Як працює Краматорське медичне об’єднання з початку повномасштабного вторгнення

Після початку російської окупації Донецька у 2014 році, на Донеччині не залишилось закладів високоспеціалізованої медичної допомоги. У відповідь на цю ситуацію, на базі онкодиспансеру в Краматорську утворили лікарню, яка змогла б надавати відповідні послуги. Згодом вона трансформувалась в обласне територіальне медичне об’єднання. 

До повномасштабного вторгнення медоб’єднання обслуговувало близько мільйона мешканців на більшій частині Донецької та Луганської областей, а також частково Харківської області. Медоб’єднання мало ще декілька філій: у Бахмуті, Мирнограді та Великій Новосілці.

Початок повномасштабної війни та переїзд

У Краматорську лікарня працювала до квітня 2022 року. Директор медоб’єднання міста Краматорськ Олександр Гейко розповідає, що, коли з’явився ризик оточення міста російськими військами, керівництво лікарні отримало наказ від обласної адміністрації зберегти дороговартісну медичну техніку. 

“Ми загрузили декілька фур і залізничний вагон. У той час вже у Краматорську неможливо було знайти вантажників, то наші лікарі: кардіохірурги, онкологи, переодягнувшись від медичного одягу, вантажили обладнання”, — розповідає директор  комунального підприємства Олександр Гейко.

Обладнання переміщали подалі від лінії фронту — спочатку у реабілітаційний центр у селищі Великий Любінь на Львівщині. Заклад надав приміщення для зберігання апаратів та проживання. В кімнати з двоповерховими ліжками медоб’єднання Краматорська перевезло також частину своїх працівників. 

Згодом керівництво комунального підприємства зрозуміло, що треба рухатись далі та шукати місця, де можна розгорнути техніку та організувати робочий процес, аби не втрачати медичний персонал.

“Скільки може чекати лікар, який не працює? Може місяць-два. Після того, він почне шукати собі роботу. І було таке дуже ясне уявлення, що якщо ми нічого не зробимо за пів року, то залишимось без колективу”, — згадує події директор комунального підприємства.

Місце для роботи шукали на Закарпатті, у Львівській та Івано-Франківській областях. Але медичні заклади, до яких звертались медоб’єднання Краматорська, пропонували злиття: забрати лікарів та техніку. В той час як комунальне підприємство хотіло зберегти свій колектив цілим і окремо від місцевих закладів. На таку пропозицію погодилась мережа приватних клінік у Львові, яка надала в оренду приміщення, які не потребували ремонту.  

Впродовж наступних місяців керівництво медоб’єднання домовилось ще із центральною районною лікарнею у місті Стрий, поблизу Львова про оренду частини будівлі. Наразі там функціонує невелике відділення, яке надає онкологічну допомогу: хіміотерапії, онкологічні операції, ендоскопічні обстеження.

“Були складнощі, бо наша робота повинна була не впливати на роботу місцевих медиків, щоб між відділеннями Стрийської лікарні та нашим не було конкуренції. У Стрию зараз ми займаємося виключно онкологією”, — пояснює Олександр Гейко.

У лікарні селища Старий Мізунь в Івано-Франківській області медоб’єднання міста Краматорськ опинилось через гарне співпадіння: Національний інститут раку шукав собі запасну локацію, якщо погіршиться становище навколо Києва. Коли область деокупували, то інститут запропонував скористатись місцем медоб’єднанню. Тож медоб’єднання взяло в оренду поверх та провело поточний ремонт там.

Пізніше підписали контракт ще на приміщення на цокольному поверсі, оскільки неможливо помістити необхідну техніку, зокрема діагностичну, на одному поверсі. Директор комунального підприємства пояснює, що лікарня працює комплексно, тому не можна “витягнути” одне відділення. Для того, щоб воно гарно працювало, треба додаткові служби: лабораторія, відділ стерилізації, діагностичний відділ. 

“Ми не можемо лікувати людину і казати за аналізами їхати в одне місце, за діагностикою — в інше, ще за чимось — в третє місце. Ми почали будувати діяльність тут так, як у нас це було у Краматорську. Тобто, нам треба зробити такий маленький, але замкнутий цикл для пацієнтів”, — каже Олександр Гейко.

