Запасів більше нема. Що відбувається з водою в ОРДО
В ОРДО — дефіцит води. Запасів лишилося на лічені дні. Жителі окупованих міст змушені збирати дощову воду, вистоюють черги біля котелень та підвалів. Самопроголошена влада організувала підвіз технічної, але ні для пиття, ні навіть для прання використовувати його не можна. Що відбувається з водою з іншого боку лінії фронту, розбирався «Східний варіант».
Проблеми з водопостачанням в окупованих містах Донбасу розпочалися за кілька тижнів до повномасштабного російського вторгнення. З кожним днем ситуація лише посилюється. Понад 200 тисяч людей у всій Донецькій області не мають доступу до води.
Через дефіцит води у Донецьку відключили централізоване опалення. Жителі отримують воду із резервного водосховища. Щоб хоч якось економити, так звана «влада» в окупованих містах подає її за графіком: дві години на день, а в деяких районах раз на три доби.
Ось як люди змушені робити запаси:
Збирають навіть дощову воду. Виставляють відра на балкони та підвіконня.
Також для цього споруджують нехитрі конструкції:
З 15 квітня у Донецьку розпочалася роздача технічної води у котельнях та теплопунктах. Також воду доводиться набирати у підвалах. Черга стоїть і вдень, і вночі:
Щодня у соціальних мережах жителі окупованих міст Донбасу роблять перекличку по воді. Обмінюються інформацією про ситуацію у своєму місті та районі, діляться своїми враженнями не підбираючи слів.
Самопроголошена влада організувала підвіз технічної води. Графік публікується у соцмережах та на сайтах окупаційних адміністрацій. Як пишуть бойовики, це вимушений тимчасовий захід, резервні джерела питної води зовсім відсутні. Підвозять лише технічну та відзначають: її використання обмежене:
«Технічна вода категорично заборонена для пиття, приготування їжі, купання, прання, чищення зубів, обробки посуду та харчових продуктів. Її застосування можливе лише для технічних потреб та змиву рідких побутових відходів у санвузлах», — йдеться у повідомленні.
Водночас ще з початку квітня у магазинах Донецька встановили ліміт на питну воду — не більше 15 літрів в одні руки.
Представники так званих комунальних підприємств рапортують: користуємося водою із резервних джерел. Але через слабкий напір «везе» далеко не всім. Вода доходить максимум до 1 поверху, і те далеко не скрізь.
«Для того, щоб запустити канал, необхідно відновити енергопостачання на Горлівській фільтрувальній станції. Бо там понад 200 метрів підйом. Насоси качають нагору, потім перевалюється вода. Поки що такої можливості немає», — повідомляють у місцевих новинах.
Основне джерело води на Донбасі — канал «Сіверський Донець – Донбас». Його довжина понад 130 км. Закінчується він на тимчасово непідконтрольній території в Ясинуватій. У самому місті 17 квітня розпочали встановлення ємностей на 850 л з технічною водою для містян. Такі бочки тепер є у кількох районах міста. Загалом планують встановити не менше 10-15 штук. Доступ до них обіцяють постійний, окрім комендантської години.
Житель Ясинуватої розповідає, що води залишилося дуже мало не тільки в місті, а й по всій окупованій частині Донбасу.
«Води дуже мало залишилося. Зі ставків перекачують, яких тільки можна, у водосховище. придумали цистернами привозити. Канал закінчується і далі йдуть труби під залізницею, що подають воду на фільтрувальну станцію. Але вода майже не постачається у канал, рівень підтримують штучно. Як далі подаватиму воду, незрозуміло зовсім», — каже місцевий житель Вадим.
Та вода, яка тече з крана і підвозиться до цистерн, не підходить для пиття. Навіть після кип'ятіння у неї специфічний запах та осад. Елементарно нема на чому готувати їжу без шкоди для здоров'я. Купити воду в магазині не так просто — її або зовсім немає, або не кожен може собі дозволити через завищену ціну. При цьому угруповання «ДНР» вирішувати питання не поспішає. Основною причиною бездіяльності є постійний обстріл нібито «з боку українських військових».
Жителі ОРДЛО вже 8 років перебувають у заручниках та з кожним роком, а тепер і з кожним днем умови стають дедалі гіршими, а пояси затягуються все вужче.