"Поїздка надихнула прикладом відновлення": як Німеччина сприяє справедливій трансформації вугільних міст сходу України

В межах обміну досвідом між країнами ЄС та Україною відбулась поїздка до німецьких вугільних містечок. Східний Варіант дізнався деталі візиту в Анастасії Бушовської, яка є учасницею делегації та фахівчинею з питань енергетичної політики Центру екологічних ініціатив “Екодія”.

Анастасія розповіла, що одним з основних фокусів Європейського Союзу зараз є напрям на декарбонізацію (заходи покликані скоротити викиди парникових газів). Тому була створена ініціатива для трансформації вугільних регіонів ЄС. У 2021 році аналогічну ініціативу створили для країн західних Балкан та України. Однією з цілей ініціативи є сприяння обміну знаннями між регіонами через програму обміну для вугільних регіонів, у рамках якої відбулася навчальна поїздка.

“Представники Платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області подала заявку на обміну поїздку до німецьких шахтарських міст. Початкова ідея: українська делегація їде до Німеччини, а німецька в Україну. Ми вивчаємо, які є напрацювання у міст Рурського басейну. А німецька делегація вивчає вже наявні проєкти та можливі перспективи в Донецькій області. Проте через початок повномасштабного вторгнення плани були змінені, і тільки українська делегація поїхала до Німеччини”, — розповіла Анастасія.

Делегація відвідала такі міста: Зарбек, Ібенбюрен, Гельзенкірхен, Хертен та Бохум. Вони активно трансформуються після відмови від кам’яного вугілля та переходять до відновлюваних джерел енергії.

Європейська комісія є одним із міжнародних партнерів, які реалізують Ініціативу щодо трансформації вугільних регіонів Західних Балкан та України. Вона покривала фінансові витрати поїздки для української делегації. 

“Основний запит від вугільних міст був про те, що робити із шахтною водою. Бо ми чули про технології використання шахтної води для опалення. І хотілось подивитися на те, як це відбувається. У Німеччині є схожі практичні кейси. Ще був запит щодо залучення місцевого населення до проєктів ВДЕ (відновлюваних джерел енергії). Секретаріат Ініціативи відштовхувався від запитів української делегації при виборі міст”, — поділилась Анастасія. 

У поїздці брали участь представники й представниці Донецької області зокрема із Мирнограда та Вугледара. Були залучені такі організації, як: ГО “Територія сталого розвитку”, ГО “Правополіс”, ГО “ДЦМ "ДОБРО"”, НПГУ шахта імені Миколи Сафоновича Сургая та інші.

Зі слів фахівчині, поїздка надихнула прикладом відновлення. Рурський басейн під час Другої світової війни був значно вражений, багато територій було зруйновано. Зокрема місто Бохум, де були затоплені шахти. Їх перестали використовувати. На той момент було невигідно видобувати вугілля. Територія почала трансформацію. 

“І такі приклади показали нашій делегації, що навіть після руйнування може відбутися трансформація! Нам продемонстрували технології, які реально застосовувати в Донецькій області. Звісно, з поправками на ті умови, в яких ми знаходимося. Але це всиляє надію на те, що трансформація відбудеться”, — зазначила фахівчиня.

Зі слів Анастасії, делегація також побувала у місті Зарбек. 

“Це не шахтарське місто, але дуже активна кліматична громада. Вони вирішили переходити на відновлювальні джерела енергії. Та вже у 2013 році на 100% забезпечили свої потреби за допомогою ВДЕ. Долучили до цього процесу місцеве населення, яке брало участь в обговореннях. Також були розроблені навчальні програми для дітей та студентства місцевого університету. Тобто, це був практичний кейс, як залучити місцеве населення”, —  розповіла фахівчиня.

Делегація також відвідала шахтарське місто Ібенбюрен.

“Рурський басейн — це кам'яновугільний басейн. Тому цей регіон був найцікавішим для відвідин. Інші міста, в які ми могли поїхати, стосувалися бурого вугілля. Існує багато прикладів трансформації таких міст. Проте вони мають відмінності із містами, де видобували кам’яне вугілля. Це різні способи видобутку, тому інші способи виходу із цієї промисловості. Та це складно застосувати в наших умовах. Тому було корисно поїхати саме в кам'яновугільний басейн”, — поділилась Анастасія.

Фахівчиня наголосила, що справедлива трансформація важлива, і вона має відбутися. 