У Краматорську лікарня не працювала менше місяця. Роботу відновили з одного відділення, в якому перебувала найбільша кількість хворих людей. Попри те, що багато відділень вже працюють, але через невелику команду деякі відділення функціонують спрощено. Це стосується відділу кардіохірургії. 

Робота лікарів та вахтовий метод

Через вимушений переїзд на початку 2022 року медоб’єднанню довелось змінювати підходи до планування роботи. Вони запровадили вахтові методи праці. Директор Олександр Гейко вважає, що відкриття філіалів на заході країни дозволили утримати колектив. Коли люди трохи оговтались, керівництво запропонувало відновити роботу у Краматорську.  

“Звісно, там зовсім інше психологічне навантаження. Людина їде, працює у Краматорську умовно два тижні. Після того, вона їде і два тижні працює тут. За деякий час ця схема перетворилась в такий чіткий механізм. Є люди, які постійно працюють у Краматорську, є люди, які постійно знаходяться у Львові чи Стрию. І ще є частина людей, з яких сформовані такі бригади, які працюють і там, і тут”, — ділиться директор комунального підприємства Олександр Гейко.

Як правило, на одному місця знаходяться завідувачі відділень, аби вони могли контролювати перебіг лікування пацієнтів. Коли бригади приїздять на певну філію, там вже збирається декілька людей на певну процедуру чи операцію.

Директор медоб’єднання відзначає, що на лікарів впливає не так навантаження від операцій, як психологічний тиск через роботу в умовах, коли лінія фронту близько. 

“Є і дуже сумна статистика. Є лікарі, які взагалі не виїжджали, за ці три роки з Краматорська. Кожен по своїм особистим причинам. Двоє таких лікарів померло від інфаркту та інсульту. Ще двоє пережили важкі стани та знаходяться на етапі реабілітації. На жаль, робота в Краматорську має от таку свою “ціну””, — розповідає директор. 

Ядро колективу, лікарі та медичні сестри, з Краматорська. Проте комунальне підприємство залучає до роботи середньої ланки медичного персоналу і місцевих спеціалістів на заході країни. Серед відвідувачів теж як і місцеве населення, так і внутрішньо переміщені особи.

Планувати роботу лікарень в умовах повномасштабної війни нелегко. Медоб’єднання має центр діалізу. Це така процедура, яка фактично виконує функції нирок. Діалізні хворі проходять процедуру на апараті два-три рази на тиждень. Це може тривати роками, десятками років. До медоб’єднання звернулись люди, які проходять таке лікування, але змушені виїхати з Донеччини, щоб продовжити лікування із тими ж лікарями. 

“Звісно, вони звикають і до медичних сестер, які з ними працюють, і до лікарів. Зараз ми працюємо над тим, щоб відкрити маленьке відділення діалізу у лікарні в Старому Мізуні. Взагалі не планували відкривати діаліз, бо це складна річ. Він або збитковий або в найкращому випадку в нуль виходить для лікарні. Але ситуація змінилася і ми маємо це робити“, — пояснює директор медоб’єднання.

Фінансування лікарні

Основне джерело доходу медичного об’єднання — кошти від Національної служби здоров'я України. Вони надходять у вигляді пакетів медичної допомоги. Окрім цього, у медичному закладі є платні послуги. Інколи приходить допомога від благодійників. 

Директор медоб’єднання розповідає, що до повномасштабної війни комунальне підприємство розвивалось активно і мало фінансовий залишок, який і дозволив потім здійснити переїзд та ремонтні роботи.

“Зараз кінець року і на цей час не можемо сказати, яку кількість коштів ми отримаємо від НСЗУ. У нас є так названий бойовий пакет. Це підвищене фінансування, яке нам платять за нашу роботу в зоні бойових дій. У минулому році цей пакет отримали безпосередньо у самому кінці року на три місяці. Після того вже нам сказали, що далі будуть переоформляти. Тому наразі немає розуміння, яке фінансування лікарні буде в наступному році“, — заявляє директор комунального підприємства.

Відділення на заході країни працюють зокрема і тому, аби у лікарів з Краматорська була можливість зберегти команду, якщо критично погіршиться ситуація на Донеччині. 

“Ці відділення треба, щоб працювало підприємство у Краматорську. Але вони мають працювати самостійно і не бути тягарем — вони не повинні давати збитку. З іншого боку, наше фінансування йде за рахунок Краматорська. І чим більше ми тут працюємо, тим складніше у нас з коштами”, — додає директор. 

