"Місто, в яке варто повертатися": як маріупольчанка створила серію малюнків-стікерів, присвячених рідному місту

Східний Варіант дізнався, що це за ініціатива та у яких месенджерах можна використовувати надихаючі стікери.

Усе почалось з ілюстрованих терапевтичних казок та методик для дітей

Разом з дитиною, чоловіком, мамою та собакою Анастасії вдалось виїхати з Маріуполя у ніч з 24 на 25 лютого. Під час евакуації родина загубила улюбленого кота, та його вдалось повернути через пів року, коли налагодився більш-менш сталий зв’язок з окупованим містом.

Перші малюнки Анастасія зробила, коли родина була у Дніпрі:

“У мене був записник, і я взяла із собою два олівці, чорний і білий. З нами була дівчинка, Маша, я в неї взяла ще жовтий та блакитний. Це перший досвід, коли я малювала. Але це були не маріупольські, а просто військові малюнки”, – пригадує Анастасія Пономарьова.  

Коли родина приїхала у Дрогобич, де проживає і зараз, Анастасія почала малювати терапевтичні казки. На ілюстрації відгукнулась письменниця і журналістка Галина Вдовиченко. Разом з нею зробили наклад терапевтичних казок на листівках – 12 тисяч надрукували самотужки, а ще 12 тисяч накладу випустила благодійна організація “Карітас”. 

Пізніше Анастасія випустила арттерапевтичні методики для дітей, які допомагали долати наслідки військових дій та знайти внутрішні ресурси. Методика була невеличкою книжкою, в якій були завдання та веселі герої. Дитина могла пройти шлях від початку до кінця, отримати посвідчення супергероя, сертифікат та наліпки. Ці арттерапевтичні методики Анастасія виклала у вільний доступ, щоб усі охочі могли використовувати їх для своїх дітей чи вихованців. 

Малюнки Маріуполя як лікувальний проєкт 

Анастасія розповідає, проєкт “Місто, в яке варто повертатись” спочатку для неї був як лікувальний: 

“Малювала знову квітучими будівлі, яких вже немає або які сильно пошкоджені. Спочатку для себе, а потім завдання почали давати самі маріупольці. Я все ще не домалювала цей проєкт, бо не встигаю. В мене є баночка з усіма завданнями, потроху її спустошую”.

Намальовані ілюстрації Анастасія викладає у вільний доступ. Каже: “Це мій подарунок Маріуполю та маріупольцям”. 

Готові ілюстрації може використати будь-хто. Але якщо брати на продаж, то є головна умова – частина грошей повинні йти на допомогу волонтерам або ЗСУ. 

“Хтось хотів футболку, хтось чашку, хтось магнітик. Це не комерційний проєкт, тому я безплатно надаю їх у користування. Бувало, люди надсилають фото татуювань з моїми ілюстраціями. Мені це дуже приємно!” – розповідає Анастасія Пономарьова.

Перед Великоднем Анастасія опублікувала у соціальних мережах листівки й писанки у маріупольському форматі, щоб у жителів міста, які виїхали, було щось “своє” перед святом. Та хтось у коментарі запропонував зробити з малюнків стікери для месенджерів, адже так маріупольцям буде зручно вітати один одного. 

Анастасії сподобалась ідея і вона почала її реалізовувати:

“Я знала, як робити стікери у Viber, буквально за хвилин 40 усе зробила. Пішов запит на Telegram, але я не знала, як туди зробити. Мені надіслали бота, я швиденько розібралась і зробила стікери й у Telegram. Це було спонтанне рішення, дуже швидке”. 

Не бізнес, а подарунок маріупольцям

Анастасія зізнається, що ніколи не думала робити з цього прибуткову діяльність. Хотілося зробити подарунок жителям рідного міста та показати відомі будівлі знову квітучими. Адже багато маріупольців хочуть повернутися до міста, сумують, мріють відбудовувати. Малюнки для них стали ще одним нагадуванням про чудове місто. 

“Мені дякують за це. Я розумію, наскільки це зараз важливо. І мені казали, що від цього легшає. Тому що для них це шматочок того, чого вже не має, але воно рідне. І я не можу цього комерціалізувати. Це дійсно те, що допомагає й мені самій, в першу чергу”, – каже Анастасія.

Анастасія планує продовжити малювати будівлі, які “замовили” маріупольці. А після цього завершити цей проєкт, та може розпочати інший. Паралельно дівчина продовжує займатися освітньою діяльністю та працювати проєктною менеджеркою-координаторкою в “Карітас”, де вона курує проєкти для дітей, які виїхали з небезпечних чи окупованих населених пунктів.

А у вільний час – творить та малює картинки улюбленого міста. Адже знає – так допомагає не тільки собі, а й іншим маріупольцям. 

***

Завантажити стікери у месенджери можна за наступними посиланнями: 

✅ Viber

✅ Viber

✅ Telegram

***