"Вигребли всіх співробітників чоловічої статі". Як окупанти проводять примусову мобілізацію на сході та що з цим робити

Східний Варіант розповість про поширені методи тиску та разом з правозахисниками розкаже, як можна вберегтися від примусової служби й захистити свої права.

Прихована мобілізація на сході України з кожним днем набирає обертів. За даними Центру національного спротиву, ворог має намір ще збільшити її темпи. Загарбницька влада вже розгорнула мережу “військкоматів” на цих територіях та загрожує штрафом у 30 тисяч рублів тим, хто не став на облік. Усі місцеві чоловіки мають бути зареєстровані там примусово.

“Зокрема, ставання на облік відбувається при отриманні паспорта ворога. Вже після цього ворог проводить приховану мобілізацію, й згодом з новобранцями укладають контракт, щоб створити ілюзію добровільного вступу. Імперія завжди воює чужими руками і їй вигідна максимальна смерть українців, незалежно від сторони за яку вони воюють”, — пишуть у ЦНС.

Відповідно до статті 51 Женевської конвенції, будь-яка примусова мобілізація на окупованих територіях є порушенням Міжнародного гуманітарного права. Люди, які проживають в окупації, не можуть залучатися до армії країни окупанта.

“Окупаційна держава не може примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу”, — йдеться у Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Однак, це не вперше, коли росіяни порушують будь-які правила й міжнародні конвенції. 

Які методи мобілізації використовують окупанти?

Здебільшого окупанти вручають повістки на вулицях, за місцем проживання або роботи. Такою інформацією діляться місцеві жителі в чатах тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей. 

Зокрема, повідомляють про мобілізацію багатьох працівників водоканалу.

“Я знаю, що у Київському районі Донецька у мобілізацію прийшли на водоканал і вигребли всіх до одного співробітників чоловічої статі, включаючи начальника”, — пише місцевий мешканець в одній зі спільнот.

Схожа ситуація була у 2022 році із закриттям шахт в Луганській області, через дефіцит кадрів, внаслідок примусової мобілізації.

“Майже усіх, кого можна було відправити на фронт із шахт вже мобілізували на початку вторгнення. Зараз повістка — ще один крок до повної зупинки підприємств. Людей не вистачає”, — розповідав колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Окрім цього, загарбники вдаються до жорстоких дій, використовуючи викрадення та фізичну шкоду для підписання контрактів на службу на тимчасово окупованих територіях. 

Одним із прикладів є інцидент, який стався поблизу міста Чистякове, Донецької області, де невідомі особи напали на сім'ю жительки Донеччини. Вони розбили скло в автомобілі та викрали її батька, який перебував у стані інсульту, повідомляє сама донька в одному із місцевих чатів.

Намагаючись виграти час, зловмисники доправили його до військової комендатури, де без його відома підписали контракт на його ім'я. Після цього чоловіка забрав невідомий із Горлівки, і його місцеперебування залишається невідомим. 

Цей приклад свідчить про жорстокі методи, якими користуються окупанти для залучення мешканців на службу на тимчасово окупованих територіях.

Примусові методи залучення до бойових дій проти власної країни стали звичною практикою і в новоокупованих регіонах. 

Наприклад, у місті Старобільськ на Луганщині чоловіки намагаються уникнути призову на військову службу будь-якими способами: вони звільняються з роботи, переховуються або виїжджають до інших населених пунктів. Тих, кому не вдається ухилитися, відправляють на військовий вишкіл до краснодарського краю рф.

Як уникнути та що робити, якщо “загребли”?

Головна директорка-координаторка ГО Донбас SOS Віолетта Артемчук наголошує на тому, що в ситуації з військовим призовом на тимчасово окупованих територіях немає універсального алгоритму дій, але існують певні методи та способи захисту. 

Вона підкреслює, що законним способом уникнути призову не можна, оскільки у випадку отримання повістки військові зобов'язання вже стають фактом, що може викликати серйозні наслідки для громадян України. При цьому правозахисниця застерігає, що воювати на боці окупантів є кримінальним злочином проти власної країни.

Віолетта Артемчук радить наступні способи, як можна спробувати уникнути мобілізації в окупації:

• Якщо є можливість, виїхати на підконтрольну територію.

• Змінити свій телефон, особливо, якщо номер відомий комусь, хто може використати його для сповіщення про вас у військові структури. 

• Розглянути варіант переїзду в менш населене місце або село, де можна тимчасово пересидіти хвилю призову.

Якщо уникнути мобілізації не вийшло, потрібно максимально ухилятися від виконання наказів, які потенційно є воєнними злочинами. Родичам або самому мобілізованому потрібно повідомити українські правоохоронні органи про всі деталі: який підрозділ, що і коли відбувалося. Це треба для того, щоб після закінчення війни ця людина була жертвою, а не злочинцем.

Зробити це можна за допомогою гарячої лінії “Хочу жити”. І хоча вона більше призначена для армії рф, яка хоче здатися в полон, запити українців там теж приймають та фіксують. 

Зв’язатися можна через чат-бот у Телеграмі @spasisebyabot, написати в месенджерах Telegram та Whatsapp за цими номерами телефонів: +380 93 68 86 888; +380 97 68 86 688 або зателефонувати безпосередньо на гарячу лінію: +380 44 35 08 917.

Також, можна звертатися до Громадської організації Донбас SOS. Фахівці нададуть необхідні консультації з питань захисту прав та допомогу в кожному конкретному випадку.

Зв’язатися можна через ел.пошту за адресою: [email protected]; написати  в месенджерах Telegram та Whatsapp за номером телефону: +380 93 50 06 918 або зателефонувати на гарячу лінію: 0 800 309 110.

***