Сніг у будинках, проблеми з електрикою та водою, мародерство: як зараз живе окупований Маріуполь?

“Сьогодні 5 січня, вже пройшло два з половиною місяці опалювального сезону. За цей час в нашому будинку по бул. Шевченка, 339 було всього 6 днів опалення по всім кімнатам. Батареї досі льодяні. Але квитанції за жовтень та листопад вимагають оплати майже на 1400 рублів”.

“По вулиці Київській 80 не закритий тепловий контур. Між першим та другим поверхами лежить сніг. Мороз 10 градусів. Труби примерзли. Прийшла платіжка на 2500 рублів за холод і 11 градусів в однокімнатній квартирі”, — такі повідомлення про ситуацію в Маріуполі пишуть місцеві жителі в чатах.

Псевдомер окупованого міста Олег Моргун визнає, що через негоду не функціонують 11 трансформаторних підстанцій, що призвело до відсутності електропостачання в районі Лівобережжя, а також відзначає відсутність подачі теплоносія до 39 багатоквартирних будинків.

Але міськрада українського Маріуполя повідомляє, що згідно зі звітами містян у місцевих спільнотах, реальні цифри можуть бути значно вищими. Протягом початку опалювального сезону жителі міста майже щоденно повідомляють про відсутність тепла та електроенергії. 

Це не вперше, коли самопроголошена окупаційна влада провалює підготовчі заходи до зими та й загалом не турбується про критичну інфраструктуру міста. Про це каже зокрема й ситуація з каналізаційними відходами, які затоплюють підвали.

А ефективність системи водостічних труб та відсутність регулярного очищення зливових систем призвели до утворення на вулицях справжніх “озер”.

Постійні прориви та затоплення стали невіддільною частиною щоденного життя мешканців Маріуполя.

Водночас коли вулицями течуть відходи, а будинки затоплює каналізацією, у частині помешкань немає води.

Мародерство розквітає

Окрім лиха в критичній інфраструктурі міста, мародери продовжують обкрадати домівки. 

“Винесли всю техніку, унітази й бойлери скрутили, меблі розібрали й це тільки дрібниці, вони ж додумалися ще розбити стіни й вирвати проводку, книги із шафи викинути”, — скаржаться обурені маріупольці, які наглядають за будинком сусідів.

Постійна заміна замків вже стала для місцевих жителів нормою.

“У нас в садовому товаристві один чоловік втомився міняти замки, постійно злодії зламували й крали з будиночка все, що погано лежало”, — коментують мешканці Маріуполя.

Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко неодноразово писав на своїй сторінці в Телеграм про випадки мародерства, які часом доходили до абсурду: коли чергова російська контора, не маючи свого, розграбувала склад зі спецодягу з надписами “Рятувальник” чи коли Мартранс (підприємство, яке удає, що керує муніципальним транспортом в окупації) вкрали вагон трамвая, під прикриттям ремонтних робіт. 

Як зазначає Петро Андрющенко, російські окупанти вже понад півтора року мародерять у Маріуполі, і зупинятися явно не збираються.

А що ж з виплатами?

У грудні багато мешканців пенсійного віку у половині міста залишилися без обіцяних 10 тисяч. Щоб отримати гроші їм доводиться витрачати час на збір документів, постійно пересуватися між пенсійним фондом, соцзахистом і банками. Якщо виплата проводиться готівкою, ситуація ускладнюється ще й через періодичні перенесення коштів між поштовими відділеннями та втрату списків. 

“Я дзвонила до СФР у росії, вони відповіли, що фінансування пенсій та виплат єдиної допомоги профінансували. Чому “днр” не виплатили вони не знають. Сказали звертатися за місцем”, — обурюється мешканка Маріуполя в місцевому чаті

Маріупольці скаржаться, що приходять на пошту в призначений день, але їх у списках на отримання грошей немає. Або раптом виявляється, що отримувати виплати вони мають тепер в іншому відділенні та в інший час.

“Завжди отримувала за пропискою на 57 поштовому відділенні. Напередодні 8 числа мені у ПФ чітко сказали, ваше число видачі — 9 кожного місяця на поштовому відділенні 57. У суботу 9 числа мене в списках на моїй пошті немає. Пояснюють — уся Олімпійська вулиця перенесена на 26 пошту. Поїхала туди й там мене теж немає в списках. Завіса. Де шукати краї навіть не знаю…”, — розповідає місцева жителька.

Крім відсутності вчасно виплачених зарплат та пенсій, місцеві жителі отримують ще й шалені ціни на комунальні послуги, які зовсім не збігаються з реальністю. Наприклад, за квартиру, де немає нікого прописаного, нарахували 500 рублів, тоді як для прописаних та тих трьох осіб, що проживають у ній — значно менше.

Усі ці наведені історії вкотре нам доводять, що слова й устрій росіян — це суцільна мильна бульбашка. Реальність життя в окупації, як вона є насправді, зовсім інша.

***