Кинуті напризволяще? Як трансформація Мінреінтеграції вплинула на мешканців ТОТ

Фактична ліквідація Мінреінтеграції негативно вплинула на звʼязок між тимчасово окупованими територіями (ТОТ) та Україною. А деякі з обовʼязків колишнього Міністерства «загубилися». Східний Варіант поспілкувався з юристами та громадськими діячами, щоб дізнатися більше про наслідки ліквідації Мінреінтеграції.

Хто тепер відповідає за українців на ТОТ?

У вересні минулого року в Уряді відбулися кадрові зміни. Ексміністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук залишила свою посаду та була призначена заступницею Керівника Офісу Президента України. Майже 4 місяці Мінреінтеграції не мало очільника. Уже тоді громадські діячі та юристи зрозуміли, що його, ймовірно, ліквідують.

У грудні Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій змінило назву на Міністерство національної єдності. Його очільником призначили Олексія Чернишова.

Близько 2 місяців Міннац’єдності не публікувало оновленого положення. Тож не було зрозуміло, яка частина обовʼязків Мінреінтеграції залишиться в його повноваженнях. Нарешті, Кабінет Міністрів затвердив нове положення 24 січня 2025 року. Як виявилося, усі обовʼязки, повʼязані з тимчасово окупованими територіями, вилучили.

Тепер до основних завдань Міннац’єдності входить «формування та реалізація державної політики з питань національної єдності та спільного розвитку», а ще «створення умов для добровільного повернення українців, які виїхали за кордон».

Натомість обовʼязки стосовно переселенців та ТОТ розподілили серед інших Міністерств. Так у завдання Міністерства розвитку громад та територій додали «формування та реалізацію державної політики у сфері захисту прав примусово переміщених (депортованих) осіб, реінтеграції громадян із тимчасово окупованої території, підтримки внутрішньо переміщених осіб, а також про відновлення та розбудову миру й розвиток тимчасово окупованої території після її реінтеграції. А ще нові надважливі задачі щодо тимчасово окупованої території та дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (за виключенням координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин)».

Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб (ВПО), заходи з повернення до України примусово переміщених (депортованих) росією дітей, питання гуманітарної допомоги та волонтерства відійшли до Міністерства соціальної політики.

Логічно, що питаннями української освіти для українців із ТОТ тепер мусить займатися Міністерство освіти й науки (МОН).

Як буде співпрацювати Мінрозвитку, яке відповідає за права людей на ТОТ, з МОН — поки не відомо», — розповідає юристка-аналітикиня «Донбас SOS» Тайя Аврам.

Установи, які раніше працювали за підтримки Мінреінтеграції, перейшли до інших міністерств. Реєстр депортованих дітей тепер працює під Міністерством юстиції, Національне інформаційне бюро та Комісія з питань позбавлення особистої волі — під Мінрозвитком.

«Немає місця, де є вся необхідна інформація»

Раніше було чітке розуміння, до кого йти з питаннями про переселенців та евакуацію з ТОТ. Зараз розуміння немає, ділиться Олена Губанова, Со-СЕО міжнародного проєкту Helping to Leave.

Helping to Leave допомагають евакуюватися українцям із тимчасово окупованих територій. Раніше їхні представники завжди були на контакті з Міністерством реінтеграції, яке йшло на зустріч у розв’язанні складних питань чи ситуацій.

«Було міністерство, була людина, яка відповідала на всі наші питання, адвокатувала й була в курсі, які проблеми є, яка динаміка цих проблем. Зараз такої людини немає, і немає єдиного органу. Це по-перше. По-друге, немає в одному місці інформації, яка б розповідала все, що варто знати. До цього на сайті Мінреінтеграції було все, що треба знати про виїзд із ТОТ. Контакти, куди звернутися, якщо людина прийняла рішення виїхати, куди звернутися, коли вже виїхала тощо. Зараз такого немає. Чи не єдиним джерелом інформації сьогодні є Офіс Омбудсмена», — ділиться Олена Губанова.

До ліквідації Мінреінтеграції мало канали звʼязку з людьми на тимчасово окупованих територіях. Українці могли зв’язатися з представниками української влади та проконсультуватися. Тепер це неможливо.

«Нам хотілося б більш оперативно розв’язувати питання з документами. Є багато різних кейсів. Це може бути людина, яка потрапила в окупацію з 2014 року, не мала на той момент паспорта й не встигла його отримати. Наприклад, у такої людини немає звʼязків на підконтрольній території росії, або є проросійські родичі. І тоді людині важко зробити документи на повернення, встановити її особу. Доводиться розвʼязувати проблеми в ручному режимі. Інколи це не вдається зробити оперативно, а інколи не вдається взагалі», — коментує пані Олена.

