Хто став новим "господарем" КПВВ на Донбасі та які зміни чекати

В Україні запрацювало державне підприємство, яке відповідає за облаштування та функціонування КПВВ. Його створили рік тому. В штаті підприємства близько 140 людей.

«Східний варіант» розбирався, яку практичну користь люди з ОРДЛО отримають від роботи нового держпідприємства та які проблеми актуальні зараз для тих, хто перетинає лінію розмежування.

А наприкінці статті ви знайдете форму, куди можна вписати нагальні проблеми та незручності на КПВВ. Всю інформацію редакція систематизує та передасть держпідприємству.

У квітні минулого року держава створила ДП «Реінтеграція та відновлення», яке має стежити за належними умовами перетину лінії розмежування з ТОТ.

ДП підпорядковується Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Працівники підприємства працюють як у Києві, так і в Донецькій, Луганській та Херсонській областях, безпосередньо на КПВВ.

Зараз ДП приймає на свій баланс КПВВ, аби стати їх повноправним господарем.

"На сьогодні немає єдиного стандарту опікування КПВВ — а це ж не КПВВ треба опікуватись, а людьми, які перетинають цей КПВВ щодня. Тринадцять мільйонів протягом року. Це в середньому 10 тисяч людей на одному КПВВ на добу — я даю цифри до початку коронавірусного карантину», — говорив минулого року міністр з питань реінтеграції ТОТ Олексій Резніков.

Однак, це не означає, що саме ДП буде надавати послуги, доступні на КПВВ.

Підприємство буде створювати умови для надання всіх необхідних послуг, та інформувати про якість надання цих послуг різними організаціями, які представлені на контрольних пунктах. Наприклад, за центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) та надання медичних послуг відповідають органи місцевого самоврядування, ОТГ в якій знаходиться КПВВ.

Як кажуть у держпідприємстві, допомогу з впровадженням послуг на КПВВ надають також і міжнародні благодійні організації.

А ДП стежитиме, щоб всі ці послуги надавалися відповідно до стандартів та були доступними для всіх.

Проєктний координатор БФ «Право на захист» Володимир Олексенко вважає створення держпідприємства логічним кроком та очікує позитивних результатів.

«На мій погляд, коли буде централізований балансоутримувач, і він буде знати особливість роботи кожного КПВВ, то це буде тільки плюс. Ми неодноразово пропонували це у своїх звітах», — зазначив Володимир.

Зараз держпідприємство лише приймає повноваження та матеріальні цінності від різних органів влади.

«Це допоможе уникнути великих черг та скупчень людей на КПВВ, зловживань, які мають місце сьогодні. Відтак ці заходи спростять процес перетину лінії розмежування» — зазначив Сергій Кривогуз.

Також на держпідприємстві розробляють стратегію того, про що потрібно інформувати людей на КПВВ.

Найголовнішою проблемою людей з окупованих територій зараз є те, що окупанти перешкоджають людям перетинати лінію розмежування.

Вони запровадили власну процедуру отримання дозволу на перехід. Це значно зменшило кількість людей, які користуються КПВВ зараз.

«Крім того, спрощення потребує адміністративна процедура взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Такі зміни покращать доступ до отримання в ЦНАП першого паспорта громадянина України у формі картки в 14 років», — йдеться у дослідженні.

Також люди виявляли бажання отримувати в ЦНАП такі послуги: реєстрація місця проживання, транспортного засобу й нерухомого майна; видавання закордонного паспорта, ID-картки й посвідчення водія; оформлення субсидій.