Олена Пріхно
"Перша на вугіллі": як маріупольці вирвалися з блокади та привезли до Києва хітовий стрітфуд
Російські війська безжально знищили Маріуполь, убивши тисячі людей. Частині маріупольців, попри воєнні дії та постійну загрозу життю, вдалося безпечно покинути рідне місто. Зараз вони намагаються почати нове життя, зокрема і відновити власну справу.
Популярність стрітфуду важко переоцінити в сучасному світі: всі ми поспішаємо і не завжди встигаємо нормально поїсти в закладі чи приготувати вдома. Шаурма вважається одним з найпоширеніших видів вуличної їжі в Україні. Зазвичай це рублене м’ясо, підсмажене на вертикальному рожні та завернуте в лаваш, до якого додають овочі та соуси на свій смак.
«Східний Варіант» поговорив з маріупольцем Максимом Пустаковим, який володів мережею шаурменних «Перша на вугіллі» в Маріуполі та сусідніх містах, про виїзд з окупованої території, започаткування ресторанного бізнесу в столиці та особливості шаурми по-маріупольськи на вугіллі.
«Перша на вугіллі». Маріуполь. Як все починалось
Максим Пустаков почав готувати шаурму у вересні 2020 року. Ідею підкинув партнер по бізнесу, який побачив незвичне приготування цього різновиду вуличної їжі за кордоном.
«Ми не бачили, щоб в Україні м’ясо для шаурми запікали на вугіллі, схожому на гриль. Перший апарат знайшли у людини, яка купила його в Туреччині. Він стояв без діла, на ньому не працювали», – ділиться Максим.
Маріупольцям сподобався підхід, сервіс, якість та смак «Першої на вугіллі» – саме так вирішив назвати свій «шаурменний» бізнес підприємець. Згодом разом з командою проєктантів Максим зробив власну модифікацію гриля, який більше підходив і за розмірами, і за функціоналом для роботи в приміщеннях.
На момент повномасштабного вторгнення рф в Україну Максим відкрив вже 5 точок зі своєю фірмовою шаурмою в Маріуполі. У планах було розширення та відкриття нових закладів на Донеччині та Луганщині. Зокрема, наступним містом, де незабаром мала з’явитися «Перша на вугіллі», був Слов’янськ.
«Ми планували запуститись 24 лютого. У мене був компаньйон в Слов’янську, який зібрав команду, зробив ремонт, завіз обладнання та закупив продукти. Але о 5 ранку зателефонувала мама і сказала, що почалась війна», — згадує Максим Пустаков.
Коли почалось вторгнення, через складнощі з виїздом Максим з сім’єю вирішили почекати та спостерігати за ситуацією.
«Ми до останнього сподівались, що війна до нас не підійде впритул, але цього не сталося», — констатує чоловік.
Натомість підприємець став шукати способи, як забрати та вивезти устаткування з закладів. Відразу цього зробити не вдалось: люди масово виїжджали, найняти було нікого. Команда позабирала щось дріб’язкове: десь планшет, десь воду. А коли на початку березня зник інтернет, Максим взагалі втратив зв’язок зі своїми шаурменними.
«Потім уже стало відомо, що три наші приміщення були зруйновані прямими потрапляннями снарядів, ще два — постраждали від уламків. Мародери теж встигли попрацювати: залізли й розграбували те, що лишилося. Поки ми вийшли на зв’язок, вивозити було вже нічого і нікуди», — нарікає Максим Пустаков.
Вимушений переїзд до столиці
Можливість виїхати для сім’ї Максима з’явилась 15 березня, коли напередодні першим машинам дозволили покинути місто через так звані «зелені коридори». До того моменту родина ховалась в підвалі та майже не виходила на вулицю. Обстріли Маріуполя тоді вже майже не припинялися.
«14 ввечері я дізнався, що люди нормально дібралися, бо раніше бувало, що і не доїжджали до Запоріжжя. Тому ми зранку прокинулись, зібрали трохи речей, взяли воду, сіли в машину і на свій страх і ризик, з молитвами в серці, виїхали», — розповідає Максим Пустаков.
