Медицина на колесах: як мобільні бригади лікарів рятують прифронтові громади Донеччини та Херсонщини

На Херсонщині та Донеччині війна знищила лікарні, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти. Десятки тисяч людей залишились без доступу до базової медичної допомоги. Але у відповідь з’явились мобільні медичні бригади – як з українських регіональних лікарень, що вціліли, так і від міжнародних організацій. Вони приїжджають у найвіддаленіші села: оглядають, видають ліки, надають консультації, рятують життя

У чому проблема?

«Розбита» медицина

Початок повномасштабного вторгнення росії мав руйнівний вплив на всі сфери життєдіяльності прифронтових громад. Зокрема, медицини. Окупанти свідомо обстрілювали лікарні та амбулаторії, намагаючись позбавити мирне населення доступу до медичної допомоги.

Важка ситуація спостерігається на Донеччині. До лютого 2022 року в області працювало 118 закладів охорони здоровʼя. Через бойові дії та ворожі обстріли 96 з них зазнали пошкоджень різного ступеня важкості. У тому числі 62 заклади вторинного та третинного рівнів допомоги та 34 центри первинної медико-санітарної допомоги. 25 медичних закладів повністю зруйновані. Окрім цього, часткових пошкоджень зазнали медичні коледжі в містах Бахмут, Костянтинівка та Маріуполь. Про це Східному Варіанту розповів директор департаменту охорони здоровʼя Донецької обласної військової адміністрації Володимир Колесник.

До того ж порушилася послуга «лікар – пацієнт». До великої війни область мала безперебійний доступ до інтернету та мобільного звʼязку, а заклади охорони здоровʼя були оснащені компʼютерами. Зараз же спостерігаються часті перебої з електропостачанням та інтернетом, пацієнти у віддалених прифронтових громадах залишаються без електроенергії, інтернету, мобільного звʼязку й не можуть звʼязатися з лікарями.

У прифронтових та деокупованих громадах Херсонщини доступ до медицини залишається одним із найгостріших викликів. Люди, які не виїхали під час окупації або повернулися після звільнення, стикаються з відсутністю базових умов для лікування.

«Коли я повернулася у своє село, це Тягинська громада. Перше, що я побачила, це взагалі відсутня будь-яка медична допомога, тому що там в той час не було фельдшера, та й зовсім нікого не було. Ні медичних працівників, ні ліків. Відповідно, відсутність доріг, щоб доїхати до найближчого пункту, де можна щось людям купити», – згадує координаторка мобільних лікарських бригад ГО «CASERS» Тетяна Нестеренко.

Багато лікарень та амбулаторій зазнали значних руйнувань, дороги пошкоджені або заміновані, аптеки не працюють. Це означає, що мешканці не можуть ані отримати життєво необхідні ліки, ані безпечно дістатися до обласних чи районних медзакладів.

За даними Херсонської ОВА, у звільнених громадах правобережжя зруйновано 27 закладів охорони здоровʼя, ще 117 – пошкоджені. На вересень 2025 року проведено ремонтні роботи у 57 закладах, завдяки чому 31 повністю відновили свою роботу та 26 – частково.

Не меншою проблемою є кадровий дефіцит: чимало фахівців виїхали через небезпеку або відсутність місць роботи. Ті, хто залишився, часто працюють у надскладних умовах і не мають належної інфраструктури для надання допомоги. Нині у закладах охорони здоровʼя Херсонщини працюють 677 лікарів та 1547 середніх медичних працівників.

Є критична потреба в окремих фахівцях, у тому числі для лікування політравм (лікарях, медсестрах, інших медичних працівниках), зокрема патологоанатоми, гастроентерологи, невропатологи, ендоскопісти, онкологи, хірурги-онкологи, фахівці з ультразвукової діагностики, рентгенологи, гематологи, ортопеди-травматологи, офтальмологи.

Ключова відмінність Херсонщини від східних регіонів – розбита дорожня мережа, що фактично «рве» доступ до медицини:

«Перша велика особливість Херсонщини – це відсутність доріг. Коли на сході всюди є дороги, бо це промислові регіони, то на Херсонщині ключові дороги по берегу, а інші населені пункти – проблемні у доступі», –  розповідає про особливості Херсонщини Євгеній Урсалов, керівник ГО «CASERS».

