Аварія російських танкерів у Керченській протоці: які наслідки для Азовського моря та Надазовʼя

Східний Варіант разом із директоркою «Greenpeace Україна» Наталею Гозак та заступницею голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ Софією Шутяк пояснює, які є наслідки аварії для українського довкілля, та чи може за це Україна притягнути росію до відповідальності

«Могло вилитися до 9 тисяч тонн мазуту»

В України обмежені джерела, щоб дізнатися повну інформацію про те, що сталося. Екологи та дослідники покладаються на супутникові знімки, місцеві канали інформації та заяви російських ЗМІ. Однак прибути на місце та перевірити все особисто в українських представників можливості немає.

За відомою на зараз інформацією, 15 грудня через погану погоду затонули два російські кораблі «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239»: один танкер сів на мілину, ще один розколовся на дві частини. Також було повідомлення про сигнал SOS з третього судна, однак про це нічого не відомо, повідомляє директорка «Greenpeace Україна» Наталя Гозак.

Кожен із танкерів, які затонули, спроможний перевозити 4,5 тисячі тонн мазути. Відповідно, під час аварії максимально могло вилитися до 9 тисяч тонн нафтопродуктів.

Тиждень тому українські дослідники отримали супутникові знімки, на яких видно, що «хвіст» розлиття все ще утворюється, відповідно росіяни не вжили достатньо заходів із ліквідації нафтопродуктів, що лишалися на кораблях.

«Найважливіше, що цю аварію можна було б попередити. Тому що основна причина — це використання росією застарілих танкерів, які є частиною річкового флоту. Тобто вони не мали взагалі виходити в море. Вони не передбачені для морських умов, до того ж в умовах шторму. Відповідно, такі танкери не витримують шторми й просто ламаються. Пригадаймо аварію танкера «Волгонефть-139» у 2007 році в Керченській протоці за аналогічних умов. Тоді корабель теж розламався на дві частини й  у море вилилося понад тисяча тонн мазуту.

Уже тоді треба було зробити висновки й не допускати на такі маршрути ці кораблі. На жаль, це продовжується», — розповідає директорка Greenpeace Україна Наталя Гозак.

Були заяви про різні цифри обʼєму нафтопродуктів, який вилився в море. Насправді ж немає можливості оцінити реальний об’єм через недостатність інформації. Імовірно, що росія намагатиметься применшити обсяги катастрофи. Та, як каже Наталя Гозак, це може бути наймасштабніша аварія з розлиттям нафтопродуктів у Чорному морі.

Чи постраждало Азовське море?

Минулого тижня в Азовському морі супутникові знімки зафіксували концентровану пляму нафтопродуктів, яка станом на 11 січня знаходилася всього в 10 км на південь від Бердянської коси. Ця пляма має орієнтовну площу в 300 квадратних кілометрів і розтягнулася майже на 100 кілометрів уздовж Білосарайської затоки. Зважаючи на течії та напрям вітру в регіоні, ймовірно, мазут відноситиме далі на захід, у бік Арабатської стрілки. Про це повідомляли в Центрі журналістських розслідувань.

UPDATE станом на 24 січня 2025 року. Як стало відомо Східному Варіанту, супутниковий знімок, наданий вище, та інформація від Центру журналістських розслідувань некоректно характеризують ситуацію щодо поширення мазуту в Азовському морі. 

“Покладатися на загальнодоступні супутникові інструменти у цьому випадку ми не можемо. Принаймі не зараз, бо висока хварність, вітер та інше. До того ж в Азовському морі температура води зараз нижче, ніж у Чорному, тому, імовірніше за все мазут осідає й розповсюджується за течією, а не у вигляді плям на поверхні. Саме тому побачитице на знімках неможливо”, — пояснив Східному Варіанту хімік, біолог та голова ГО “Зелений лист” Владислав Балінський. 

Фахівець підтвердив, що мазут все ж таки потрапив до Азовського моря після аварії російських танкерів. Якраз під час шторму вітер був у напрямку акваторії Азовського моря. 

Водночас Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що окупанти в Бердянську проводили роботи з розчищення мазуту, однак призупинили їх через снігопад.

