Олександр Волчанський: досьє активіста та фотографа, який закарбував на фото початок війни у Луганську

Східний Варіант поспілкувався з фотографом та зібрав детальніші факти з його біографії. Далі у матеріалі досьє Олександра Волчанського.

Освіта

Олександр Волчанський народився 5 лютого 1972 року у Луганську. Там закінчив загальноосвітню школу №8. 

Вищу освіту здобув у Луганському педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченко. Тут навчався з 1989 по 1994 рік на фізико-математичному факультеті за спеціальністю «Математика-Інформатика». Олександр пригадує:

«У шкільні роки до сьомого класу займався спортивною гімнастикою. Потім до першого курсу інституту включно займався бальними танцями. Захоплювався фотографією, на той час плівковою. Також цікавила радіосправа, моделювання та майстрування. Трохи малював стінгазети в школі. Багато чого, зараз навіть не перерахувати».

Початок трудової діяльності

Олександр Волчанський почав працювати бувши студентом 5 курсу. Був вчителем математики в 42-й школі-гімназії Луганська. Після закінчення інституту перевівся працювати у загальноосвітню школу №40. 

«Після майже 4-х років роботи вчителем працював у різних сферах: конструювання та виготовлення столярних виробів та меблів з деревини, реклама, дизайн та поліграфія як в комерційних фірмах, так і як приватний підприємець» — розповідає Олександр. 

У 2012-2013 роках очолював відділ фурнітури для меблів у Луганській фірмі Ремік. До виїзду з Луганська у липні 2014 року разом з дружиною займався продажем кормів для тварин. Також разом займалися розведенням котів породи «донський сфінкс». Крім цього Олександр фотографував на виставках котів у Луганську та Донецьку.

Закарбував на фото Євромайдан у Луганську

Фотограф з першого дня був серед активістів Луганського Майдану. Він фотографував все, що там відбувалося. На той час Олександр ще не був професійним фотографом, а лише займався любительською зйомкою. Фото викладав у соцмережах.

«Перед першим Всеукраїнським Віче, яке відбулося 24 листопада 2013 року, ми з дружиною побачили у ліфті свого будинку листівку з датою, часом і місцем його проведення. Ми вирішили всією родиною піти на цей захід, — розповідає фотограф. — А коли дізнався, що кожен вечір біля пам’ятника Шевченку будуть збиратись активісти, я вирішив, що буду ходити на ці зустрічі. І кожен раз брав з собою фотокамеру. Бо хотів показати, що в Луганську багато українських патріотів, що Луганськ — український».

Згодом фотографувати відкрито стало небезпечно. За спогадами Олександра він ще встиг пофотографувати біля будівлі СБУ, яка була захоплена проросійськими силами. Потім його почали впізнавати та фотограф з метою власної безпеки з фотокамерою більше не виходив. Ще якийсь час робив знімки на камеру телефона. 

Так, фотограф знімкував тодішні події аж до останньої акції Громадського сектору Луганського Євромайдану 28 квітня 2014 року. Загалом того часу він відзняв близько 7000 фотографій. Фотоархів Олександра є «найбільш інформативним зібранням фотографій історії Луганського опору довоєнних подій». 

Згодом цими фото почали цікавитись ЗМІ, які висвітлювали події Євромайдану. Також до фотографа почали звертатися представники ОБСЄ в Луганську, щоб отримати його фото для фіксації порушень з боку проросійських налаштованих учасників антимайдану.

На початку липня 2014 року Олександр з родиною виїхав до Києва. Йому з донькою вдалося вивезти архіви фотографій на вінчестерах. Евакуювали й розплідник котів, яким опікувались до 2018 року. Вже у Києві Олександр зрозумів наскільки все було серйозно, оскільки знайшов про себе матеріали у луганських новинах та статтях як про фотографа тодішніх подій.

В Києві Олександр почав працювати журналістом на сайті informator.lg.ua, який пізніше змінив назву на Informator.media. Згодом почав писати аналітичні статті для цього сайту. Пізніше до лютого 2019 року працював у ГО «Схід SOS».

«Цей сайт і громадську організацію «Схід SOS» створили громадські активісти та правозахисники з Луганська, з якими я познайомився на луганському Євромайдані. Це зокрема Костя Реуцький, Юлія Красильникова та інші». 

У лютому 2018 року у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбулася виставка фотографій Олександра «Луганський Майдан. Сторінки спротиву». Вона була присвячена до Дня Героїв Небесної Сотні.

Також світлини Олександра були використані у виданні «Майдан від першої особи. Регіональний вимір», друк якого здійснив Український інститут національної пам'яті. Крім цього світлини фотографа з Луганського Євромайдану можна побачити у книзі «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту».

