Наказ МОН № 850: що з ним не так та як він може вплинути на освіту Донеччини

Освітяни втратять роботу. Учні та учениці з Донеччини та Луганщини, які виїхали в евакуацію, будуть змушені перейти до шкіл за місцем фактичного проживання. А звʼязки з учнями та ученицями з тимчасово окупованих територій (ТОТ) будуть втрачені. І це — далеко не всі загрози, які несе в собі новий наказ. Докладніше про це в матеріалі

Більше шкоди, ніж користі?

Проєкт наказу № 850, який розробило МОН, передбачає, що для продовження навчання дітей-переселенців дистанційно, родина має надати довідку зі школи за місцем свого фактичного проживання про відрахування звідти дитини чи незарахування. Така довідка може бути видана, якщо в школі за місцем фактичного проживання дитини відсутні місця, якщо заклад не надає освітні послуги у денній або змішаній формі, або якщо заклад ліквідовано.

Якщо ж таку довідку не отримати, що дитина-переселенець має покинути своє попереднє місце навчання і перевестися до закладу освіти за місцем фактичного проживання. Тож відповідно до наказу, діти з-поміж ВПО мають покинути дистанційні школи зі своїх регіонів та перевестися в заклад освіти за місцем фактичного проживання.

Проєкт наказу був негативно прийнятий освітянами та юристами, які працюють у сфері прав людини. Зокрема, до Східного Варіанта звернулися освітяни Донецької області, щоби пояснити, чому цей наказ може суттєво погіршити ситуацію з освітою у регіоні.

Як відомо, навчання для учнів Донецької області вже понад два роки ведеться дистанційно. Через активні бойові дії, загрозу обстрілів та окупацію очне навчання неможливе. Деякі школи з окупованих громад, наприклад Маріупольської або Волноваської, релокувалися та продовжують працювати з підконтрольних Україні територій. Вони проводять заняття для дітей-переселенців, які знаходяться в Україні, за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. Однак, відповідно до проєкту наказу МОН такі релоковані школи мають загрозу втратити вихованців, а учні та учениці муситимуть йти до інших навчальних закладів за місцем фактичного проживання.

Чи не найбільша проблема наказу — це звільнення вчителів.

«Станом на зараз у Донецькій області 9800 вчительських ставок, а після прийняття наказу може стати 3500. Тобто понад 6000 ставок у Донецькій області муситимуть скоротити. Якщо до 2014 року в області працювало понад 800 шкіл, а станом на зараз приблизно 250, то після прийняття наказу ця кількість зменшиться до 150», — розповідає представниця освітян Донеччини.

Громадські організації, які займаються питаннями прав людини в Україні, опублікували колективне звернення щодо ризиків наказу № 850. Вони також зазначають про загрозу значного звільнення викладачів. За озвученими даними, роботу можуть втратити близько 10 тисяч освітян, які працювали в закладах освіти, які були переміщені з тимчасово окупованих територій. Водночас жодного механізму для подальшого працевлаштування вчителів МОН не надало.

Відповідно до проєкту наказу, діти з ТОТ можуть втратити доступ до української освіти. Наказом передбачається, що учні з ТОТ зможуть продовжити навчатися в українських закладах за індивідуальною формою. Але вона не передбачає регулярного проведення занять, а учні повинні будуть самостійно опановувати шкільну програму та потім проходити оцінювання.

«Підхід, який представлено, призведе до зміни викладацького складу, який контактує з учнем та його родиною. Як показує практика, з огляду на особисту безпеку родинам із ТОТ важливо бути впевненими в людях, з якими вони працюють і контактують. З вчителями в школах, де зараз навчаються діти, встановлені вже довірливі стосунки. З новими вчителями такий звʼязок вибудовуватиметься довше. І чи підуть батьки на ризик?» — розповідає юристка-аналітикиня «Донбас SOS» Тайя Аврам.