«Окупаційна адміністрація залучила до робіт підконтрольні їм структури МНС, комунальне підприємство та працівників порту з технікою. Примітно, що тільки зараз окупанти почали активно займатися проблемою. Раніше так званий “губернатор” Балицький відправляв волонтерів прибирати наслідки екологічної катастрофи в Анапу, ігноруючи ситуацію на Азовському узбережжі Запорізької області, тоді як перші ознаки забруднення з’явились у сусідній Кирилівці вже протягом двох діб після затоплення танкерів. Наразі окупанти оголосили про набір “волонтерів” для ліквідації забруднення на узбережжі, намагаючись створити картинку “турботи про екологію” на тимчасово окупованій території. Відновлення робіт з очищення пляжів анонсується після танення снігу», — повідомляли в Бердянській МВА.

Наталя Гозак підтверджує, що дійсно були повідомлення про забруднення в західній частині Азовського моря. Однак не можна точно встановити, чи пов’язано це забруднення з аварією танкерів.

«Можливість спостерігати й отримувати інформацію в нас обмежена. Ми не можемо говорити, чи це результат тієї самої аварії. Загалом у такому регіоні, як Керченська протока, весь час відбувається рух і перевезення нафтопродуктів. Такі аварії з розлиттям, на жаль, стаються часто, однак значно меншого масштабу. Зараз можна сказати, що забруднене російське узбережжя Краснодарського краю, Кримське узбережжя, починаючи від Керчі, і далі на захід», — каже директорка «Greenpeace Україна».

Наслідки для довкілля

Безумовно, аварія танкерів вплинула на всі живі організми. Мазут є токсичною речовиною, його випаровування вражають дихальну систему всіх, хто перебуває поруч. Першими постраждали птахи. На думку Наталі Гозак, мова йде про тисячі загиблих та постраждалих птахів. Комусь із них надавали першу допомогу, а хтось опинявся в смертельній пастці нафти. Під час аварії танкера «Волгонефть-139» у 2007 році за різними підрахунками загинуло від 12 до 30 тисяч птахів. Зараз же аварія набагато масштабніша.

«Після забруднення пірʼя птахи не можуть летіти. Терморегуляція порушується. Вони намагаються очиститися від мазуту, відповідно ковтають його, відбувається отруєння організму, після чого вони не можуть харчуватися. Якщо їх не відмити, то вони гинуть. Далі були повідомлення про китоподібних, які живуть у Чорному морі. Уже є повідомлення про 32 особини, які імовірніше загинули через аварію танкерів. І це число може збільшуватися. Особливість мазуту в тому, що він дуже важкий. І за холодної температури він опускається на дно й лишається там. Відповідно, є вплив на морські організми. Якщо людина й далі виловлюватиме рибу та використовуватиме морські ресурси, забруднення може потрапити й до людей», — пояснює Наталя Гозак.

Чи можна притягнути росію до відповідальності

Для належної правової оцінки інциденту слід зʼясувати, ким, де та за яких умов було допущено аварію, через яку стався витік нафтопродуктів у Чорне море. Адвокатка та заступниця голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ Софія Шутяк нагадує, що Україна з 2019 року перебуває в спорі щодо Міжнародного трибуналу з морського права через інцидент, який стався в Керченській протоці з трьома українськими кораблями.

Основний аргумент країни-агресорки в цій справі — це посилання на морське право початку XX століття та аргументування, що Азовське море — це територіальне море СРСР. Що є не вірним, адже з моменту проголошення незалежності Україна отримала право на Азовське море та Керченську протоку. Такі відносини врегульовувалися Договором між Україною та російською федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, денонсованим у 2023 році.

Інцидент із забрудненням нафтою двох морів та протоки свідчить про те, що вплив від такого забруднення виходить далеко за межі однієї країни, відповідно це спростовує позицію росії в цьому спорі, каже Софія Шутяк.

«Міжнародний фонд компенсації за забруднення нафтою передбачає компенсацію втрат за забруднення морів нафтопродуктами. На їхньому сайті відсутня інформація, що росія повідомляла про цей інцидент та визнає його міжнародний вплив. А це свідчить про ігнорування положень із морського права. Через Міжнародну морську організацію та інші міжнародні структури Україна може ініціювати розгляд справ, вимагати незалежного розслідування та притягувати росію до відшкодування збитків, заподіяних довкіллю України. Однак поки не буде доведено, що інцидент стався, як наслідок воєнних дій — дії росії будуть кваліфікуватися, як порушення морського права», — зазначає Софія Шутяк.

Також, за словами адвокатки, Україні слід оновити свої дані щодо Конвенції з морського права, оскільки вони датуються ще 1985 роком, коли була УРСР.

***