Реінтеграція Донбасу очима молоді: поради владі та закладам вищої освіти

Олег Сабура — аспірант Києво-Могилянської академії, спеціалізується на дослідженнях так званих «республік», тобто псевдодержавних утворень. Він був керівником дослідницької групи, що вивчала думки молодіжних активістів на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей.

З червня по жовтень 2019 року дослідники знайшли близько 30-ти громадських організацій в Луганській та Донецькій областях. З них 18 організацій погодилися взяти участь у дослідженні. Загалом провели 4 фокус-групові дискусії, одне телефонне групове інтерв'ю та одне індивідуальне телефонне інтерв'ю.

Активісти з Сєвєродонецька кажуть, що залюбки співпрацювали б із молодими людьми з окупованих територій, оскільки не поділяють їх за тим, хто по який бік лінії розмежування знаходиться.

«Окупована територія є територією України, а молодь, яка там залишилась, є українською молоддю. Тому ми її не відокремлюємо від себе», — додав Кирило Дубровін.

Однак, основною й очевидною перепоною для такої співпраці він називає бойовиків, які окупували частину території Луганської області.

Як говорять в Школі політичної аналітики, молодіжні громадські організації на Донбасі найбільше потребують так званого інституційного розвитку. Іншими словами, умов для своєї активної діяльності.

17-річний Андрій разом з товаришем в окупованому Луганську намагаються робити молодіжні проєкти: літні перегляди фільмів, квести та літературні читання. Каже, вдається це далеко не завжди, бо немає сприяння. У своїх висловлюваннях Андрій обережний, однак з них зрозуміло, що хлопці мріють про бодай найменшу підтримку.

Попри наявність корисних і дієвих програм для освіти, розвитку та інтеграції вимушених переселенців, чимало активістів, а також молодь з окупованих територій відзначають далеко недосконалу інформаційну політику. Особливо болюче це відчувається в розрізі освіти.

Як розповіла у коментарі «Східному варіанту» Анна Нішніанідзе, яка має статус вимушеної переселенки з Донецька, її брат цього року закінчив школу та вирішив вступати в ЗВО на підконтрольній Україні території. Та ще на етапі збору інформації його родина стикнулася з проблемою — відсутністю чіткої комунікації з освітніми центрами та навіть з консультантами на «гарячій лінії» МОН.

Аналітики також мають свої поради для МОН та ЗВО:

- дозволити ЗВО з програмами «Донбас-Україна» використовувати соціальні мережі, заборонені в Україні, для популяризації вступу до українських ЗВО абітурієнтів з непідконтрольних територій. Розробити модель таких інформаційних кампаній;
- проводити національні та міжнародні обміни для учнів та студентів. Респонденти відзначали, що такий обмін сприяє розвитку;
- проводити культурно-розважальні спортивні заходи за участі мешканців ОРДЛО;
- розробити та поширювати в онлайн і традиційних ЗМІ Донецької та Луганської областей інформацію про успіхи реформ в Україні;
- продовжити роботу із забезпечення трансляції українських теле- та радіоканалів на території Донецької та Луганської областей;
- розробити інструкції для співробітників усіх органів влади на території Донецької та Луганської областей, які контактують з мешканцями ОРДЛО, щодо особливостей роботи з такими громадами.

Також активісти радять закладам вищої освіти з центрами «Донбас-Україна» організовувати дні відкритих дверей онлайн, через складнощі з перетином лінії розмежування.

Відтак, переконані молоді активісти, реалізація хоча б частини з цих рекомендацій наблизить до успіху реінтеграцію та покращить умови для розвитку молодіжних рухів на сході.