Через тривалий стрес – окупація, а згодом бойові дії, що тривають понад три роки, і перервані маршрути лікування – зростає кількість складних випадків.

«Зараз дуже критично починаються питання онкології, ендокринної системи, серцево-судинних хвороб. Люди постійно в стресі, погано сплять», – пояснює Євгеній Урсалов.

Яке рішення?

Медичні бригади та сімейні лікарі на місцях

Попри важку ситуацію в Донецькій області знаходять рішення для забезпечення мешканців прифронтових громад медичними послугами. Серед таких можна виокремити роботу сімейних лікарів на місцях та медичних бригад від області та від міжнародних гуманітарних місій.

Зараз на Донеччині працює 28 закладів охорони здоровʼя. Усі вони надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу. Зокрема, в області педіатрії, хірургії, гінекології, реабілітації, психіатрії та психології, проведення аналізів.

На прифронтових територіях, де ще дозволяє безпекова ситуація, працюють сімейні лікарі.

«Компетенція сімейного лікаря охоплює первинну медичну допомогу для всіх членів сім’ї: діагностику та лікування найпоширеніших хвороб, травм і отруєнь, ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями, профілактичні огляди, вакцинацію, а також направлення до вузькопрофільних спеціалістів за потреби. Він є першою точкою контакту з медичною системою, надаючи комплексний підхід до здоров’я та сприяючи профілактиці захворювань», – розповідає Володимир Колесник.

Сімейний лікар на прифронтових територіях може надати такі послуги:

• Діагностика та лікування найпоширеніших захворювань;
• Ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами;
• Профілактичні огляди та скринінги;
• Вакцинація дітей та дорослих відповідно до календаря щеплень;
• Базові лабораторні дослідження;
• Направлення до вузькопрофільних спеціалістів;
• А також ведення медичної документації, видача електронних рецептів та онлайн-консультації.

У громадах, які віддалені від лікарень, працюють мобільні медичні бригади. Мінімум один раз на тиждень вони виїжджають, щоби проконсультувати населення, яке залишається в області.

«Керівництво департаменту охорони здоров’я надало долучення закладам охорони здоров’я організувати роботу мобільних медичних бригад, які виїжджали б мінімум один раз на тиждень. Фахівці бригади відвідують міста компактного поселення переселенців, надають систематичну психологічну допомогу, протидіють соціально значущим хворобам. Мобільні бригади один раз на тиждень організовують гнучкі моделі надання медичної допомоги. Сюди входить дистанційне консультування (телемедицина), контроль лікування, мобільні клініки для пацієнтів у віддалених районах, домашні візити медичних працівників за необхідності», – розповідає Володимир Колесник.

Проте їхня робота залежить цілком від ситуації в регіоні. Зараз обласні автодороги, особливо у прифронтових громадах, піддаються ворожим обстрілам із дронів. Тому пересування для медичних та соціальних працівників стає все важчим.

«В подальшому впровадження діяльності мобільних амбулаторій на регіональному рівні буде проводитися з оглядом на безпекову ситуацію. Також на теперішній час на території області працюють мобільні бригади міжнародних гуманітарних організацій. Проте, у Донецькій області, як і в Україні в цілому, існує величезна нерівність у розподілі кваліфікованих людських ресурсів у медичній сфері. З метою забезпечення комплексного спостереження та реабілітації населення планується подальша взаємодія з неурядовими та благодійними, гуманітарними організаціями», – каже директор департаменту.

У 2023–2024 роках у Донецькій області працювала мобільна гінекологічна бригада та мобільна гінекологічна клініка. Бригада складалася з лікарів акушер-гінекологів, кардіолога, гастроентеролога, терапевта-нефролога, хірурга та медичних сестер. У зазначені дати фахівці обʼїжджали віддалені від міст села та селища, надаючи кваліфіковану медичну допомогу.

Мобільна гінекологічна клініка мала місткий фургон зі спеціалізованим медичним обладнанням. У ній працювало два лікарі та медична сестра. Жінки у віддалених районах могли отримати безоплатний огляд, УЗД, консультацію та психологічну підтримку, тестування на ВІЛ та інфекції, які передаються статевим шляхом. Клініка була навіть обладнана всім необхідним для проведення пологів.