За словами директора, відділення у Львівській та Івано-Франківській областях працюють не на максимальну заповненість. Оскільки керівництво залишає місця для екстреного переміщення спеціалістів зі сходу. 

Олександр Гейко зізнається, що раніше не було розуміння наскільки важливі саме люди, а не сучасна техніка. Оскільки на початку повномасштабного вторгнення благодійні фонди пропонували обладнання, проте виникав дефіцит кадрів.

“Підготовка вузькопрофільного хірурга триває, мабуть, не менше ніж підготовка пілота на винищувач F-16. Мінімум десять років, аби підготувати хірурга, який буде робити самостійно операції важливі”, — каже Олександр Гейко.

Сучасні технології

Медичне об’єднання міста Краматорськ залучає в роботі і сучасні цифрові технології. Наприклад, завдяки операційній лампі із цифровою камерою, лікар, що оперує у Краматорську, може в режимі реального часу порадитись з іншим лікарем, який віддалено стежить за ходом операції. 

Також у комунального підприємства є два телемедичних роботи. Пристрій виглядає як стійка, розміром як апарат УЗД, який має багато камер та канал зв’язку. Таке обладнання надає можливості фактично повноцінно проводити консультації та надавати амбулаторні послуги дистанційно.

“Лікар віддалено може керувати камерами. Тобто, не треба казати, щоб повернули чи наблизили камеру — телемедичний робот сам це робить. І от ми перевіряли: лікар у Львові за комп’ютером, може подивитися на годинник хворого у Краматорську”, — запевняє директор медоб’єднання.

Також в лікарні проводять консультації з пацієнтами за допомогою вебкамери та дистанційну КТ-діагностику.  Дані з комп'ютерної томографії завантажують на сервер, де лікар, знаходячись в іншому місті, може їх подивитись. За допомогою сукупності таких цифрових технологій медоб’єднанню вдалось організовувати більш повноцінну роботу між містами. 

Питання підтримки медичних закладів, котрі знаходяться поблизу лінії фронту та можуть мати необхідність в евакуації, виглядає недостатньо врегульованим саме на рівні держави. В лікарні нам розповіли, що необхідна також підтримка з боку центральної влади. За словами персоналу лікарні, фінансування від Національної служби здоров’я України має витрачатись на витратні матеріали та заробітну плату. Але тоді медичним закладам складно виокремлювати кошти на ремонтні роботи або цілісний переїзд лікарні у разі погіршення ситуації на фронті. Краще, але важче, зберегти повноцінну медичну установу в іншому місті, ніж припинити її діяльність, а працівники порозходяться в інші організації.

“У Краматорську ми робимо більше тисячі операцій за рік. За кількістю амбулаторних хворих ми вийшли вже на цифри до початку повномасштабної війни,  УЗД робимо більше, ніж раніше. Можете уявити, що буде з усіми тими людьми, якщо ми, припинимо роботу або лікарі роз’їдуться?” — підсумовує результати діяльності директор Обласного територіального медичного об'єднання м. Краматорськ.

У Міністерстві охорони здоров’я нам відповіли, що медичні установи можуть витрачати кошти, отримані за договором із НСЗУ, згідно з фінансовим планом, у тому числі на витрати, що пов’язані з екстреними діями: релокація, евакуація персоналу та обладнання. Це може відбуватись за дотримання головної вимоги договору — надання медичної допомоги в повному обсязі, визначеному програмою медичних гарантій. Навіть для тих закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ України, видатки на такі екстрені дії не передбачені.

МОЗ також зазначили, що місцеві органи влади можуть право створювати регіональні програми для підтримки своїх комунальних медичних закладів. Такі програми можуть включати оплату комунальних послуг чи проведення капітальних ремонтів.

Де шукати заклади Обласного територіального медичного об'єднання міста Краматорськ?

Донецька область

Адреса: м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 31

Львівська область

Адреса: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 11-16

Адреса: м. Стрий, вул. Ольги Басараб, 15

Івано-Франківська область

Адреса: с. Старий Мізунь, вул. Січових Стрільців, 2

***

Сайт 

Facebook-сторінка 

Call-центр: +380502903430

Електронна пошта: [email protected]