“Наші міста бачать реальні приклади! Надихаються, та хочуть реалізувати у себе. Ця поїздка була не тільки для того, щоб навчитися. Також це можливість заручитися контактами, знайти експертів й експерток, які зможуть допомогти впровадити подібні проєкти. Це про партнерства”, — резюмувала Анастасія. 

5 європейських рішень, які можна застосувати в Україні

Поїздка до Німеччини продемонструвала практичні рішення, які можна застосувати у вугільних містах сходу України. 

Перше рішення стосується залученості населення. Наприклад, як у місті Зарбек. 

“Населення може допомогти у плануванні енергетичного переходу. Тому потрібно поширювати корисну інформацію для жителів та жительок сходу. Наприклад, про можливості та інструменти. Тому що залучене населення стає більш зацікавленим в енергетичному переході. Та починає розуміти важливість трансформаційних проєктів”, — розповіла Анастасія.

Друге рішення присвячене пошуку рішень щодо води із затоплених шахт. Зараз технології водовідливу мають короткий термін придатності, обладнання швидко виходить із ладу. Тому потрібно знайти більш тривале рішення. Наприклад, як у місті Іббенбюрен. 

“Представники німецьких вугільних підприємств показали новітню технологію. Вона допомагає відкачувати воду із вже затопленої шахти за допомогою додаткових дренажних каналів. Ця технологія може допомогти затопленим шахтам на сході України”, — поділилась учасниця. 

Анастасія зазначила, що німецьке місто Бохум планує використовувати шахтну воду. Наприклад, для обігріву та охолодження через централізовану систему.

Третє рішення дає зрозуміти важливість шахтарської історії. Наприклад, зачинені шахти можуть залишатися частиною самоідентичності населення.

“Важливо, щоб колишні гірники не почувалися забутими. Потрібно наголошувати на збереженні надбань попередніх поколінь. У регіоні Руру такі шахти не були повністю знесені. Тепер це туристичні об'єкти. На території колишніх шахт роблять фестивалі та ярмарки. Їх можна залучати під різноманітні потреби: дослідницькі центри, відкриття підприємств та розважальних центрів, інше”, — розповіла учасниця.

Четверте рішення стосується підтримки вугільних громад та процесу трансформації. Мають бути доступними різноманітні інструменти від держави, бізнесу, громадського сектору.  Наприклад, як у регіоні Руру. 

“Міста Рурського регіону  організували товариство. Адже по одинці вони не мали необхідних ресурсів. Відновлення земель фінансується державою, але кошти на інші потреби необхідно шукати самостійно. Колишні вугільні підприємства утворили Фонд. Він фінансує проєкти, які спрямовані на розвиток колишніх вугільних територій”, — поділилась Анастасія.

Учасниця делегації наголосила, що Німеччина запровадила нову програму. Уряд країни надаватиме субсидії шахтарським громадам, які тільки починають трансформацію. Субсидії були й раніше. Проте на державному рівні визначили, що вугільні електростанції мають зачинитися до 2038 року. Тому запустили додаткову програму підтримки. На рівні Рурського регіону відбираються інвестиційні проєкти, які створюватимуть нові робочі місця. Ці проєкти увійдуть у регіональний план дій й будуть фінансуватись. Такого типу рішень та якісної підтримки від держави також потребують українські міста сходу.

П’яте рішення присвячене плану міста. Шахтарським громадам необхідно розуміти, які підприємства планують залучити до трансформації. 

“Потрібно мати розроблений план майбутнього міста. Визначити, які переваги матимуть нові підприємства. Наприклад,  зелені джерела енергії, пільги, взаємодію з іншими стартапами або  доступ до участі в дослідницьких проєктах”, — наголосила Анастасія. 

***

18-19 жовтня 2023 року відбудеться Форум відновлення шахтарських громад. Він створений для обміну думками між різними суб’єктами процесу відновлення. Фокус на трансформацію вугільних регіонів за трьома тематичними напрямами. Це економічна диверсифікація, кадровий потенціал та енергетичний перехід. 

Щоб бути в курсі подальших кроків щодо справедливої трансформації, можна підписатися на соціальні мережі Центру екологічних ініціатив “Екодія”: фейсбук, інстаграм. 

Про те, чи зможе Луганщина та Донеччина відмовитися від вугільної промисловості, читайте у матеріалі Східного Варіанта.