"Вода стоїть на вулицях, у підвалах та домівках": що сьогодні відбувається на окупованій частині Луганщини

Про те, як недбалість загарбницької влади знищує критично важливі об’єкти на окупованій частині Луганщини, читайте далі.

Ще влітку 2022 року на той момент голова Луганської ОВА Сергій Гайдай наголосив, що критична інфраструктура на території області, де відбувалися активні бойові дії, була зруйнована на 100%. Він вказав на необхідність відновлення систем постачання газу, води, електроенергії та каналізації з нуля. Згідно з його оцінкою, для повного відновлення регіону може знадобитися до 10 років.

Східний Варіант розповість про те, яка ситуація з інфраструктурою на окупованій Луганщині зараз.

Криза водопостачання

Ситуація з водопостачанням у регіоні дуже напружена. Аварії на водогонах трапляються майже щотижня, проте окупаційна влада не вживає заходів для капітального ремонту системи.

Воду можуть вимикати без попередження, а якість її у деяких районах настільки низька, що не рекомендується використовувати навіть як технічну. 

Жителі Новопсковської громади скаржаться на те, що окрім непридатної якості самої води, тарифи на неї просто захмарні.

“Ці тарифи на воду по «лнр», порівняно з тарифом у Новопскові, квіточки. З-під бомбардування ми спочатку виїхали туди й рік там прожили. Так ось по оплаті за воду на орендованій квартирі ми мало не залишилися без штанів у прямому сенсі. Мало того, що її не можна вживати в їжу, вона іржава, червона, смердюча”, — обурюється чоловік у місцевому чаті.

“Вся ванна, унітаз, білизна брудно-іржавого кольору. І ціна 165 рублів, 36 копійок / куб. Ми просто платили за туалет шалені гроші, а за водою їздили на криницю постійно — і для купання, і для готування. Загалом, це тихий жах у Новопскові”, — пише мешканка Новопскова в одній із місцевих спільнот.

За даними Луганської ОВА, система централізованого водопостачання на територіях, захоплених у 2014 році, розривається у багатьох місцях через бездіяльність загарбників за останні 10 років.

Місцеве населення вже звикло до байдужості окупаційної влади й змушене самостійно шукати способи забезпечення водою, зокрема набирають зі свердловин, які раніше були резервним джерелом.

“Вже понад тиждень немає води у Великій Вергунці. Диспетчери дають номер начальника, який, судячи з усього, відключив телефон і туди не додзвонитися. Заявку прийняли ще в день поломки, але по сьогодні на неї не реагують”, — скаржиться мешканка Луганщини в одній із соціальних мереж.

Через масову мобілізацію працівників комунальних підприємств, ремонтних бригад стає недостатньо, щоб вчасно усувати аварійні ситуації. Часто на допомогу приїжджають так звані “російські гастролери”.

Наприклад, для вирішення аварійної ситуації на водогоні біля Успенки у Лутугинському районі, бригада з російського Ульяновська подолала 1200 кілометрів, щоб замінити одну ділянку труби. 

Загалом по всій території тимчасово окупованої Луганської області є затверджені графіки подачі води, їх опублікували на сайті підприємства “Луганськвода”, яке підконтрольне бойовикам “лнр”.

Зокрема, у місті Алчевськ вода подається через день: в деяких районах — з 4 ранку до 13 години дня, в інших — з 13 до 22.

“Море води круглий рік”: затоплення ґрунтовими водами та прориви каналізаційних труб

Внаслідок неконтрольованого затоплення шахт майже по всій території окупованого сходу України, відбувається підтоплення ґрунтовими водами. Окрім цього, місцеві жителі скаржаться на систематичні прориви каналізаційних труб.

Наприклад, у тимчасово окупованому Луганську в будинку №30 у кварталі Героїв Брестської фортеці каналізаційна труба вже давно несправна. Фекалії ллються у двір та підвали жителів. Мешканці щодня телефонують у всі служби міста, але отримують одну відповідь — “чекайте”.

“З літа у другому під’їзді будинку №30 просто плеще каналізаційна труба. Періодично хтось психує та обмотує колготками, але цього явно замало для такої водотоннажності. Мало того, що у дворі катастрофа від прориву вуличного каналізаційного колодязя (триває вже третій місяць), обсипається цегла з-під даху і провалена дорога на подвір’я, то ще в підвал ллються фекалії, посилюючись вранці та ввечері”, — емоційно ділиться луганчанка в місцевому чаті.

Протягом декількох місяців з’являються скарги про критичну ситуацію із затопленням ґрунтовими водами. В тимчасово окупованому Борівському навіть було оголошено надзвичайну ситуацію. Однак, заходів для цього так і не вжили.