Паралельно з роботою в Informator.media та «Схід SOS» Олександр продовжував фотографувати котів: на виставках у різних містах України та вдома у власників. Став одним з кращих фотографів котів в Україні, яких на свій 50-річний ювілей відмітив у святковому журналі виробник кормів для тварин Royal Canin.

З 2019 року Олександр почав фотографувати собак. Це хобі стало професією для Олександра. Так, у 2021 році він, як фотограф, відвідав 18 виставок собак і 5 виставок котів, які були проведені в той рік в Україні. 

Після початку повномасштабного вторгнення 

На момент 24 лютого 2022 року Олександр був з родиною у Києві. Він розповідає:

«Залишились у Києві. Допомагав військовим — зі своєї сторінки у соціальних мережах збирав гроші. Волонтерив, як фотограф: фотографував для Госпітальєрів. Також створив канал VOLCHANSKIY.NEWS у Телеграмі, де публікував знайдені на різних каналах новини, пов’язані з російським вторгненням». 

Фотограф пройшов ряд тренінгів з тактичної медицини та з психологічної підготовки до поїздок деокупованими територіями України. Після тренінгу з безпеки пішов опановувати стрільбу.

З вересня 2022 по березень 2023 року працював у громадський організації Truth Hounds по документуванню воєнних злочинів. Зокрема бував в Ізюмі, у Балаклії та у селах поблизу. Представники ГО разом з Олександром опитували людей, яких під час окупації затримували, утримували силоміць чи катували. 

Олександр набув впізнаваності завдяки футболці з написом «Луганськ — Україна», яку він вдягає на всі важливі для нього події та заходи. Фотографа часом ідентифікують як амбасадора цих футболок, однак це не зовсім так. Олександр мріє повернутися в український Луганськ, тому носить одяг з таким принтом.

Нещодавно у Женеві (Швейцарія) пройшла виставка «Відродження у війні. Луганськ. Переміщений музей» у виставковому просторі Geneva Heritage Lab. На ній показали світлини Олександра з Луганського Євромайдану. Вставка тривала з 11 грудня 2023 до 19 січня 2024 року. Організатором події виступив Луганський обласний краєзнавчий музей, який після початку повномасштабного вторгнення перемістився зі Старобільська до Львова. 

«Минулого року, напередодні 10-ї річниці початку Революції Гідності, на прохання музею  я передав добірку з п’ятдесяти своїх фото з Луганська, які були відзняті з 24 листопада 2013 року до початку липня 2014 р. Приємною несподіванкою було те, що мої фото представляли одну з 5 умовних секцій виставки: «Події в Луганську 2013–2014 років», — написав Олександр.

З середини травня 2023 року Олександр працює у пресслужбі Петра Порошенка, куди був запрошений по рекомендації одного з київських фотографів, з яким познайомився на київських вуличних заходах: маршах, мітингах.

Також Олександр не припиняє свою діяльність в анімалістичній фотографії, хоча «після повномасштабного вторгнення проводиться дуже мало виставок як котів, так і собак». Після 24 лютого 2022 року він фотографував на виставках котів у Тернополі, Львові та на великій виставці собак у Києві 13-14 квітня 2024 року. 

Сім'я

Олександр одружений, у шлюбі має дорослу доньку Олександру та онучку Меланію. 

Дружина, Віолетта Волчанська, власниця розплідника собак породи бівер тер’єр «Amore star» та розплідника котів породи американська короткошерста «Silver dream». 

«Донька — професійний фотограф. З першого курсу Луганської академії культури та мистецтв працювала у фотостудіях, які спеціалізувались на виготовленні випускних фотоальбомів, виконувала індивідуальні фотосесії, а останні роки, перед народженням доньки восени 2021, працювала фотографом на фабриці Вороніна, — розповідає фотограф. — Вже після 24 лютого 2022 року Олександра пройшла онлайн навчання на кондитера і зараз виготовляє кондитерські вироби на замовлення. Є мрія відкрити власну кав’ярню, для якої навіть вже є назва і сторінка в інстаграмі: «Melaniya cakes». До речі її чоловік Сергій — професійний бариста. Багато луганчан по всій Україні вже спробували її смачні солодощі». 

Вся родина Олександра, після виїзду у 2014 році з Луганська, нині мешкає разом. 

Соціальні мережі 

Особиста сторінка Олександра Волчанського у Facebook та дві сторінки в Instagram: фотозйомка тварин і портретна фотозйомка.

***

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю медіа і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.