Однак через загострення безпекової ситуації мобільні бригади та клініка припинили свою роботу. Зараз на Донеччині працюють мобільні медичні бригади Червоного Хреста України.

Напрям мобільних медичних бригад Українського Червоного Хреста створили ще у 2015 році для надання первинної медичної допомоги людям, які проживали на території Донецької області. Це люди, які найбільш постраждали від бойових дій і мали обмежений доступ до медичних послуг. Тоді на теренах Донеччини працювала одна така бригада в співпраці з партнерами по Міжнародному Руху Червоного Хреста. На початку 2022 року діяльність була тимчасово призупинена, однак, уже в листопаді бригади відновили виїзди.

«Мета мобільних медичних бригад Українського Червоного Хреста – забезпечити населенню доступ до первинних медичних послуг. Не в кожному селі є фельдшерсько-акушерський пункт або амбулаторія, у яких міг би вести прийом сімейний лікар. А з початком повномасштабного вторгнення багато медичних працівників виїхали в більш безпечні регіони чи за кордон. І хоча в громадах є лікарі, але вони в основному знаходяться у великих містах. При цьому, жителям віддалених і невеликих населених пунктів, особливо вразливим категоріям населення, складно або взагалі неможливо дістатися до міста. Адже збільшилась вартість проїзду або скачовано рейси з огляду на небезпеку чи економічну недоцільність. Саме тому Український Червоний Хрест у співпраці із центрами первинної медико-санітарної допомоги ввів напрям мобільних медичних бригад», – розповідає міжрегіональна менеджерка з напрямку мобільних медичних бригад Червоного Хреста України Вікторія Калиновська.

Мобільні клініки та лікарські бригади на Херсонщині

В умовах, коли стаціонарні лікарні пошкоджені або зруйновані, а дороги залишаються небезпечними, альтернативою стали мобільні лікарські бригади, які працюють завдяки громадським організаціям та благодійним фондам.

Такі команди виїжджають безпосередньо в громади, де немає доступу до медичної допомоги. Лікарі приймають людей в укриттях, вцілілих адміністративних будівлях чи тимчасових наметах. Формат бригад різний: до складу входять сімейні лікарі, УЗД-фахівці, гінекологи, невропатологи.

Свої ініціативи реалізують і міжнародні гуманітарні структури, і місцеві благодійні фонди. Наприклад, БФ «Fortitude» реалізує проєкт «Мобільні клініки Півдня», які дозволяють проводити діагностику й надавати консультації в найвіддаленіших селах. Також в громадах області працюють бригади лікарів від ГО «CASERS».

Таким чином, мобільні бригади стали фактично «рухомими лікарнями» – єдиним способом для сотень мешканців прифронтових громад отримати медичну допомогу без потреби ризикувати життям у дорозі.

Як це працює?

Бригада, у яку входять сімейний лікар, медична сестра та водій

Червоний Хрест надає центрам первинної медико-санітарної допомоги автомобіль та покриває витрати на його обслуговування, а лікарі виїжджають до віддалених населених пунктів. До складу бригади входять сімейний лікар, медична сестра та водій. Вони можуть консультувати населення та видавати безрецептурні ліки.

Сімейний лікар консультує населення в межах первинної медичної допомоги. Він може поставити діагноз та видати безоплатні ліки або виписати рецепт на доступні ліки, може перенаправити на консультацію до вузького спеціаліста.

«Загалом, ідея в тому, що мобільна медична бригада виїжджає в населені пункти, у яких не ведуть прийом медичні працівники і які знаходяться на великій відстані від медичних закладів. У Донецькій області зараз дуже складна ситуація з наданням медичної допомоги, з обстрілами, з громадським транспортом, тому бригади намагаються покривати всі села, у яких у населення є потреба», – розповідає Вікторія Калиновська.

Залежно від локації та обставин, за один виїзд можуть прийняти від 10 до 25 людей.

Раніше такі бригади працювали в Іллінівській та Костянтинівській громадах. Однак зараз їздити туди не вдається через загострення безпекової ситуації. Час та дату кожного виїзду визначають залежно від відстані до лінії бойових дій, частоти обстрілів. Для цього консультуються з місцевою владою та лікарями.

