Захмарні ціни та скандали: як окупанти насаджують маріупольцям шкільну форму

7 серпня російський диктатор путін офіційно підписав документ, який «впорядковує» питання шкільної форми в «днр». Згідно з наказом, тепер у дітей має бути три «стилі» на територіях навчальних закладів: 

• Святково-ділова форма, і цю святковість має «підкреслювати» псевдоатрибутика. Іншими словами – георгіївська стрічка чи елемент «триколору» або двоголової курки) тощо. Для дівчаток «святкові аксесуари» – подібні. Водночас «асоціальні» чи «провокативні» значки, символіка абощо – суворо заборонені. 
• Щоденно-ділова форма (шкільна, яка може містити елемент приналежності до класу, школи чи псевдореспубліки, чи рф). 
• Спортивна (костюм для фізичних занять на відповідних уроках чи спортивних заходах).

Однією з цілей «однострою» є нібито усунення «нерівності» між школярами, аби вони почували себе «комфортніше» серед решти учнів. Хоча донеччани обурюються: форма чи одяг ніколи не були причиною «нерівності» між школярами. А ті самі телефони, гаджети, взуття, рюкзаки тощо неодноразово провокували розділення дітей на «класовість». 

Проте в «днр» і «формова» рівність перетворилася на нерівність, оскільки батьків школярів зобов’язали викласти чималу суму коштів на кожну дитину. 

Журналістам Східного Варіанта мешканка Маріуполя та багатодітна матір Світлана скаржиться: у 10 міській школі батьків зобов’язали купувати для всіх дітей форму, яка коштує приблизно 6 тисяч рублів. За словами жінки, тканина, з якої пошитий одяг – жахлива, виглядає форма не краще. Але відмовитися від форми ніхто з учнів чи батьків не має права. 

«На батьківських зборах вчителька сказала, що адміністрації прийшло розпорядження від «днр», що усі учні мають бути в однаковій формі. Ми цьому не зраділи, – коли шкільну форму скасували в Україні, це багато проблем вирішило. Купили чорну спідницю, джинси, блузки – і це економило нам 10-15 тисяч. А з запровадженням цієї форми – це фінансова діра: у мене двоє дівчат і хлопець – навчаються. Усім треба скупити форму, яка коштує по 6 тисяч – її продають тільки у школі. Окремо, на ринку чи в магазинах, купувать не можна, бо вона нібито відрізнятиметься від інших, і це щось там порушуватиме», – розповідає жінка. 

Щобільше, презентація шкільної форми була вкрай обурливою – за кілька днів після шкільних зборів (на яких більшість батьків були проти запровадження шкільного «однострою») приїхав чоловік з кількома сумками. У них – м’ята та низької якості форма, до якої, каже Світлана, навіть торкатися було неприємно. 

«Форма неприємна, жарка навіть для руки, колеться. Шви нерівні, подекуди навіть не дошиті до кінця. Ми показуємо продавцю, що вона скоро розлізеться – а він каже: «У вас дома що, ниток немає? Підшиєте й нічого не розлізеться». За це хамство і ганчірки ми маємо заплатити по 6 тисяч рублів за комплект: спідниця, штани, піджак. А на перезмінку також треба купувати щось, тобто доведеться платити по 12 тисяч? Це взагалі здирство. І нам ніхто не компенсуватиме вартість, бо найстарший син уже повнолітній, працює, чоловік у мене є і теж працює. Тому хоч дітей троє – ми, за мірками «днр», дуже багаті, і нам ніхто нічого не повинен», – скаржиться маріупольчанка. 

Адміністрація школи на обурення батьків не відреагувала ніяк. Директор у присутності кількох мам заявила, що у них немає вибору, всі мають бути «однакові». Тому форму повинні купити, і не в когось іншого, а саме в цього продавця. Нібито він навіть подаватиме списки з прізвищами, хто купив комплекти одягу, а хто ні. І натякнула, що до дітей тих батьків, які відмовляться купувати форму, ставлення буде інакше – прискіпливіше, адже вони – «випіндрьожніки». «Що ще гірше – одна дівчинка, середнього зросту, приміряла один з комплектів: сарафан (типу сукня з рукавами, закрита) і фартушок. Тільки це коштує 5 тисяч, і цей комплект можна купувати «за бажанням». Це був сором: плаття дуже коротке, ледь прикриває дівчину. Сама сукня – ніби мішок, на дівчатах нижче просто виглядає як якийсь балахон. Серед штанів і спідниць не можна знайти нормального розміру – все або мале, або десь тисне, або на вигляд дуже «несуразне», – зауважує Світлана.

Інша мама, Наталія, додає: випадок із примусовим придбанням форми – не поодинокий, оскільки у школі, в якій навчається її дитина, адміністрація влаштувала той самий «базар» у класі. І форма навіть за розцінками ринковими – надто дорога та не відповідає якості. 

«Ціна за комплект неадекватна. Ми на ринку дивилися доньці форму – то спідниця й нарядна блуза коштують 1200 рублів. І зручно, і гарно, але адміністрація заборонила купувати щось інше», – каже жінка. 

Аналогічно – і у 7 та 27 школах Маріуполя, де форму так само «вивалили» на стіл і сказали батькам розбирати по розмірах і оплачувати готівкою. Та ж ситуація – і у 28 школі Маріуполя, де всіх учнів навчальних класів змусили носити форму, а купувати її – у продавця, який приїздив у заклад. І на хлопчика форма обійшлася у 7800 рублів.

А в 10 школі Маріуполя, куди приїжджала Донецька фабрика, батьків вразила не лише впертість тамтешніх «продавців», а й ціни. 

«У десяту школу приїжджала фабрика з Донецька. Кожен клас мав бути одягнений в однаковий одяг, але у кожного класу мала бути ознака для розрізнення. Спідниця, бомбер, брюки одного фасону. Ми у фабрики придбали тільки бомбер, обійшовся у 4 тисячі. Чим більший розмір – тим дорожча форма. Решта одягу, що пропонувала фабрика, нам не підійшла. Ціна на форму – немала, але на неї я приблизно й розраховувала», – каже мама одного зі школярів, Юлія.

Ірина Апалькова, маріупольчанка, тиску не витримала – довелося придбати ту форму, яку пропонували-вимагали у школі. І єдиною перевагою форми виявилося те, що до жінки та дитини перестали прискіпуватися вчителі та адміністрація закладу. 

«Ми в ліцеї навчаємося, форма коштує більше ніж 6 тисяч. А нам ще й парадна потрібна була. Тому ми купили два комплекти, зараз принаймні голова не болітиме, в чому дитині йти у школу», – каже жінка. 

Зауважимо, що прискіпування адміністрації та викладацького складу до дитини через невідповідну форму – не вигадка. Зокрема, у 47 школі Маріуполя школярів цькували за те, що вони… не носили галстук. А той був, на думку директорки школи, невід'ємною частиною «образу школяра». 

Найгірше, зауважують батьки, що попри скандали та обурення їм, скоріш за все, доведеться підкоритися та купити «жахливу шкільну форму, як ганчірки» за величезні кошти. Оскільки інакше дитину зацькують, а переходити в інший заклад навчатися – нереально: зазвичай до найближчої школи в районі дітям доводиться йти близько 20 хвилин. Бо інші, сусідні заклади, потрощені під час бомбардувань рф, окупанти не відновлюють.

***