освітній хаб для переселенців
Історія освітнього хабу “Mental Labs” для дітей, які стали вимушеними переселенцями, почалася з безплатного освітнього простору “Inspiration Cafe” у Києві, що працював влітку три місяці. Це був формат літнього табору, його відвідали більше п’ятиста діток. Згодом багато хто почав повертатися на деокуповані території додому, проте і чимало ВПО залишилося в Києві.
Зараз команда займається з дітьми на території приватного ліцею у форматі вже проєкту “Mental Labs”. Східний Варіант завітав і побачив, як сьогодні працює хаб.
Як проходять заняття?
Нас зустрічає Ростислав Семка, помічник засновниці ліцею Educator, на території якого і працює проєкт. Ростислав пропонує завітати до навчального кабінету, де саме зараз проходить заняття.
Починаємо знайомство з кабінету хімії, де кожен зацікавлено спостерігає за експериментами, або сам бере участь у процесі. Цей предмет називається Science (укр. — Наука). Діти активно діляться між собою враженнями від дослідів. Учні розповідають, що у невимушеній атмосфері нові знання легко сприймаються, особливо, коли ти керуєш процесом.
На заняття з науки можуть приходити як діти, так і підлітки. Ростислав розповідає, що сьогодні ажіотаж, але дорослих на занятті немає.
Науковими дослідженнями займаються молодші.
Залишаємо кабінет науки та прямуємо далі. Ростислав розказує, що команда довго думала, як розробити новий формат, коли восени почнеться школа й освітній хаб буде відвідувати менше людей.
“З вересня у всіх починається серйозне навантаження, тому формат денного табору втрачає актуальність. Ми думали, як цей процес налагодити, тому з січня запустили “Mental Labs”, який буде діяти до травня. Ми працюємо на декілька напрямків: музична терапія, арттерапія, природничі заняття, заняття спортом, мейкерські заняття, супервізії, коучинг для батьків дітей, танцювальний і театральний гуртки”, — ділиться Ростислав.
За словами Ростислава, головна мета хабу полягає в створенні комфортного середовища для підтримки особистості, яка зазнала травматичного досвіду війни.
У період дистанційного навчання важко полегшувати свій емоційний стан і дітям, і вчителям, тому офлайн-формат у хабі сприяє покращенню ментального самопочуття, завдяки постійній комунікації. У хабі організовують сесії з психологічної підтримки також для батьків та викладачів.
“Ми нещодавно проводили воркшоп для викладачів. Заявку на онлайн-участь у лекції надсилали навіть вчителі з тимчасово окупованого Маріуполя”, — розповідає Ростислав.
Заняття тут відвідують вільно, адже акцент проєкту не так націлений на академічне спрямування, як на ефективну соціалізацію і розуміння, що ти не залишаєшся сам на сам зі своїми проблемами.
Почали говорити про емоційне здоров’я, тому наступне заняття, яке пощастило застати — це арттерапія.
Заходимо до кабінету, де панує по-справжньому творча атмосфера. Діти з ентузіазмом підходять до завдань, які дає пані Ярослава.
“Необов’язково вміти малювати, аби займатися арттерапією. На заняттях ми створюємо інтуїтивні картини, незабаром ось будемо робити ліпку. Молодший шкільний вік дуже полюбляє творчість, тому дитина розкриває себе у процесі малювання і знімає увесь внутрішній стрес”, — говорить Ярослава.
Дівчата старанно вимальовують на своїх листочках і діляться, що дуже люблять малювати саме фарбами, а не олівцями. Долучитися до процесу неодмінно хочеться, проте час іти гуляти освітнім хабом далі.
“Діти, які з батьками приїхали з територій України, що перебувають під окупацією рф з 2014-го року, майже не знають української мови”
До розмови приєднується Юлія Дорошенко, у минулому викладачка української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Зараз пані Юлія працює у хабі: влітку викладала сторітелінг, а зараз проводить супервізії, на яких з викладачами та молодими працівниками розбирають детально проблеми у процесі роботи, аби запобігти професійному вигоранню в період війни.
“Викликів у нашій роботі чимало. Наприклад, діти, які з батьками приїхали з територій України, що перебувають під окупацією рф з 2014-го року, майже не знають української мови й мають спотворене враження про історію України. Ми дуже м’яко це виправляємо, і це дійсно виходить”, — каже пані Юлія.
Юлія розповідає, що у хабі є діти старшого шкільного віку, які приїхали минулого року з Донецька і зараз успішно інтегруються у сучасний український простір. Крім того, є діти, які народилися вже в окупації з початком війни на сході України. На щастя, ці батьки для своїх дітей обрали українську освіту, тому нині вони переїхали на підконтрольні Україні території й навчаються тут.
“Загалом у хабі є діти з Донеччини, Луганщини та Херсонщини, але відтепер до хабу доєднуються і місцеві. Сьогодні проєкт має 103 запити на реєстрацію, серед охочих більше переселенців”, — додає Ростислав.
Особливу увагу команда звертає на психологічну адаптацію, аби звикання до абсолютно нового місця не стало травмувальним. Команда працює з дітьми до 17 років. Все частіше батьки знаходять хаб через соціальні мережі, а вже потім заповнюють онлайн-форму для участі.
“У нас зібралася класна команда викладачів з Луганська, Донецька та Криму”
До нашої розмови трохи пізніше приєднується засновниця ліцею Владислава Бандурко, яка у далекому 2014 році залишила свій рідний Донецьк через агресію рф та переїхала до Києва з однією валізою літніх речей. До війни у Донецьку Владислава займалася викладанням біології, тому у столиці пані Влада почала займатися репетиторством і вже потім настав час для відкриття сучасного ліцею.
“Історія освітнього хабу, який ми маємо сьогодні, почалася з відкриття ліцею у Києві. У нас зібралася класна команда викладачів з Луганська, Донецька та Криму. І навіть сьогодні до нас долучаються вчителі з Донеччини. Ідея хабу під час активної фази війни народилася тоді, коли частина наших працівників, перебуваючи в Ужгороді побачили, як в шелтері для переселенців діти не мали змогу ефективно навчатися. Тоді перший хаб відкрився в Ужгороді, а вже влітку запустилися у Києві. До речі, в Ужгородському хабі зараз працює 11 внутрішньо переміщених осіб”, — розповідає Владислава.
За словами Владислави, діяльність хабу стала можливою завдяки локальній субсидії від федеральної компанії GIZ за дорученням Федерального уряду Німеччини.
“Сьогодні проєкт “Mental Lab” є рушійною силою, яка допомагає дитині визначитися, куди їй рухатися далі”, — запевняє засновниця.
Укриття для учнів та викладачів
Наостанок Східний Варіант спустився в одну з найважливіших локацій для освітніх закладів сьогодні — укриття, де проходять заняття під час повітряних тривог.
В укритті достатньо просторо, світлі стіни також позитивно впливають на атмосферу, тому за словами Владислави, під час сигналу тривоги тут все одно панує позитивна обстановка та віра кожного в перемогу.
Корисні контакти
Освітній хаб для дітей ВПО знаходиться на території ліцею Educator.
Адреса: м. Київ, Є. Чавдар, 11-А
Номер: 093 215 8563
Гугл форма для реєстрації.
***