«Графіки виїздів бригад формують центри первинної медико-санітарної допомоги, адже вони краще розуміють, де саме є потреба в населення. Такі графіки плануються на місяць наперед, а на локаціях, наближених до лінії активних бойових дій, графіки складаються щотижня. Для того щоби повідомити населення про приїзд бригади, ми зв’язуємося з місцевими головами та фельдшерами або медсестрами. Вони повідомляють населення через свої канали. Оскільки у віддалених населених пунктах залишилися в основному люди похилого віку, зараз замість соціальних мереж можуть використовуватись оголошення або звернення телефоном», – розповідає Вікторія Калиновська.

Автономні клініки на колесах. Практики Херсонщини

Мобільні клініки БФ «Fortitude» працюють на Херсонщині з лютого 2024 року. Вони автономні, що дозволяє працювати будь-де – це переобладнана вантажівка, всередині якої є три кабінети для прийому пацієнтів різними лікарями. Вона має генератор, запас води та супутникове з’єднання для доступу до інтернету. Тож «клініка на колесах» може приймати пацієнтів навіть у найвіддаленіших пунктах – без прив’язки до стаціонарної інфраструктури.

До мобільних клінік цього благодійного фонду звертаються передусім люди похилого віку з хронічними захворюваннями, сім’ї з дітьми та внутрішньо переміщені особи.

Fortitude приїжджає у заздалегідь визначені населені пункти, погоджені з місцевою владою, враховуючи всі безпекові чинники. До місця роботи мобільної клініки приходять місцеві жителі.

Кожен прийом у мобільній клініці передбачає консультацію профільних лікарів, обстеження. У команді, зазвичай, працюють:

• сімейний лікар,
• невролог,
• ендокринолог,
• офтальмолог,
• кардіолог, який може зробити електрокардіограму.

Залежно від потреб громади, склад фахівців може змінюватися. Пацієнти також можуть пройти УЗД (черевної порожнини, щитоподібної залози, нирок, молочних залоз) та лабораторні дослідження: визначення рівня ТТГ, глюкози, холестерину. За призначенням лікарів люди отримують безкоштовні медикаменти та окуляри.

Цього серпня одна з клінік фонду працювала у чотирьох громадах Бериславського району Херсонської області – Великоолександрівській, Кочубеївській, Калинівській та Високопільській. Медичні команди охопили 24 населені пункти, де мешканці отримали допомогу, яка залишається вкрай обмеженою через зруйновану медичну інфраструктуру та віддаленість від лікарень.

Загалом у серпні допомогу отримали 1 745 унікальних пацієнтів, також зафіксовано близько 400 повторних звернень. А кількість наданих консультацій та обстежень місцевим мешканцям сягнула 9 490.

«До найближчої лікарні їхати далеко, а транспорту немає. Я давно вже відкладала обстеження серця, бо не знала, як добратися. А тут лікарі самі приїхали – зробили ЕКГ, проконсультували, навіть дали поради щодо ліків. Це велике полегшення, бо я тепер спокійніша за своє здоров’я», – поділилася досвідом відвідування мобільної клініки 66-річна Марія з Високопільської громади.

За словами СЕО БФ «Fortitude» Андрія Запітецького, мобільні клініки – це гнучкий формат, який дозволяє забезпечувати медичну допомогу саме там, де її найбільше потребують.

«Наші пацієнти – це люди, які втратили не лише дім, а й звичний шлях до лікаря. У багатьох громадах медична система пошкоджена або перевантажена. Сила мобільних клінік у тому, що вони автономні, швидко доходять туди, де іншої опції просто немає, і забезпечують безперервність допомоги – від базової діагностики до подальших скерувань. Ми бачимо, як це прямо змінює життя людей – дає контроль над хронічними станами, зменшує тривогу після евакуації та повертає відчуття безпеки», – розповів він.

Чорнобаївську, Тягинську, Дарʼївську та інші звільнені громади області відвідують мобільні лікарські бригади ГО «CASERS». Прийоми організовують у відновлених амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах або навіть у швидкій, якщо немає приміщення.

