Була реінтеграція, стала — національна єдність. Або як перейменування Міністерства вплине на мешканців та переселенців зі сходу

Як Східний Варіант розповідав раніше, чутки про можливу ліквідацію Міністерства реінтеграції зʼявилися після кадрових перестановок в Уряді восени цього року. Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук залишила свою посаду та була призначена заступницею Керівника Офісу Президента України. Унаслідок цього Мінреінтеграції близько трьох місяців не мало очільника чи очільницю. Водночас деякі повноваження Мінреінтеграції почали передавати в інші органи виконавчої влади.

Правозахисники намагалися вийти на звʼязок із владою, щоб отримати чітку відповідь про подальшу долю Міністерства та пояснити його виняткову роль у країні, в якій вже понад 10 років є тимчасово окуповані території. Однак чіткої відповіді так і не було отримано, а перейменування Міністерства стало новиною для всіх, каже директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

«Поки невідомо, що новий міністр бачить у спектрі повноважень нового Міністерства»

Правозахисники та громадські діячі восени вже знали, що процедура ліквідації Міністерства реінтеграції запущена. У листопаді коаліція громадських організацій, які займаються правами людини, надіслали звернення до Уряду з обґрунтуванням ліквідації Мінреінтеграції та пропозиціями щодо розподілу його повноважень.

«Ми знали, що Мінреінтеграції вже опрацює розподіл повноважень. Ще у вересні, коли зʼявилася інформація про його ймовірну ліквідацію, ми зверталися до Президента із проханням зберегти в Міністерстві орган чи субʼєкт, який буде опікуватися національним єднанням і водночас людьми, які постраждали внаслідок окупації чи бойових дій. Відповіді від Офісу Президента ми так і не отримали.

Власне, пошуки Міністра на посаду Міністерства восени призупинилася, і ми подумали, що, можливо, ця ідея поки що на паузі. Водночас із Міністерства реінтеграції люди поступово переходили працювати в Міністерство розвитку громад, або звільнялися. Тобто ліквідація тривала», — розповідає Альона Луньова.

На думку правозахисниці, новина щодо перейменування Міністерства реінтеграції на Міністерство національної єдності могло стати новиною і для деяких держслужбовців. Адже від моменту перших чуток про перейменування до прийняття рішення пройшла менш як доба.

«Можна сказати, що, у принципі, наше прохання Президент і Уряд почули. Бо ми зверталися якраз із тим, щоб Мінреінтеграції не ліквідовували, а трансформували. Однак поки що не зрозуміло, що пан Чернишов бачить у спектрі повноважень нового міністерства і яке завдання від Уряду було отримано. Поки що лунають більше тези про завдання повертати українців та українок з-за кордону, що, мʼяко кажучи, дуже-дуже звужує мандат, який був у Міністерства реінтеграції. Тому нас, у першу чергу, турбує, що зараз не комунікується публічний мандат. А те, що комунікується, звучить дуже вузько і не призведе до того ефекту, про який ми говорили», — зазначає директорка з адвокації.

Станом на зараз Міністерство національної єдності не змінило свого положення, яке було за Міністерства реінтеграції. Тобто всі обовʼязки Мінре залишаються під Міннацєдності. Зокрема, робота Національного інформаційного бюро, Комісії про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також питання стосовно вимушених переселенців та тимчасово окупованих територій. Однак розмови про передачу повноважень і досі тривають, каже Альона Луньова. Й остаточно не можна стверджувати, що всі ці повноваження залишаться під новим міністерством.

«Ми бачимо, що певні обовʼязки перейшли до Міністерства розвитку громад. Але все одно незрозуміло, що буде далі. Зараз це виглядає так, ніби перейменування для всіх стало сюрпризом. І всі ставлять на паузу всі процеси, зустрічі, заходи, бо незрозуміло, хто чим займається».

Правозахисниця відзначає, що дійсно в положенні Мінреінтеграції є обовʼязки, які дублюються іншими відомствами або є чисто номінальними. Наприклад, опікування інфраструктурними проєктами (що зараз є під Міннацєдності) більше пасує Міністерству розвитку громад, а реінтеграція військовополонених та цивільних — до Координаційного штабу з питань поводження військовополоненими.

«Є повноваження, які можна перерозподілити. Але частину з них ми пропонуємо залишити саме в Міністерстві національної єдності. Зараз лунають повідомлення, що нове міністерство займатиметься поверненням українців з-за кордону. Звучить так, ніби в Україні немає, що роботи з національною єдністю, однак це не так. Критично важливо, щоби питання окупованих територій залишалося в полі роботи Міністерства національної єдності. Ми на увесь світ говоримо про те, що територіальні поступки ворогу неможливі, при цьому, коли говоримо про єднання, то тимчасово окуповані території виключаємо із цієї розмови», — наголошує Альона Луньова.

Якщо Міністерство нацєдності охопить тимчасово окуповані території, вимушених переселенців та українців, які за кордоном, то це покаже міжнародним партнерам, що держава дійсно піклується про своїх людей.

«Ліквідація Міністерства — це потужний політичний сигнал. Треба розібратися, який сигнал ми хочемо дати»

Зараз існує загроза, що питання тимчасово окупованих територій, звʼязків із людьми, які там проживають, та їхньої реінтеграції може відійти в країні на другий план. Адже досі невідомо, куди й кому відійдуть ці зобовʼязання. А Міністерство національної єдності із самого початку подавалося, як таке, що відповідатиме за згуртування закордонних українців, забезпечення їхніх освітніх, культурних та інформаційних потреб.

«Треба памʼятати, що створення чи ліквідація міністерства — це завжди потужний політичний сигнал. Треба розібратися, який сигнал ми хочемо дати. Я думаю, що є все-таки ідея залишити питання окупованих територій у Міністерстві розвитку громад, а Міністерство національного єднання залишити виключно для закордонних українців. І це є поганим сигналом, що національна єдність лише для тих, хто виїхав за кордон, а не для всіх», — зазначає Альона Луньова.

Днями представники правозахисних організацій опублікували звернення про збереження міністерства, яке відповідатиме за постраждалих унаслідок війни.

«Ми переконані, що національна єдність можлива лише тоді, коли в державі ведеться робота над питаннями соціальної згуртованості, починаючи з громад на підконтрольних уряду України територіях і завершуючи сприянням поверненню громадян, які вимушено виїхали за кордон через війну. Так само важливою є підтримка та розбудова зв’язків із жителями тимчасово окупованих територій України. Ми не знаємо, коли будуть звільнені наші землі, але люди, які там залишаються, є громадянами України та нашим найміцнішим зв’язком із територіями, які тимчасово контролюються країною-агресоркою. Наші люди в окупації потребують підтримки з боку держави, а також врахування їхніх інтересів і потреб під час формування державних політик», — йшлося у зверненні.

Організації закликали Уряд під час визначення обсягу повноважень нового Міністерства керуватися ідеєю, що національна єдність і стійкість є однією з необхідних умов для повернення тимчасово окупованих ворогом територій. До звернення доєдналися Центр прав людини ZMINA, громадські організації «Донбас SOS», «КРИМСОС» та «Громадський холдинг “Група впливу”», Кримська правозахисна група, благодійні фонди «Схід SOS», «Стабілізейшн Суппорт Сервісез» та «Право на захист», спілка «Коаліція “На лінії зіткнення”».

Східний Варіант звертався до Міністерства національної єдності (перейменованого Мінреінтеграції) із офіційним запитом пояснити його нові обовʼязки. Однак відповіді журналісти не отримали.