"Українською, будь ласка". Як на Луганщині минув перший тиждень з мовними нововведеннями
16 січня набули чинності нові норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Точніше, мова йде про те, що і сфера обслуговування повинна перейти на українську.
Що про це думають представники бізнесу і ті, хто щодня спілкується з покупцями — дізнавався «Східний варіант».
Не такий страшний вовк
Попри фейки деяких російських і проросійських ЗМІ, ніякі обмеження щодо використання будь-якої мови в побуті не вводяться. Більш того, продавець (або інша людина, яка надає послуги) на прохання покупця/клієнта може перейти на іншу мову. Інформація про товар або послуги повинна вказуватися державною мовою, але ця норма і так вже дотримується більшістю виробників.
До речі, мережеві супермаркети в Луганській області перейшли на переважно україномовне обслуговування ще раніше.
Багато продавців переживають, що за якісь помилки або складності з українською мовою їх штрафуватимуть мало не на місці. Але закон передбачає досить складну систему залучення до відповідальності. Так, спершу Уповноважений із захисту державної мови або його представник повинні скласти акт про порушення і дати 30 днів на його усунення. Якщо ж протягом року порушення повторюється, вже можуть скласти протокол, який розглядається в судовому порядку. І тут вже може бути штраф для суб'єкта господарської діяльності — до 6 800 гривень.
Час і підготовка
У сєвєродонецькому магазині «Медея» до нових правил почали готуватися заздалегідь: переклали цінники, провели інструктаж продавцям. Якщо говорити про назви товарів, багато звучать однаково або дуже схоже обома мовами. Винятків, таких як «шампиньоны – печериці» не так багато.
«До нового звикаємо поступово, все ж в регіоні переважає російська мова. Є люди, які сприймають в штики: “Говорите со мной по-русски”. Але їх не дуже багато. Хтось спокійно ставиться. Ну а більшість покупців це сприймають як гру. З іншого боку, це, можливо, це й на краще. Дитину легше навчити в процесі гри. Думаю, якщо ми це все продовжимо, в кінцевому підсумку це дасть позитивний результат і люди почнуть добре сприймати українську мову», — говорить директор магазину Віктор Беділо.
На такі зміни, додає підприємець, потрібен час.
«Подивимося на досвід інших країн, наприклад, Латвії. У 1991 році в Ризі було 60% не просто російськомовного населення, а саме росіян. Там було багато російськомовного населення. Їм треба було майже 30 років, щоб піти від російської мови. На нас чекає довгий шлях», — вважає він.
Вероніка Стрельченко не так давно відкрила магазин з сувенірами «Моє місто». Каже — і раніше спілкувалася українською з клієнтами, які до неї зверталися державною мовою. Тепер є ще додатковий стимул.
«Я до нововведення ставлюся позитивно. Адже ми живемо в Україні. Це буде мотивувати людей більше практикуватися говорити українською. У мене теж є якісь страхи з цього приводу, адже я завжди розмовляла російською. І хотілося українською, і було трохи лячно. Тепер з цим борюся», — ділиться вона.
З іншого боку, як клієнтка теж підтримує українську в обслуговуванні.
«Ось вчора була в супермаркеті, хотіла запитати, де лежить якийсь товар. Замислилась: звернутися російською або українською мовою? У підсумку звернулася українською, все добре. Потрібно пробувати», — додає Вероніка.
"Може, спочатку буде трохи смішно"
Традиційно вважається, що старшому поколінню складніше щось міняти, в тому числі і переходити на іншу мову. Але цей стереотип легко зруйнують ... онуки. У цьому впевнена Світлана. Вона не один рік займається торгівлею одягом.
«У кожній країні своя мова. Потрібно вчитися. Діти в школі навчаються українською мовою, наші онуки вже усі будуть знати українську. Ми ж з ними вдома уроки вчимо, займаємося. Так, я чистою українською поки не вмію розмовляти, суржик проривається. Напевно, смішно виглядатиме. Ну нічого страшного», — міркує вона.
Серед її знайомих-колег думки розділилися приблизно порівну. Хоча до початку бойових дій, уточнює, відсотків 80 були більш лояльні до російської мови.
«Напевно, і війни б не було, якби кожен розмовляв своєю мовою. Для мене, коли розмовляють чистою українською мовою, це звучить дуже красиво. Так лагідно», — ділиться Світлана.
Поживемо побачимо?
Робити висновки про вплив нововведення на підприємців ще дуже рано, вважає засновник ГО «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Симонов. Але говорити про якісь ризики підстав немає.
«Сам по собі перехід на українську мову — це цілком нормально. Проблема тільки в тому, що у нас досить довго була російська мова, тому є противники такого переходу. Потрібен час і все буде гаразд. Знову ж таки, якщо в магазин або ресторан зайде людина, яка розмовляє російською мовою, її за бажанням обслугують російською. Ніякої катастрофи не станеться, більше страхів», — вважає представник бізнесу.
Страхи все ж присутні, можливо, через відсутність об'єктивної інформації та «галасу» навколо питання. Ось уже тиждень тему активно обговорюють в місцевих групах. Чимало обурених коментарів: хтось пише, що в країні є проблеми важливіші, хтось бачить тут примус. Деякі жителі налаштовані більш нейтрально і кажуть, що особливих змін не помітили. А хтось насолоджується українською в обслуговуванні.