Учитель з Сєвєродонецька упродовж місяця з початку повномасштабного вторгнення був свідком того, як росіяни розбивали градами ліцей, у якому він працював. Про обстріли навчального закладу, гуманітарну допомогу, евакуацію та нове життя на Кіровоградщині, читайте у нашому матеріалі
Новини про початок війни 28-річний вчитель з Сєвєродонецька Євген Плотніков дізнався з телеграм-каналів о 6-й ранку. Не дивлячись на це, зібрався і пішов до навчального закладу, «Ліцею ЮВЕНЕС», де викладав останніми роками.
«Потрапивши на роботу, нам почали роздавати трудові книжки. Саме тоді пролунав один з перших гучних вибухів поблизу Сєвєродонецька. Скоріше за все, це був приліт по аеродрому. Було так гучно, що вікна задзижчали. Після цього я пішов додому та почав збирати речі аби з мамою переходити до бомбосховища», — згадує Євген.
Євген Плотніков розповів, що перші декілька днів вони провели у бомбосховищі «Ліцею ЮВЕНЕС». У перший же день вирішили перейти до укриття у школі номер 20, бо в підвалі ліцею не було ні світла, ні води та й взагалі ніяких умов.
«Знайома сказала, що у сховищі є і вода, і світло, і туалет. Пробувши там пару днів, ми вирішили повернутися до квартири. Але це було ненадовго, бо обстріли кожного дня посилювалися. Тому нам знову довелося йти до ліцею, де я працював. Ми там жили до самого моменту евакуації», — говорить чоловік.
Перший приліт по будівлі «Ліцею ЮВЕНЕС» був 8 березня 2022 року. Сєвєродончанин згадує, що того дня, приблизно о 4-й ранку, пролунав вибух. На той момент він був в учительській.
«Я піднявся і почав усіх будити. Від того вибуху відкрилися двері, тому я пішов закрити їх. Коли я підійшов до дверей, то побачив як летить снаряд. Таку собі червону пляму в небі. Я просто пальцем встиг зачепити ручку і тим самим зачинив двері. Від того удару у школі посипалися старі вікна, які були», — згадує очевидець.
Вже через пару днів, у період з 10-12 березня, цей навчальний заклад знову «обклали градами». Як каже Євген, снаряд прилетів прямо у кабінет школи. Снаряд влучив у дах.
«Згодом у будівлю ліцею вранці, приблизно 5-тої години, знову був приліт граду. Від ударної хвилі все, що було у тому кабінеті, знесло під стіну. Того разу посипалися вже й пластикові вікна у будівлі», — згадує вчитель.
Євген впевнений, що обстріли учбового закладу здійснювали російські військові.
«Якщо судити по траєкторії влучання в кабінет, то очевидно, що приліт був зі сторони Новоайдару. На початок обстрілу нашого ліцею, цей населений пункт вже був окупований», — додає сєвєродончанин.
У той час, коли росіяни нещадно знищували будівлю даного учбового закладу, там знаходилося багато людей. Євген зазначає, що люди розташовувалися у двох підвалах, які були у закладі освіти.
«У школі було дуже багато людей. В одному підвалі жили ми та інші люди, а в другому — мешканці інших сусідніх багатоквартирних будинків. Було багато дітей різного віку», — каже він.
В перші дні гуманітарна надавалася важко. Чоловік згадує, що через якийсь час їм привезли багато замороженої куриці.
«Пізніше були та полуфабрикати, але тоді вже не було світла і ми готували їх на вогні. Більше до того як ми зібралися виїжджати, почали завозити продукти та засоби гігієни», — говорить Євген.
Через постійні обстріли, прильоти по житлових будинках та безпекової ситуації в місті, Євген з мамою вирішили евакуйовуватися з Сєвєродонецька. Знайшовши приватного перевізника, вони виїхали до Дніпра 23 березня минулого року.
«Знайома запропонувала варіант з житлом, тому і поїхали до Кіровоградської області. Там я онлайн викладаю у своєму ж ліцеї, поки моє місто окуповане. До речі, із соціальних мереж я бачив, що у нашому учбовому закладі росіяни проводили свій псевдореферендум. Але маю надію, що ще побачу своє місто під українським прапором», — каже учитель.
***
Підготувала Ксенія Новицька у співпраці з глобальною ініціативою “Трибунал для Путіна”
На тимчасово окупованих територіях залишаються люди, яким складно подолати довгий шлях до підконтрольної частини України… Read More
Олександр Волчанський — активіст, фотограф-анімаліст з Луганська. Відомий своїми фотографіями, на яких закарбував початок війни… Read More
Уже півтора року в столиці працює Гуманітарний центр підтримки ВПО «Соледар: дорога додому». Тут переселенці… Read More
Військовий Дмитро Хоменко з Івано-Франківська під час служби на Донеччині отримав не лише нових друзів,… Read More
Кожен третій четвер травня увесь світ відзначає День вишиванки. Розпочате як студентська ініціатива, зараз це… Read More
Яка наразі безпекова ситуація у Селидовому? Де можна отримати гуманітарну та медичну допомогу? Як відбувається… Read More
This website uses cookies.