Команди включають сімейних лікарів та вузьких спеціалістів: офтальмологів, гінекологів, психіатрів, ендокринологів, невропатологів, УЗД-фахівців. Організація має власне обладнання, зокрема УЗД-апарат.

«Перше, що ми робили – це більше приділяли уваги виїзду сімейного лікаря та вузьких спеціалістів і допомога з ліками. А вузькі спеціалісти – це всі напрямки покриті повністю. Включає УЗД-обстеження, офтальмолога, обстеження на ретинальній камері, гінеколога, навіть взяття аналізів», – пояснює Тетяна Нестеренко, координаторка проєкту.

Планування виїздів залежить від проєктів та донорів. Інколи координаторка сама визначає локації, інколи працює за фіксованим графіком.

Та чи дійсно працює?

Надали майже 10 тисяч консультацій на Донеччині

Через загрозу обстрілів та просування ворога організації та гуманітарні місії цілком зрозуміло обирають не ризикувати. Мобільні медичні бригади Червоного Хреста фактично зараз є єдиними на Донеччині. З початку повномасштабного вторгнення їхні лікарі надали майже 10 тисяч консультацій.

Тож завдяки їм мешканці віддалених населених пунктів Донеччини мають реальну можливість відвідати лікаря в часи великої війни.

Десятки тисяч пацієнтів отримали послуги на Херсонщині

Загалом за час роботи мобільних клінік БФ «Fortitude» на Херсонщині ще з 2024 року допомогу отримали вже близько 22 000 мешканців області.

«З початком війни, а особливо під час окупації, зі здоров'ям виникло чимало проблем. Візит до мобільної клініки став першим кроком у їх вирішенні. Отримала необхідні рекомендації, ліки та розпочала лікування», – розповідає Людмила з Високопілля, що у Бериславському районі Херсонщини.

Робота бригад виявилася життєво необхідною. Психіатрична допомога та лікування хронічних хвороб мали найбільший попит одразу після деокупації.

«Психіатр – це критична проблема була. Навіть психологи там вже не допомагали. І кожен місяць я здійснювала виїзди з психіатром. Друге – це гіпертонія. Майже в кожної другої людини був тиск 240 на 180. І вона говорить: «Та я вже так півроку ходжу»», – розповідає координаторка проєкту мобільних лікарських бригад ГО «CASERS» Тетяна Нестеренко.

Попри всі труднощі – від постійних обстрілів до браку лікарів, які погоджуються працювати у небезпечному регіоні – проєкт довів свою ефективність.

«Щоб ви розуміли, були навіть такі лікарі, які приїздили один раз і сказали: «Ні, вибачте, ми до такого не готові». Моя задача – заспокоїти лікаря, адаптувати його в Херсонській області, розказати, що ми їдемо безпечною дорогою, тут мін немає. І так зробити, щоб він знову і знову повертався. І на сьогодні мені це вдається – всі, хто до нас вперше приїжджають, потім з нами залишаються», – каже Тетяна Нестеренко.

За словами Тетяни, навіть після завершення війни потреба у виїзних лікарських бригадах не зникне:

«Я думаю, що проблема в Херсонщині є і надалі з цим буде. Тому хотілося б, щоб після війни ми і далі змогли такі виїзди робити. Це було б дійсно гарно».

Керівник ГО «CASERS» Євгеній Урсалов реалістично оцінює перспективи:

«Не вірю, що найближчі три-п’ять-сім років будуть кардинальні зміни. Лікарям немає куди повертатися: дороги, ризики, транспорт, менше населення. Ми маємо шукати рішення на кілька років уперед».

Тому вже зараз команди мобільних клінік і лікарів, що працюють на Херсонщині планують нові рішення:

• ГО «CASERS» – телемедицину. Пацієнт у сільській амбулаторії може звернутися до будь-якого лікаря онлайн. Це сталий підхід.
• Нова мобільна інфраструктура.
• Партнерство з Херсонською ОВА. Організації на постійному контакті з департаментом охорони здоров’я. Вони отримують запити від громад, синхронізують свою роботу й відкривають нові точки там, де є найбільша потреба.

Матеріал створено спільно з онлайн-виданням «МОСТ». Автори: Інга Павлій, Наталя Майстренко, Сергій Нікітенко