"Біохімія" та "досліди на дітях": як педіатр із Лисичанська спростовує російські фейки

Фейк “Нацистський лікар Петро Іщенко проводив досліди на дітях” 

російський телеканал “россия” створив так зване “розслідування” про “врачей-убийц детей”. Зокрема, після виходу сюжету, російський пропагандист Вячеслав Яковенко в обурливій формі розповсюджував фейк, що Петро Іщенко "ставил смертельные опыты над самыми маленькими согражданами, отчётливо понимая последствия".

Так званий “военкор” неодноразово писав про лікаря із Лисичанська. Розповідаючи про “звірства”, які нібито чинив Петро Іщенко проти дітей Луганщини.

Східний Варіант поговорив з лікарем Петром Іщенком та дізнався правду.

“Ми надавали допомогу усім, хто цього потребував”

Петро Іщенко родом із Лисичанська, що на Луганщині. Народився в сім’ї лікарів: батько та мати були медиками. Тому вирішив продовжити родинну справу, й вступив до Луганського державного медичного університету. Закінчив у 2007 році факультет педіатрії.

Отримав розподілення у Кіровоградську область, але мати Петра померла, батько залишився один, тому Петро повернувся до Лисичанська, де працював дільничим педіатром.

У 2010 році став завідувачем соматичного відділення. 

“На початку війни, зранку 19 липня 2014 року, я вийшов здавати зміну після чергування… виявилося, що вся наша адміністрація зникла із лікарні. Тому довелося мені керувати лікарнею під час бойових дій. Працювали також хірурги та анестезіолог. З ними ми надавали допомогу усім, хто цього потребував. Після того, як активні бойові дії пройшли, повернулася адміністрація лікарні”, — пригадав Петро.

Лікар розповів, що після цього працював у дитячій лікарні завідувачем відділення гастроентерології аж до 2021 року.

Петро підкреслив, що не приховував свою проукраїнську позицію. Усю документацію вів виключно українською мовою, але цього багато хто не розумів і ставив питання “Зачем?”. 

“Із 2018 року це стало обов'язково для всіх. Увесь медичний персонал мав писати документацію українською мовою, й також 5-хвилиннки були виключно державною. Як я пояснював, що в приватному житті можете говорити будь-якою мовою, але на роботі саме українською. Тому у прихильників “русского мира” нелюбов до мене була дуже великою. Проте всі все одно продовжували лікуватися у мене, я ніколи нікому не відмовляв”, — пояснив лікар. 

Однак це не завадило проросійській пропаганді створювати фейки. Так на  пропагандистському каналі “Военкор Яковенко Вячеслав” заявили, що: “по мнению этого "доктора" инсулин положен только расово чистым, свидомым детям”.  Петро підкреслює, що ця та подібні заяви, які окупанти йому приписують, є цілковитою вигадкою.

“Коли Лисичанськ у 2014 році українські війська звільняли від російських, то це робила 24 бригада ім. Данила Галицького та батальйон “Донбас”. І батальйон “Донбас” складався переважно із добровольців у 2014-15 роках. Я разом із завідувачем поліклініки їздив до цього батальйону: ми  надавали їм медичну допомогу та привозили необхідні препарати. Трапилася ще низка подій, і мене почали асоціювати із батальйоном “Донбас”. Також про мене ходили розмови в Лисичанську у пів голосу, через проукраїнську позицію”, — розповів лікар. 

Петро згадує, що з початком повномасштабного вторгнення, він залишався у Лисичанську до середини квітня 2022 року. Працював в гуманітарному штабі та надавав допомогу дітям: 

“Я був експертом із дитячої ендокринології, й знав, скільки дітей залишилося без інсуліну в місті та поблизу. Я багато їздив по Україні та мав друзів за кордоном. Тому нам передавали ліки із Німеччини, які я власним транспортом розвозив людям по підвалах та бомбосховищах у Сєверодонецьку (допоки це було можливо), Лисичанську й Гірському”.

Саме цей момент з автобіографії Петра Іщенка активно поширюють пропагандистські пабліки та російські ЗМІ, перетворюючи його на фейки. Наприклад: “раздача Ищенко немаркированных, "новых" препаратов наиболее вероятно являлась одной из форм их испытаний, нарушающих как официальные, медико-этические, так и моральные правила и законы”. 

Петро розповів, що в його будинок в Лисичанську прилетів ворожий снаряд, він отримав сильну контузію, але все одно продовжив розвозити ліки тим, хто цього потребував. Одного разу він потрапив на машині під обстріл: транспорт був частково зруйнований. Лікар виїхав із Лисичанська, коли більшість дітей евакуювалися. 

Отже, російські фейки про Петра Іщенка є вигадкою та маніпуляцією зі сторони пропагандистів. Вони беруть реальні факти, й прикрашають низкою фейків. Але пропри все, Петро продовжує лікувати та вірить в перемогу України. 

***