"Метінвест" побудує свій вуз в найстарішому парку Маріуполя. Розбираємо "за" і "проти"

18 березня в Технічному ліцеї Маріуполя презентували проєкт навчального закладу «Метінвест Політехніка», який за задумом авторів повинен розміщуватися в Міському саду.

Думки містян розділилися: з одного боку, новий університет — це непогано, він підвищить конкурентність серед інших технічних вишів міста і може залучити нові. З іншого ж боку, жителі побоюються, що найстаріший парк Маріуполя перетвориться на студентський кампус з гуртожитками. «Східний варіант» розбирав які плюси та мінуси місто отримає від нового університету.

✅ Плюси: безплатно, стильно, конкурентно

👍 Поліпшить зовнішній вигляд території

Університет планують розмістити в Міському саду, на місці колишнього кінотеатру, який давно не працює. Ділянку розміром 0,4421 га віддали на розробку проєкту із землеустрою. Ось як виглядає візуалізація проєкту від нідерландського архітектора японського походження Хірокі Мацуура.

Крім університету, планують трансформувати й спорткомплекс «Азовець», розташований через дорогу. В ході реновації там повинні з'явитися два поля, три спортивних майданчики для різних видів активності, майданчик для воркаута і бігова доріжка. Також там розміститься гуртожиток для студентів політехніки.

Спорткомплекс «Азовець» дійсно потребує ремонту і якщо після поновлення він буде доступний для всіх городян, в перспективі він може додати більше спортивних активностей для жителів найближчих будинків.

Цей же архітектор доклав руку до інших можливих змін парку, наприклад, в майбутньому в Міськсаду може з'явитися новий фонтан з сакурами.

👍 Додаткова можливість для студентів

Директорка департаменту регіонального розвитку «Метінвесту» Лілія Ткаченко сподівається, що виш приверне до Маріуполя дітей з інших міст.

«Ми зможемо конкурувати за наших дітей. Найчастіше діти п'ять років вчилися і не можуть боротися за гідні місця. Якість освіти не зовсім відповідає вимогам бізнесу», — говорить Ткаченко.

Заместитель городского головы Сергей Захаров также надеется, что этот проект поможет уменьшить отток молодежи из города.

«Для них мы строим парки, строим дороги, пускаем транспорт, в августе приступили к написанию «Стратегии 2030», и в ней ключевое – возможности для молодежи. Будет улица Нильсена в 2022 году и будет новый туристический маршрут — от Водонапорной башни до центрального входа в городской сад. К 2022 года мы вместе сделаем эту часть города современной. Понимаем, что пассажиропоток туда увеличится, готовы к изменениям, готовы увеличивать количество транспортов. Готовы ко всем вызовам», — уверяет Захаров.

У виші планують готувати фахівців з матеріалознавства, металургії, комп'ютерних наук, автоматизації виробничих процесів, економіки, екології, хімічних технологій та інженерії, архітектури та цивільної інженерії, охорони праці та гірничої справи.

При цьому на сайті холдингу запевняють, що навчальні програми розробляються з урахуванням сучасних вимог бізнесу і кращих світових практик.

«Над ними працюють 11 докторів і 18 кандидатів наук. У розробці програм бере участь Європейська спільнота з охорони праці (ESOSH). Навчання будується за принципом дуальної освіти: з третього курсу теоретичні знання підкріплюються практичними заняттями та стажуванням на підприємствах Метінвесту», — йдеться в повідомленні.

👍 Конкуренція з ПДТУ

Приазовський державний технічний університет — старожил серед усіх університетів міста. Понад 90 років він навчає фахівців технічного профілю — в галузі металургії, машинобудування, транспортних технологій, теплоенергетики й так далі.

І менеджери, і робітники меткомбінатів неодноразово говорили про те, що хороших фахівців на підприємствах дуже не вистачає. Про це згадував і гендиректор «Метінвест Холдингу» Юрій Риженков.

«Модернізація виробництва неможлива без кваліфікованого персоналу. На жаль, Україна в цілому і “Метінвест” зокрема сьогодні відчувають гострий дефіцит співробітників з високою кваліфікацією. Ключових причин дві: трудова міграція та значне погіршення якості освіти. У “Метінвесту” є рішення для обох проблем, і ми вже досягли певних успіхів», — каже Риженков в інтерв'ю виданню GMK Center.

Тоді ж, 2019 року він заявив про плани створити власну «кузню кадрів» для «Метінвесту»: «Ми вже уклали угоди з провідними профільними вишами країни на розробку навчальних програм та впровадження дуальної системи навчання для потреб “Метінвесту”. Попереду плани зі створення власного корпоративного політехнічного університету та програм розвитку технічних фахівців для задоволення потреб всієї країни».

Якщо в Маріуполі буде два виші зі схожими спеціальностями, їм доведеться конкурувати за абітурієнтів і тим самим покращувати умови навчання.

⛔️ Мінуси: локація, нестача студентів, недовіра до компанії

👎 Локація — найстаріший парк міста

Головна претензія маріупольців — розміщення університету. Мешканці не проти вишу, але деякі вважають, що Міський сад, улюблена зона відпочинку для багатьох містян — не місце для нового університету.

Також жителі побоюються, що одним університетом справа не обмежиться і згодом парк перетвориться на повноцінний університетський кампус, де все буде заточене під потреби студентів. До того ж на цій ділянці збільшиться кількість машин і загалом зросте трафік, а для багатьох Міський сад був місцем у старому місті, далеко від суєти.

Замість ділянки в Міськсаду маріупольці пропонують віддати під потреби вишу будівлю Гіпромеза, яку місто планує придбати за 80 млн грн з місцевого бюджету, а також кілька інших занедбаних будівель і недобудов, які є в Маріуполі.