Першою зупинкою на шляху стало село Хмельницьке під Токмаком, де директорка школи та її чоловік давали прихисток маріупольцям: годували, залишали на ночівлю, ділились одягом. Потім були Запоріжжя та Кропивницький. В останньому орендували житло, щоб трохи перепочити та зрозуміти, що робити далі. Там же з’явились і думки про відновлення бізнесу: зі Слов’янська чоловікові доставили в Кропивницький деяке обладнання для приготування шаурми.
«За планами та стратегіями розвитку бізнесу ми планували їхати у два міста: або до Харкова, або до Києва. Вибір пав на столицю з очевидних причин: окрім безпекової ситуації, частина команди готова була приїхати, а в Києві більше можливостей, легше добратися, простіше переїхати», — пояснює Максим Пустаков.
На початку квітня підприємець з дружиною вперше приїхали до Києва, щоб визначитись з районом, де будуть жити та працювати, а також подивитися кілька приміщень. Так довелось без успіху їздити 4 рази.
«Але у такий спосіб не виходило знайти нічого: ані квартиру, ані приміщення. Тому ми виїхали до Києва. 30 квітня вже були там, орендували квартиру. Три тижні ми шукали поміщення, їздили по всьому Лівому березі», — розповідає Максим Пустаков.
Врешті-решт, «Першій на вугіллі» вдалось знайшли потрібне приміщення. Команда разом з орендодавцями почистила та поремонтувала простір закладу, і вже 28 травня маріупольська шаурменна відкрилась. Рівно через місяць після переїзду.
«Для відкриття використали свої заощадження, банківські кошти та трохи перезайняли у друзів. Усе це закумулювали на розвиток», — уточнює власник «Першої на вугіллі».
«Усі наші співробітники — маріупольці»
На початку в шаурменній в Києві працювали сімейним підрядом: дружина Максима Пустакова обслуговувала на касі, сам підприємець займався закупівлями. Також до них доєднався ще один кухар з колишньої команди.
«Моїй дружині спочатку довелося працювати щодня. Вона мені допомагала і в Маріуполі, коли ми відкривали новий заклад і не вистачало співробітників», — з гордістю розповідає підприємець.
Коли люди дізнались, що команда шаурменної з Маріуполя, почали приходити влаштовуватись на роботу. Кількох співробітників спрямувала до закладу Маріупольська міська рада. Додатково приїхали ще два кухарі. Але працівників все одно недостатньо.
«Сьогодні усі наші співробітники — це маріупольці. Але наразі ми в пошуку, щоб змінити графік, бо хлопці працюють 5-6 днів на тиждень. Сьогодні буду їхати туди [центр «Я-Маріуполь», відкритий Маріупольською міською радою у Києві], знову попрошу, щоб оголосили, що нам потрібні люди», — говорить Максим Пустаков.
Першими клієнтами шаурменної родом з Маріуполя були місцеві з Троєщини. Потім почали підтягуватись маріупольці, які дізнались про відкриття з соцмереж. У середньому «Першу на вугіллі» відвідує від 100 до 200 людей за день.
«ЗМІ багато пишуть про нас, і більшість клієнтів кажуть, що почули та вирішили приїхати підтримати. Також ми передали 1000 флаєрів на безплатну шаурму для маріупольців у центр «Я-Маріуполь», — додає підприємець.
На питання, які види шаурми точно варто спробувати, підприємець переконує, що в меню залишаються тільки топові позиції, щоб клієнтам було легше орієнтуватись:
«Можливо, трохи більше беруть Фірмову, Сирну з ананасами та Фірмове Асорті. М’ясо в кожній можна вибрати в залежності від ваших уподобань: курятину, телятину чи свинину. Також є різні додатки: від сиру і грибів BBQ до картоплі фрі та перцю халапеньйо».
У веденні бізнесу Максим Пустаков не відчув великої різниці у порівнянні з Маріуполем, хіба що у питаннях логістики:
«Київ пропонує більше можливостей для розширення. Водночас Маріуполь компактний: можна було відкритися в різних районах, а добиратися недалеко. Тут же важливо, щоб все було поруч».
Плани у Максима Пустакова та його команди грандіозні: до кінця року розширитися до 3 закладів у Києві, а згодом — щоб маріупольська «Перша на вугіллі» з’явилась у кожному місті України.
Скуштувати шаурму та підтримати бізнес маріупольців можна за адресою: Київ, вул. Теодора Драйзера 4. Попереднє замовлення можливе за телефоном: + 38 068 36 88 123
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
2125
