Медицина, освіта, трудові відносини, захист прав людей – те, на що першочергово потрібно звертати увагу. Однак, не завжди якісні, грунтовні, актуальні, а головне необхідні законопроекти потрапляють у поле зору парламенту.
Про деякі з таких хочу розповісти детальніше, щоб якомога більше представників ЗМІ, громадськості дізналися та долучилися до широкого обговорення!
Йдеться про наступні законодавчі ініціативи. № 5134 Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми. №3036а Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти. №5657 Проект Закону про фортифікацію борошна. №4207 Проект Закону про професійну освіту. №5695 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників.
Кожен із зазначених законопроектів надзвичайно важливий для українського суспільства, адже зачіпає гострі й актуальні проблеми. Особливої уваги потребує проект Закону № 5134 щодо зменшення в Україні кількості злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми. Щороку понад два мільйони осіб стають жертвами торгівлі людьми, більшість з них – діти і жінки. Згідно зі статистикою, з 1991 року понад 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми. Також Україна серед перших країн світу з постачання жінок у сексуальне рабство за кордон.
До того ж Україна входить у трійку лідерів країн, які виробляють дитячу порнографію. Лише вдумайтесь у цифри: кожна п’ята дитина нашої країни хоча б раз в житті переживала сексуальне насильство. А у звітах генпрокурора Венедиктової йдеться, що за фактом сексуального насильства над дітьми з минулого року значно зросла кількість кримінальних проваджень.
Безробіття, складне соціально-економічне становище штовхає українців шукати кращої долі за кордоном. У прагненнях отримати високооплачувану роботу, наші громадяни ігнорують звернення в державні центри зайнятості або консульської установи країни призначення, а покладають, по факту, своє життя і здоров’я на відповідальність напівлегальних організацій. Часто такі “кантори”, які беруть на себе питання з оформлення документів, або ж обіцяють швидке/легке/вигідне працевлаштування стають тими посередниками, які постачають “живий товар”.
І через недолуге українське законодавство, люди, які займаються цим ганебним явищем, отримують м’які вироки, або ж взагалі звільняються від відбування покарання, і, відчуваючи безкарність, продовжують це робити.
Через таку судову практику Україна неодноразово ставала предметом критики з боку громадських організацій та міжнародних моніторингових інститутів. Крім цього, інші народні депутати хочуть зменшити покарання за торгівлю людьми й реєструють альтернативний законопроект, який навпаки пом’якшує такі дії. Чому вони це роблять, для мене загадка!
Тому проект Закону № 5134 чітко визначає в якості кримінального злочину дарування, оренду, надання у безоплатне користування, передачу людини в рахунок погашення боргу тощо. А також збільшує мінімальний термін позбавлення волі за торгівлю людьми до 6 років (наразі лише 3 роки).
Найперша проблема, яку вирішує цей законопроект – це «проблема згоди». У питанні торгівлі людьми вона завжди існує, бо ж часто жертва дійсно добровільно погоджується на експлуатацію. Перш за все сподіваючись на чималу винагороду й не розуміючи, до яких наслідків це може призвести. Саме через це засудити злочинців буває вкрай складно, факт так званої “згоди” стає захистом. До слова, у Європі цю перепону ліквідували давно, ухваливши норми про те, що згода жертви на експлуатацію не береться до уваги.
Законопроект № 5134 встановлює, що, відповідальність настає незалежно від наявності згоди потерпілого на експлуатацію. Він зареєстрований більш ніж півроку тому, але й досі чекає, коли його винесуть на голосування. Парадокс, чи не так?
Також надзвичайно важливий законопроект №3036а про страховий захист працівників освіти від інфікування COVID-19. Україна, як і весь світ переживають складний період боротьби із коронавірусом. А з початком навчального року на вістрі інфікування опиняться педагоги та працівники закладів освіти. За даними досліджень, проведених у США фондом Kaiser Family Foundation, серед працівників закладів освіти кожен четвертий зазнає ризику тяжких ускладнень у випадку зараження COVID-19. Дещо врегулювати цю ситуацію може законопроект №3036а, згідно з яким кошти з фонду боротьби з коронавірусом будуть спрямовуватись на забезпечення страхових виплат працівників закладів освіти на рівні із медиками. Вважаю такий розподіл справедливим.
Не менш важливий для освіти в Україні законопроект №4207 про умови розвитку закладів профтехосвіти шляхом збільшення їхньої автономії. Не секрет, що професійна освіта в Україні в занепаді, або ж, м’яко кажучи, в стагнації. Цей проект Закону покликаний створити єдину систему професійної освіти в Україні, щоб забезпечення ринки праці кваліфікованими кадрами, з урахуванням потреб та особливостей кожного регіону.
Перейдемо до проблем медицини. В Україні до 6% новонароджених з’являються на світ з вродженими вадами розвитку, а смертність серед малюків – одна з найвищих у Європі: 7,5 на тисячу народжених. Для порівняння, у країнах ЄС – 3,4 на 1000 народжених. Одна з причин таких показників – нестача в організмі мам потрібних вітамінів, мікроелементів та мінеральних речовин, особливо – фолієвої кислоти, дефіцит якої може призвести до дефектів нервової трубки. Покращити статистику зможе процедура збагачення борошна фолієвою кислотою, а це додаткові 100-150 мкг цього вітаміну на добу. Виробники борошняних виробів у близько 80 країнах світу реалізовують таку практику. В Україні це стане можливим при ухваленні законопроекту №5657, який зобов’яже вітчизняних виробників проводити фортифікацію пшеничного борошна вищого та першого сортів фолієвою кислотою.
І наостанок хочу звернути увагу на законопроект №5695 щодо регулювання праці домашніх працівників. Домашня праця в сучасних умовах доволі трудомісткий процес, незалежно хто її виконує – найманий працівник чи член домогосподарства. Однак в рамках сімейних обов’язків така робота просто необхідна для ефективного функціонування економіки. Мета законопроекту №5695 врегулювати питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення їхнього соціального захисту, імплементація в національне законодавство положень Конвенції Міжнародної організації праці № 189 про домашніх працівників і зниження рівня незадекларованої праці.
На моє глибоке переконання ці тексти мають ставати законами, а не переходити з одного скликання до іншого. Тому важливо продовжувати дискусії у експертних площинах на національному рівні та виносити на голосування до парламенту!
Чому й досі цього не відбулося, питання залишається відкритим!
На тимчасово окупованих територіях залишаються люди, яким складно подолати довгий шлях до підконтрольної частини України… Read More
Олександр Волчанський — активіст, фотограф-анімаліст з Луганська. Відомий своїми фотографіями, на яких закарбував початок війни… Read More
Уже півтора року в столиці працює Гуманітарний центр підтримки ВПО «Соледар: дорога додому». Тут переселенці… Read More
Військовий Дмитро Хоменко з Івано-Франківська під час служби на Донеччині отримав не лише нових друзів,… Read More
Кожен третій четвер травня увесь світ відзначає День вишиванки. Розпочате як студентська ініціатива, зараз це… Read More
Яка наразі безпекова ситуація у Селидовому? Де можна отримати гуманітарну та медичну допомогу? Як відбувається… Read More
This website uses cookies.