👎 Університетам і так не вистачає студентів

Один з викладачів ПДТУ на зустрічі висловився проти ідеї будівництва університету.

«У місті катастрофічно знижується кількість випускників 11 класів. Тобто, їх кількість не дозволяє [заповнити] навіть ті виші, які є. На яких дітей ви розраховуєте в цьому виші, звідки вони візьмуться? Їх немає. Я цим питанням займаюся дуже давно, я знаю статистику, скільки їдуть закордон, скільки до Києва, скільки залишаються в Маріуполі», — коментує педагог.

2019 року до ПДТУ вступило трохи більше 920 першокурсників. На той рік це була рекордна цифра серед усіх університетів в місті.

👎 Недовіра до виконання зобов'язань

Маріупольці не довіряють «Метінвесту» і таке ставлення небезпідставно. Компанія вже кілька років зриває терміни екологічної модернізації на своїх підприємствах за деякими проєктами, посилаючись на різні причини, в тому числі й на глобальну пандемію. У коментарях маріупольці засуджують компанію за те, що на будівництво вишу кошти та час знайшлися, а на ремонт заводів — ні.

«Чому ви хочете свій іміджевий проєкт засунути в міський парк, який має свою історію. Чому, наприклад, не в іншому місці — ближче до доменних печей? Там же є 20-а школа (школа розташована через дорогу від меткомбінату — ВВ), де діти дихають викидами від доменних печей без нормальних очисних споруд. Або технікум, який там поруч знаходиться. І у вас був би стимул швидше модернізуватися», — висловився після презентації проєкту депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін.

Деякі й зовсім роблять припущення, що університет — це лише прикриття. Мовляв, пізніше призначення цієї ділянки замінять на якісь інші потреби металургійного холдингу.

Експертна думка

"Східний варіант" зв'язався з експертом з екологічної безпеки, доцентом кафедри "Хімія та інженерна екологія" Дніпровського національного університету залізничного транспорту, екологом та екоактивістом Максимом Сорокою, щоб дізнатися, що чекає Маріуполь та його екологію після будівництва нового вузу.

«Це є нормальною світовою тенденцією, коли великі підприємства, корпорації, індустріальні та виробничі, об'єднуються між собою та самостійно засновують навчальні заклади. У світового бізнесу є таке правило: фахівця дешевше виховати, ніж купити. Це концепція Toyota та її моделі ведення бізнесу 5S», — говорить Сорока.

Він також зазначає, що розвивати державні вузи, яким є і Приазовський державний технічний університет, приватним компаніям важко.

«Якщо розібратися в нормативних документах, то стане зрозуміло, що в державному вузі [приватним компаніям] важко організувати якісну практичну та теоретичну підготовку. На жаль, зараз великим холдингам вигідніше й ефективніше засновувати приватні вищі навчальні заклади. Так вони будуть самі впливати не тільки на освітню програму, але й зможуть інтегрувати навчальний процес у виробничу діяльність. Велика проблема сучасної технічної освіти — вона остаточно відірвана від практики», — роз'яснює еколог.

На приклад Максим Сорока призводить досвід Остравського технічного університету в Чехії. Це один з найбільших вузів країни, створений на базі гірничо-геологічного училища.

«Місто Острава дуже нагадує Маріуполь, Кривий Ріг, Дніпро. Починаючи з 2000-х років там за гроші металургії та машинобудування активно створювали навчальні центри, потім центри профосвіти при університетах, а потім взагалі стали інвестувати в наукові хаби та лабораторію університету. За 20 років Остравський університет перетворився в лідера технічної, кібернетичної освіти. Між собою його називають "Східноєвропейським аналогом Массачусетського університету"», - каже Сорока.

Що ж стосується території парку, то реновація простору може піти парку на користь.

«Я, як еколог, захищав би природні об'єкти, які не були створені людиною. Цей парк спочатку створювався людиною. Там дерева, судячи з фото, які я бачив, мають ознаки хвороб. Їх потрібно не просто спиляти, а викорчувати й посадити нові», — каже Сорока.

Але він вважає, що місця для університету, який планує розвиватися, мало.

«Так, у мене є питання до раціональності розміщення, тому що там замало місця. Якщо все буде добре, то університет почне розвиватися. І логічно цей розвиток робити в рамках єдиного кампуса. Тому у мене є питання: чи не буде далі так, що територія університету почне поглинати парк. Громаді потрібно поставити чітке питання інвестору: як буде розширюватися університет», — зазначає Сорока.

І в той же час він наводить приклади українських університетів, Київської політехніки, Львівської політехніки, які розташовуються в парках або біля парків і ними при цьому активно користуються люди.

«При всіх позитивних моментах, помилкою організаторів було те, що вони не дали більш деталізований план будівництва, щоб можна було зрозуміти, яка територія буде обмежена, а яка буде доступна всім бажаючим. Цей кампус буде додатковим стимулом для розвитку території парку» — вважає Сорока.

До того ж, якщо в університеті навчатимуть хороших конкурентних фахівців, то це може спричинити й модернізацію промислових підприємств міста, що надалі позитивно позначиться на екології.

Резюмуючи, Сорока каже, що не дивлячись на всі позитивні моменти, підприємству необхідно переглянути комунікацію з громадою в подібних питаннях, щоб у людей не виникло недовіри.

Як все буде насправді, чи чекає на новий виш успіх серед абітурієнтів, чи підвищиться конкуренція навчальних закладів і чи стане він дійсно іміджевим проєктом для Маріуполя, ми дізнаємося лише через кілька років.

Початкове фото на обкладинці: Іван Станіславський