Не мобілізація, а маніпуляція: як російські загарбники брешуть про примусову службу українських жінок
Російська пропаганда знову вдається до фейкових наративів, намагаючись створити паніку в українському суспільстві та спотворити реальність. Цього разу головним об'єктом дезінформації стала тема мобілізації жінок в Україні, яку російські медіа описують як “масову” й навіть “примусову”, поширюючи міфи про “вручення повісток вагітним”. Водночас сама росія активно залучає жінок до служби в армії країни-агресора через пропагандистські кампанії, а також вербує їх у в’язницях. Детальніше читайте далі у статті.
Тема мобілізації жінок в Україні стала новим інструментом російської пропаганди для підриву довіри до української влади. У російському інформаційному просторі активно поширюються заголовки на кшталт “в Україні мобілізують навіть вагітних” або “жінки масово отримують повістки”.
Водночас у самій росії та на тимчасово окупованих територіях України жінок активно залучають до військової служби через агресивні пропагандистські кампанії, примусову агітацію та навіть вербування.
Східний Варіант розібрався в ситуації та розповість про те, що відбувається насправді.
Російський фейк: “Україна розпочала масову мобілізацію жінок”
Тема мобілізації жінок почала активно обговорюватися в українських медіа з другої половини жовтня, що стало основою для російських пропагандистських кампаній. Кремлівські канали та ЗМІ активно поширюють висловлення, що нібито в умовах “важкої” військової ситуації Україні доведеться мобілізувати всіх, включаючи жінок і навіть пенсіонерів.
Інший аспект російських наративів — це створення враження, що мобілізація жінок в Україні вже стала неминучою. Окрім заяв про вже ймовірний початок призову жінок, пропагандисти часто використовують аргументи на кшталт: “темпи мобілізації знижуються”, що “змушує українську владу” оголосити мобілізацію жінок.
Подібна риторика кремлівських пропагандистів помітна в інформаційному просторі ще з початку жовтня 2023 року після набуття чинності наказу Міністерства оборони України про військовий облік жінок. Згідно з яким, жінки, що мають медичну або фармацевтичну освіту (акушерки, медсестри, фармацевтки тощо), повинні стати на військовий облік до 31 грудня 2026 року.
Варто згадати приклад, який активно поширювали російські пропагандисти — історію про нібито вагітну медикиню з Одеси, якій була вручена повістка на мобілізацію. Як “доказ” додали відео з повісткою в руках дівчини. Водночас на цій “повістці” не видно ім’я й прізвища жінки, розташування ТЦК та СП. Дата та місце зйомки також невідомі.
Це відео набуло популярності серед проросійських каналів та ЗМІ, проте Центр протидії дезінформації при РНБО верифікував першоджерело — тікток-акаунт “російський німець”, на якому також активно поширювались інші пропагандистські наративи. Тому цей запис можна вважати частиною кремлівської пропаганди.
Крім того, за законом “Про військовий обовʼязок і військову службу”, вагітність є приводом для відстрочки від мобілізації. Навіть якщо жінці прийшла повістка про взяття на військовий облік, то це не означає мобілізацію та безпосереднє відрядження на фронт.
Що насправді?
Поширювані фейки про нібито масову мобілізацію жінок в Україні не відповідають дійсності. Останні зміни до законодавства чітко визначають, що в Україні не відбувається примусова мобілізація жінок.
Військовий облік жінок стосується лише тих, хто здобув освіту за спеціальностями, визначеними статтею 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу.
Центр протидії дезінформації України теж неодноразово спростовував подібні російські наративи та зазначив, що у воєнний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу в військовому резерві лише за контрактом і в добровільному порядку.
Крім цього, представники Міністерства оборони України зазначають, що жінки все частіше самі звертаються із запитами на службу. Зокрема, державна секретарка Міністерства оборони Людмила Дараган повідомила, що загальна чисельність жінок у ЗСУ сягнула 68 тисяч, з яких понад 48 тисяч — військовослужбовиці.
Водночас орієнтовно 20% усіх звернень до рекрутингових центрів надходять від жінок. Про це повідомив представник Міноборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець в етері телемарафону.
