«Обізнаний — значить захищений»: як мешканців та переселенців сходу навчають протимінної безпеки

Правозахисна організація «Щит», яку очолює покровчанка Марія Шамоніна, зараз працює в Дніпрі. Її представники в громадах Дніпропетровської області проводять тренінги з мінної безпеки для населення. Мета — навчити українців та українок правильно діяти на замінованих територіях. Такі ж тренінги проводить Центр єдності та національного спротиву Донецької області.

Як мешканці та переселенці зі сходу можуть навчитися протимінної безпеки, докладніше розповідає Східний Варіант

У чому проблема?

Війна, яку російська федерація розпочала в Україні 11 років тому, очікувано призвела до масового забруднення мінами. Близько 139 тис. кв. км потенційно заміновані в Україні. Про це в грудні минулого року повідомляв премʼєр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, у перший рік повномасштабної війни потенційно замінованими вважалися 174 тис. кв. км українських земель. Для порівняння, ця площа дорівнює 8 площам Ізраїлю або 4 площам Естонії.

Завдяки саперам вдалося розмінувати майже 65 тис. км. Також премʼєр-міністр відзначив, що через заміновані поля Україна зазнає 11,2 млрд доларів збитків щороку. А на повне розмінування можуть піти десятиліття. За оцінками Програми розвитку ООН 2023 року, це коштуватиме 35 млн доларів.

Через це Україна вважається найбільш замінованою країною у світі. Це призводить до втрат серед населення.

За три роки повномасштабної війни через російські вибухонебезпечні предмети загинуло 355 цивільних українців, серед них — 18 дітей. Про це повідомляло Міністерство оборони України. Усього з початку великої війни зафіксували понад 800 інцидентів, пов’язаних із мінною небезпекою.

Донецька та Луганська область — найбільш заміновані в Україні. Адже бойові дії тут ведуться ще з 2014 року. Цілком зрозуміло, що необхідно посилювати роботу з населенням щодо протимінної безпеки.

Яке рішення?

Сьогодні працюють ініціативи, які навчають мешканців та переселенців із Донецької області основам протимінної безпеки. Такі тренінги проводять фахівці Центру єдності та національного спротиву та покровської правозахисної організації «Щит».

Центр єдності та національного спротиву, який працює на базі Донецького обласного молодіжного центру за ініціативи Президента України та Міністерства оборони, проводить заняття за підтримки Товариства Червоного Хреста.

Під час навчання слухачі та слухачки проходять основи безпечної поведінки на замінованих територіях, вивчають види вибухонебезпечних предметів та порядок дій у випадку загрози.

Як це працює?

Правозахисна організація з Покровська «Щит» працює з 2018 року. Її голова Марія Шамоніна розповідає, що їхні проєкти були направлені на розвиток суспільства.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії «Щит» став центром підтримки переселенців та мешканців Донеччини. Представники отримували від партнерів гуманітарну допомогу та передавали нужденним. За увесь час гуманітарної роботи вдалося забезпечити продуктами понад 10 тисяч родин, серед них — люди з інвалідністю та родини з дітьми.

У 2023 році «Щит» повернувся до своєї звичної роботи: проводив тренінги з протидії гендерно зумовленому та домашньому насильству, якими охопив Покровськ, Мирноград та Добропілля. Восени 2024 року Марії та іншим членам організації довелося покинути Покровськ через стрімке наближення лінії фронту. Зараз вони працюють у Дніпрі. Один із сучасних напрямків роботи — інформаційні сесії протимінної безпеки.

«Наші представниці навчалися в наших партнерів «HALO Trust» та отримали міжнародну сертифікацію освіти з гуманітарного розмінування. Вони навчалися, склали іспити й отримали сертифікацію. І тепер вони працюють, організовують сесії в Дніпрі та наближених громадах», — розповідає Марія Шамоніна.

Навчання триває 4 години, за які слухачі та слухачки дізнаються про види мін, способи їх ідентифікації та правила дій у випадку виявлення загрози.

«На наших заняттях не використовують муляжі вибухонебезпечних предметів. Спочатку я була проти й навіть сперечалася. Та вони пояснили: коли людина на тренінгу бачить несправжні міни чи уламки снарядів, то в неї виникає ніби як відчуття звикання, що нічого не станеться. Вона може доторкнутися, подивитися з усіх сторін та звикнути. А потім захотіти так зробити в реальному житті, що може стати трагедією. Тому я дійшла до висновку, що це все ж таки правильне рішення», — каже Марія.

Станом на зараз «Щит» провів уже 15 тренінгів із протимінної безпеки з 30 запланованих на цей рік. На кожному присутні 15–18 відвідувачів. Тож усього завдяки навчанню обізнаними з питань протимінної безпеки стане приблизно 500 людей.

Центри єдності та національного спротиву відносно нещодавно запрацювали в кожній області України. Їхня мета — дати знання українцям для життя в умовах повномасштабної війни. Вони працюють у двох напрямках — базова підготовка до національного спротиву та початкова підготовка. Через безпекову ситуацію в Донецькій області фахівці проводять тільки початкову підготовку, яка охоплює протимінну безпеку та домедичну допомогу.

Тренінги з протимінної безпеки та домедичної допомоги проходять як у Донецькій області, так і в її хабах в інших областях України. Навчання проводять представники Товариства Червоного Хреста та Handicap International. З початку 2025 року навчання проходить у Дніпрі, Києві, Самарі, Камʼянському, Запоріжжі, Полтаві.

На заняттях із протимінної безпеки учасники вивчають види вибухонебезпечних предметів, їхній зовнішній вигляд та правила поведінки у випадку їхнього виявлення.

«Знання про мінну безпеку можуть врятувати життя, і це найголовніша мета таких занять. Ми знаємо багато випадків, коли ворог маскував вибухонебезпечні предмети в побутових речах. І це, на жаль, дуже поширена практика, тому людям потрібно постійно наголошувати про правила безпеки. Це актуально не лише для Донеччини, а і для інших регіонів, де проходили або проходять бойові дії», — розповідає координатор Центру єдності та національного спротиву Павло Федоренко.

Серед основних правил протимінної безпеки — відійти від ймовірного місця мінування попередніми кроками, за можливості помітити місце шматочком тканини та повідомити фахівців ДСНС за номером 101 або 112.

Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.