“Оголосили, але не почули селян. Вода стоїть на вулицях, у підвалах та домівках. Заборонено вживати питну воду зі свердловин, які є в багатьох на подвір’ях”, — пояснили в Луганській обласній держадміністрації.

Ще одне село Розкішне, розташоване між Лутугиним і Луганськом, страждає від проблем з ґрунтовими водами. Практично в кожному підвалі рівень води піднявся до поясу. 

Також є великі проблеми з водостоками. 

Так, мешканці Луганська поширюють фотографії зі стоянки на вулиці Курчатова, де збирається вода цілий рік. Після проведення асфальтування два роки тому, рівень дороги підняли вище, ніж місця для стоянки, що спричиняє стікання води на дану ділянку. 

У цій калюжі також знаходиться люк багатоповерхового будинку, який постійно затоплює, оскільки окупаційна влада не проводила жодних ремонтних робіт.

“Це нестерпне море води цілий рік, калюжа навіть влітку не просихає. Неможливо під'їхати до магазинів, поруч дитячий садок, вранці дітей привозять у садок і паркуються ось у цей бруд, тому що садок не має свого заїзду. 2 роки тому цією вулицею робили асфальт, підняли рівень дороги вище за паркування, тепер уся вода й опади стикають на цю ділянку.У цій калюжі знаходиться люк багатоквартирного будинку, який затоплений водою цілий рік, відповідно, ніхто не ремонтував і не думав робити жодні водостоки, ухили, щоб не накопичувалася вода. Просто поклали асфальт вище рівнем на дорозі й впоралися”, — розповідає місцева жителька в одній зі спільнот Луганська.

Здається, що окупантів жодна з цих проблем абсолютно не хвилює.

“Три автобуси на добу”: хаос у транспортній системі

Мешканці області висловлюють своє обурення через скорочення міського транспорту та його погану якість. Вони вказують на те, що маршрутки старі та перебувають в жахливому стані, а тролейбуси, які раніше функціонували, більше не в експлуатації. 

У містах, таких як Рубіжне та Сватове, міський транспорт абсолютно відсутній.

Ось що про ситуацію з транспортом пишуть жителі окупованої Луганщини в чатах:

“Хотілося б розповісти про проблему з громадським транспортом. Графіків і маршрутів не дотримуються, а технічний стан автобусів жалюгідний”, — скаржиться мешканка Алчевська.

“Обласне місто без трамвая і тролейбусів — це село. Я взагалі вже мовчу за Алчевськ і Сорокине, де тролейбуси основний вид транспорту був. У людей вже ніхто думку не питає тепер”, — розповідає луганчанин.

“Люди незадоволені, бо весь транспорт пускають лише в центр міста. Я живу у 20 км від Луганська. Три автобуси на добу працює, це дуже погано”, — каже жителька селища поблизу Луганська.

Основну частину перевезень в місті здійснюють приватні маршрутні таксі. Однак, тарифи дуже високі, тому далеко не кожен може собі це дозволити. 

Медична сфера

У медичній галузі відчутний дефіцит персоналу, оскільки багато лікарів виїхали. Не вистачає якісних імпортних та українських ліків, а замінники з росії є менш ефективними та якісними. Водночас ціни залишаються високими.

За повідомленнями начальника Луганської ОВА Артема Лисогора, окупанти не планують навіть будувати аптеки. Натомість у селах медичні препарати продаватимуть у фельдшерсько-акушерських пунктах.

Одного разу загарбники таки зробили видимість відкриття аптеки в Сєвєродонецьку, однак відчиненою її так ніхто і не бачив. 

“Сєвєродонецьк відновлюють за принципом ширми — накинули ошатну ганчірочку, а під нею — розруха й порожнеча”, — пишуть в місцевій спільноті.

Схожа ситуація й з лікарнями в місті, окупанти не приховують, що не збираються відновлювати заклади охорони здоров’я. Будівлі стоять зруйновані й занедбані. Доля місцевих жителів та їх здоров’я нікого не цікавить.

Окрім цього мешканці скаржаться на те, що медпрацівники лікарень бувають напідпитку. Такий випадок зафіксований в Луганську.

“Лежав у сьомій лікарні із запаленням, медсестри агресивні, можливо п’яні, у них там сабантуй, а на хворих уваги нуль”, — розповідає луганчанин.

Детальніше про те, що відбувається з медициною на тимчасово окупованих територіях Східний Варіант вже розповідав раніше.

***

Дії окупантів на Луганщині призвели до катастрофічного руйнування критичної інфраструктури регіону. Вони не лише спричинили значні матеріальні збитки, але й викликали серйозні гуманітарні та економічні проблеми для місцевого населення.