Враховуючи вищезазначену інформацію, можна зробити висновок, що в Україні немає примусової мобілізації жінок. Проте, як ми знаємо, російська пропаганда часто звинувачує Україну в тому, що вона сама робить. Тому варто звернути увагу на те, що насправді відбувається в самій росії, де вже давно проводиться агітація та вербування жінок для служби в лавах зс рф, зокрема й на тимчасово окупованих територіях.
Мобілізація ув’язнених та “добровольці сво”
У самій росії та на тимчасово окупованих територіях України дедалі частіше проводяться рекламні кампанії, спрямовані на пропаганду служби на контрактній основі в лавах збройних сил рф. Зокрема, організовуються засідання так званих “жіночих клубів”, основною темою яких є підтримка російської військової агресії, популяризація служби в армії рф, а також “інтеграція” тимчасово окупованих територій до складу росії. Про це повідомила Східна правозахисна група.
Особливу увагу варто приділити діяльності приватної військової компанії “Редут”, яку фінансує російська розвідка. Ця компанія вперше цілеспрямовано намагалася вербувати жінок для виконання бойових завдань у війні проти України. В соціальних мережах жінок запрошують приєднатися до батальйону “Борз”, що входить до складу “Редуту”, і виконувати ролі снайперів чи операторів безпілотних літальних апаратів. Про це в соцмережі Х повідомило Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
У цих оголошеннях підкреслюється, що жінки можуть виконувати бойові завдання на рівні з чоловіками, їм пропонуються контракти з гідною оплатою та іншими перевагами. Наприклад, у одному з оголошень зазначено, що жінки можуть отримати підготовку як снайперки або операторки БПЛА, а також контракт на півроку з зарплатою від 220 тисяч рублів (приблизно $2200). Обіцяються також виплати за поранення та смерть, а після завершення служби — статус ветерана бойових дій.
Крім того, як повідомляє видання DW, значна частина жінок, яких вербують для участі в бойових діях, є ув'язненими. Перші 50 таких випадків було зафіксовано в тимчасово окупованому Луганську ще у 2022 році.
Раніше видання The New York Times повідомляло, що вербувальники почали працювати в жіночих в’язницях по всій європейській частині росії. Але жінки, які погоджувалися вступити до лав армії, залишалися в ув’язненні без офіційних пояснень, що ставить під сумнів легітимність цього процесу.
“Військові вербувальники почали гастролювати по в’язницях для жінок по всій європейській частині росії восени минулого року, більш ніж через рік після того, як сили країни почали пропонувати засудженим чоловікам помилування та зарплату в обмін на бойову службу. Проте досі засуджені жінки, які вступили на військову службу, залишалися ув’язненими без офіційних пояснень, згідно з інтерв’ю з колишніми та нинішніми ув’язненими чотирьох російських жіночих в’язниць”, — пише видання.
За даними Східної правозахисної групи, у 2024 році на тимчасово окупованих територіях України було помічено процеси, спрямовані на підготовку до мобілізації жінок до міноборони рф. Варто зазначити, що мобілізація жінок до збройних сил країни-агресора проводилась завжди, але загальна кількість жінок у військах складала близько 10% від загальної кількості військовослужбовців.
“Диктаторському режиму кремля важливо позбутися жінок на тимчасово окупованих територіях, які внаслідок примусової мобілізації 2022 року втратили своїх чоловіків та дітей. Окупаційній владі не потрібні носії історичної пам'яті, які пам’ятають, як добре було в цих регіонах при Україні, і як змінилося життя в окупації”, — йдеться в повідомлення правозахисників.
***
Аналіз ситуації довкола мобілізації жінок в Україні та росії показує, що в Україні не проводиться примусова мобілізація жінок, і будь-які спроби зображати це як факт є частиною російської пропаганди. Натомість самі загарбники активно проводять кампанії з вербування жінок до своїх військ, включаючи пропагандистські заходи на тимчасово окупованих територіях України та вербування жінок із в'язниць для участі у війні проти України.