Мови надазовських греків під загрозою зникнення? Чому громадськість бʼє на сполох
Наприкінці минулого року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт № 12364, який має перейменувати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин на Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, а також оновити список мов, які підпадають під дію хартії. Так, зі списку планують вилучити російську та молдавську, додати чеську, замінити грецьку на новогрецьку, а єврейську на іврит.
Надазовські греки виказали занепокоєння, що до оновленого списку не потрапили їхні регіональні мови — урумська та румейська. Зокрема, громадська організація «Надазовські греки: уруми і румеї» закликала внести їх до переліку мов, які підпадають під дію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Східний Варіант розібрався в ситуації докладніше.
Румейська та урумська — мови надазовських греків
Історично склалося так, що греки українського Надазовʼя мають дві мови — румейську та урумську. З Криму на українське узбережжя Азовського моря греки були переселені за наказом російської імператриці Катерини II в 1778 році. Переселенці на нових землях засновували міста, села та селища, серед яких сучасні Маріуполь, Сартана, Урзуф, Старий Крим, Велика Новосілка, Малоянисоль, Микільське, Анадоль, Ялта, Комар, Новий Комар тощо.
«Греки потрапили до Криму ще 2000 років тому. Пережили багато нападів, у тому числі від османів. І деякі греки із часом змінили мову. Урумські греки взяли мову тюркської групи, вона схожа на кримськотатарську та турецьку. А румейська мова має грецьке коріння, та за кілька тисяч років теж змінилася. Деякі слова в ній є тюркської групи, деякі російської, деякі української. Тому румейська та урумська — це мови, які історично сформувалися в греків-румеїв та греків-урумів. Ми, як Федерація грецьких товариств України, обʼєднуємо всіх греків України та їхні мови: і понтійських, і румейських, й урумських, і фракійських», — каже голова Федерації грецьких товариств України Степан Махсма.
До повномасштабного вторгнення греки Надазовʼя зберігали свої мови та культуру, передавали їх із поколінь у покоління. Після початку повномасштабного вторгнення та російської окупації узбережжя Азовського моря умови для їхнього збереження зникли. Адже окупанти не збираються зберігати автентичність народів, а навпаки — намагаються всіх об’єднати під ковпаком «єдиного руського народу».
«У 2022 році поселення надазовських греків опинилися на передньому краї фронту: більшість із них були окуповані, решта постійно зазнає серйозних обстрілів із боку російських окупаційних сил. Біженство, знищення зразків матеріальної й нематеріальної культури, порушення тяглості традиції — те, із чим стикаються надазовські греки сьогодні. Тож, культура надазовських греків, бувши невіддільною частиною культури українського народу, потребує сьогодні надзвичайних заходів із її захисту і збереження з боку України!» — повідомила Східному Варіанту голова ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» Ольга Цуприкова.
У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 670, у якій затвердив перелік мов національних меншин та корінних народів України, яким загрожує зникнення. Туди потрапили румейська та урумська.
Наприкінці грудня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт № 12364, який має перейменувати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин на Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, а також оновити список мов, які підпадають під її дію. Так, зі списку планують вилучити російську та молдавську, додати чеську, замінити грецьку на новогрецьку, а єврейську на іврит. Румейська та урумська до списку не потрапили.
Мови, які хочуть зберегти
Європейську хартію регіональних мов або мов меншин ухвалили в Страсбурзі в 1992 році. Її метою є «захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин у Європі». У 2003 році хартію ратифікували в Україні. Згідно з нею, регіональні або міноритарні мови визнаються частиною культурного багатства країни, для них приймаються рішення, спрямовані на їхній розвиток, вивчення та збереження. Цілком зрозуміло, що відсутність румейської та урумської в списку мов, на які діє хартія, може призвести до їхнього повного зникнення.
Саме тому надазовські греки активно виступають за їхнє включення до списку мов, на які діє Європейська хартія.
«Об’єктом Хартії є мовне розмаїття Європи, а саме історичні регіональні й міноритарні мови, деякі з яких знаходяться під загрозою зникнення. Тож, положення Хартії мають поширюватися насамперед на ті мови, які є частиною культурного спадку європейських народів, і яким загрожує зникнення. В Україні таких мов не мало. Ми представляємо ГО «Надазовські греки: уруми і румеї». І сьогодні одним із питань, що нас найбільше турбують, є збереження урумської й румейської мов надазовських греків», — каже Ольга Цуприкова.
За словами пані Ольги, 9 січня комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув законопроєкт та, не зважаючи на зауваження в науково-експертному висновку, які стосуються у тому числі урумської та румейської мови, рекомендував народним депутатам підтриманий його в першому читанні.
У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України йдеться:
«Замість грецької мови законопроєктом до переліку пропонується включити «новогрецьку мову». Зауважимо, що у Звіті про виконання Хартії від 10.07.2024 Україною до мов грецької національної меншини віднесено крім новогрецької ще й румейську та урумську мови, які до того ж включені до Переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення. При цьому, у Концепції Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року серед унікальних мов, яким загрожує зникнення, згадується мова надазовських греків, а у Оцінці та рекомендаціях Комітету експертів від 07.07.2010 згадується «понтійська грецька мова». (…) Зауважимо, що, на нашу думку, формуванню узгодженого оновленого переліку мов за Хартією мало б передувати залучення до належного його обговорення представників відповідних мовних груп, що узгоджувалося б із вимогами Рамкової конвенції про захист національних меншин».
Суспільного обговорення про законопроєкт, як каже Ольга Цуприкова, попередньо не було проведено.
«13 січня 2025 року наша громадська організація розпочала збір підписів до нашого відкритого звернення. Ми бачимо, що звернення підтримують як надазовські греки, так і етнічні українці, зокрема і представники наукової спільноти. Разом, ми закликаємо народних депутатів переглянути чинний законопроєкт та внести зміни до переліку мов, які в Україні потребують особливого режиму захисту, додавши урумську та румейську мови надазовських греків», — каже Ольга Цуприкова.
Федерація грецьких товариств України також виступає за включення урумської та румейської мови в законопроєкт.
«Наша позиція чітка. Ці мови перебувають під загрозою. Ми зацікавлені в тому, що б ці мови були збережені, щоби були розроблені програми з їхнього збереження та вивчення. Федерація грецьких товариств України направляла листи до Міністерства культури, Кабінету міністрів, Міністерства реінтеграції, щоб наші пропозиції зафіксували», — каже Степан Махсма.
Східний Варіант слідкуватиме за розвитком подій щодо включення мов надазовських греків у законопроєкт.
Підписати заяву щодо внесення румейської та урумської до оновленого списку мов, на які діє Європейська хартія, можна за посиланням.
***