Дмитро Лубінець. Чужі серед своїх: як захистити права ВПО
За останні роки в Україні нараховується близько 1,5 млн переселенців, таким чином наша держава потрапила у країни-лідери за кількістю ВПО. І посідає 9 місце у загальному списку країн з найбільшою кількістю переселенців.
Особливою характеристикою України є масове внутрішнє переміщення. На восьмому році війни питання внутрішнього переміщення все одно залишається актуальним. Досі остаточно не вирішено багато проблем: перерахунок пенсій, порядок їхніх виплат, відновлення соцвиплат, отримання документів. Перелік величезний.
Як Голова Комітету з питань прав людини, можу чітко зазначити, що цей напрямок один із пріоритетних у роботі нашого Комітету. Зокрема, отримуємо дуже багато звернень, які стосуються питання забезпечення житлом. На мою думку, це одна із найболючіших проблем ВПО. З цього приводу звернулися до Комітету з питань бюджету щодо виділення додаткових коштів у 2022 році на фінансування програм отримання пільгових кредитів на житло для учасників АТО та ВПО. Протягом останніх двох років такі програми не мали жодного фінансування. Тобто, по факту, була знівельована потреба переселенців мати дах над головою, свій рідний дім, який забрала в них військова агресія Росії.
Детальніше хочу зупинитися на деяких законопроектах, які в першу чергу орієнтовані на потреби людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, або які зазнали негативних наслідків збройної агресії, а також з нагальності проблеми, яку необхідно вирішити.
Одним із таких є законопроект №5478 щодо тимчасових підстав незастосування адміністративних стягнень та заходів впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї.
Цей проект Закону був розроблений за безпосередньої участі МВС та Державної прикордонної служби України і його нагальність пояснювалась, зокрема, вступною кампанією, яка повинна була розпочатись влітку. Головна мета полягала у створенні комфортних умов для можливості перетину кордону України для мешканців тимчасово окупованих територій, які з незалежних від них причин через закриті КПВВ змушені були спочатку виїжджати на територію Російської Федерації.
Закон було ухвалено парламентом, однак до нас стали надходити звернення громадян, що працівники Державної прикордонної служби продовжують штрафувати мешканців тимчасово окупованих територій, які вимушені перетинати українсько-російський кордон. Звичайно, така ситуація обурила. Особливо позиція Державної прикордонної служби, яка застосовує відповідні норми не у відповідності до мети закону, а у відповідності до положень підзаконних нормативно-правових актів, які, до речі, не встановлюють імперативних положень. Наш Комітет звернувся до відповідних органів з вимогою припинити протиправні дії та надав відповідні роз’яснення.
Окремо хочу звернути увагу на дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. Наразі це одна із найвразливіших категорій населення і через звернення, моніторингові візити, особисті зустрічі, я і члени комітету добре поінформовані про проблеми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи та про можливі шляхи їхнього усунення.
Ще одним важливим законопроектом для внутрішньо переміщених осіб є законопроект про внесення змін до статті 7 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо забезпечення виплати пенсій та соціальної допомоги.
Законопроект спрямований на усунення обмежень щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам виключно через мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Пропонується внести зміни, відповідно до яких ВПО можуть одержувати пенсії та соціальну допомогу у поштових відділеннях АТ «Укрпошта» та у державних банках України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Ми працюємо над тим, щоб будь-який мешканець з тимчасово окупованих територій міг реалізувати свої права будь-де без прив’язки до реєстрації чи ще до якихось формальних обставин.
Зазначу, що це лише невелика частина роботи, яку ми робимо для забезпечення і захисту прав ВПО. Адже люди не повинні відчувати себе чужими у своїй рідній країні.