Тож наказ несе ризик для України втратити звʼязки з громадянами та громадянками, які перебувають на ТОТ. До того ж юристів насторожило в наказі порушення законодавства та незабезпечення консультацій із громадкістю.

«У законодавстві передбачається свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти та право батьків обирати заклад освіти, освітню програму і форму її здобуття дітьми. Проєкт наказу суттєво обмежує це батьківське право. Також не відбувалося публічного обговорення даного проєкту наказу. І було проігноровано консультування з Громадською радою при МОН», — пояснює Тайя Аврам.

Згідно із Законом України «Про освіту», мінімально в класі має навчатися 5 учнів та учениць. Однак у наказі встановлюється нова кількість — 20 учнів та учениць. Відповідно, класи дистанційних шкіл, у яких менш як 20 учнів, будуть зачинені. Але юристам не зрозуміло, звідки взялося число «20», якщо раніше воно не було згадано в законодавстві.

«Якщо приймуть такий наказ, по-перше, суттєво зменшиться кількість шкіл Донецької області. По-друге, зменшення ставок вчителів, які можуть залишитися без роботи. Після початку повномасштабного вторгнення ми умовляли вчителів евакуюватися для власної безпеки з урахуванням того, що вони продовжать працювати дистанційно. А зараз виходить так, що ми будемо вимушені скоротити їх… Зарплата вчителя і без того невелика в Україні. В евакуації вони орендують житло, забезпечують себе, родину. Це буде величезне потрясіння для них. Звичайно, що й діти не хочуть втрачати звʼязки зі своєю громадою. А їх цього позбавляють», — розповідає представниця освітян Донеччини.

Реакція від МОН — відізвати наказ на доопрацювання

8 липня на сайті Електронних петицій Кабінету Міністрів України громадянин Сергій Борисенко опублікував петицію з проханням скасувати наказ № 850. Усього за 4 дні вона зібрала потрібні 25 тисяч підписів і зараз перебуває на розгляді.

11 липня МОН на офіційному сайті опублікувало розʼяснення щодо проєкту наказу. Повідомлялося, що команда МОН надсилала проєкт наказу на погодження центральним органам виконавчої влади, а також обласним департаментам освіти й науки. За результатом отримали чимало важливих пропозицій, які потрібно опрацювати. Після спільних обговорень та напрацювань до проєкту наказу будуть внесені зміни, після чого його передадуть на затвердження.

Також МОН повідомило, що наказ є одним з інструментів комплексної політики «Школа офлайн», яку впроваджує Міністерство освіти й науки України для повернення дітей до очного навчання:

«Основним фокусом комплексної політики “Школа офлайн” є відновлення доступу до очної освіти для якомога більшої кількості дітей там, де дозволяє безпекова ситуація. Ми розуміємо, що дистанційна освіта залишиться однією з форм навчання, тому ще одна наша ціль — упровадження якісної дистанційної освіти, яка відповідає потребам кожної категорії учнів: діти на ТОТ, діти за кордоном та діти, які не мають доступу до очної освіти».

12 липня Міністерство реінтеграції також повідомило, що проєкт наказу МОН буде доопрацьовано з метою врахування потреб учнів на ТОТ.

«Учасники наради наголосили, що необхідно передбачити дистанційну форму навчання для учнів із ТОТ. Зокрема, було запропоновано надати можливість для релокованих закладів освіти з ТОТ відкривати дистанційні класи для учнів із ТОТ. За результатами наради було вирішено створити робочу групу для напрацювання нового проєкту наказу. У документі буде врахована реальна ситуація на тимчасово окупованих і прифронтових територіях, а також освітні потреби дітей з-поміж ВПО», — повідомили в Міністерстві.

Тая Аврам повідомляє, що в тому вигляді, у якому було опубліковано перший проєкт наказу, його вже не приймуть. Зараз його доопрацьовуватимуть з урахуванням усіх зауважень та пропонувань. Тож залишається чекати нової версії наказу, який уже спричинив стільки галасу.

Східний Варіант слідкуватиме за розвитком подій.

***