«Людьми, які постраждали від війни, мало б займатися одне міністерство»

Розподіл обовʼязків та трансформація міністерств викликала питання в громадськості. Деякі обовʼязки Міністерства реінтеграції просто «загубилися». Тобто станом на зараз вони не прописані в повноваженнях інших органів, попри свою важливість.

Це все загубилося. Були загублені під час передачі повноважень питання по наших активах. У положенні Мінреінтеграції було про повернення активів, захоплених російською федерацією, про бачення економічного розвитку деокупованих територій, про економічний, соціальний та культурний розвиток територій після деокупації. Це все загубилося», — пояснює директорка з адвокації «ZMINA. Центр прав людини».

Міннац’єдності тепер займається питаннями суто українців, які за кордоном. Однак не зачіпає українців, які виїжджають із ТОТ через країни Європи. У, каже Альона Луньова, дисонанс:

«Серед українців, які виїжджають за кордон, є українці з ТОТ. У них також є питання щодо документів, соціальних виплат, пошкодженого чи знищеного майна. Наскільки я розумію, оскільки українці з ТОТ не входять у мандат Міннац’єдності, вони просто відсікають звернення і пишуть відписки, що такими питаннями вони не опікуються. З позиції держави виходить, «якщо ти закордонний — тобою опікується Міннац’єдності, а якщо ВПО — то Мінрозвитку»».

Станом на 2024 рік, на ТОТ залишається приблизно 6 мільйонів українців. За кордоном перебуває 7,5 млн громадян України, які виїхали через початок повномасштабного вторгнення, повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Як повідомляють у Центрі економічної стратегії, на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. 3,7 млн із них покинули Україну через західні кордони: через рф чи Білорусь до Європи. Ще 1,3 млн, за даними ООН, стали переселенцями в росії чи Білорусі.

Опитування агенції Info Sapiens показало, що все менше українців планують повернутися додому. Зараз на це готові 43 %, хоча рік тому було 52 % та 74 % у грудні 2022 року.

Виходить, що посадовці утворили ціле міністерство, щоби повернути з-за кордону від 2,5 до 4 млн українців, не враховуючи при цьому українців із тимчасово окупованих територій за цим же кордоном.

«Від самого початку ми, як громадські організації, були проти такого поділу. Це негативний сигнал для людей з окупованих територій, що ми більше опікуємося тими, хто за кордоном. І ми вважаємо, що це помилковий поділ повноважень. Що людьми, які постраждали від війни, де б вони не знаходилися, має займатися одне міністерство», — каже Альона Луньова.

З початку російської військової агресії у 2014 році в Україні спостерігається проблема видачі документів для переселенців із ТОТ, які не мають українських паспортів. Через гуманітарний коридор «Мокрани — Доманове» не пропускають без українських документів. Тож українці звертаються до дипломатичних установ Україні за кордоном, щоб отримати посвідчення на повернення. Установа посилає запит до Державної міграційної служби, щоб отримати інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру.

«Але Державна міграційна служба часто не підтверджує це. Ця проблема з ідентифікацією існує роками. Під час окупації регіонів у 2014 році, ідентифікаційні документи залишилися там. Тож у Єдиному державному демографічному реєстрі може не бути інформації про молодих людей, які жили в окупації, або про дорослих, які свій перший паспорт отримали на ТОТ. Єдиним виходом може бути посвідчення на повернення, щоб вʼїхати з ним до України. Але відсутність у реєстрах, складність ідентифікації ускладнює все це. І поки що я не бачу координаційної ролі Мінрозвитку в цьому питанні», — ділиться Альона Луньова.

До того ж, каже експертка, спостерігаються прогалини в комунікації:

«Зараз почалися розмови про так звану депортацію українців із росії, якщо ті не мають паспортів рф. Хто має вийти і сказати, як людям поводитися? Це має робити міністерство, яке за це відповідає. А вони не роблять і мовчать. Зараз люди, наближені до Трампа, кажуть, що на ТОТ відбувся якийсь там законний референдум. Хто має вийти і сказати, що це неправда? Що люди не виявляли волю, що це було порушення? Ми бачили лише дуже обережну позицію Представництва Президента України в Криму. І все. Більше ніхто з державних органів не висловився. І Мінрозвитку теж. Найгірше, що ми вже припинили від них це чекати».

Куди звернутися? 

У разі запитань ви можете звертатися за контактами:

ZMINA. Центр прав людини

📌E-mail організації: [email protected]

📌Телефон організації: +38 (067) 502 08 01

Телефон гарячої лінії Донбас SOS

📌 0 800 309 110

Кол-центр Helping to Leave

📌 +38 (093) 17 76 458

***