"Тут ми обирали згущенку дитині, а тут у дружини вже закривавлена голова": місцеві жителі розповіли, як росіяни обстріляли супермаркет у Костянтинівці

Журналістам Східного Варіанта Володимир Карий, мешканець міста, розповідає: на момент вибуху він із дружиною перебували у супермаркеті. Жодних військових угрупувань чи то груп захисників поруч не було. – лише цивільні, зокрема й з маленькими дітьми. У момент, коли він із дружиною перебували у найбільш віддаленій частині супермаркету, пролунав вибух. Відразу, пригадує, обвалилася стеля, попадали стелажі. Деякі, з кілограмами продукції, придавили людей, проте більшість самостійно змогла вибратися з-під подібних «обвалів». Та найбільше постраждали покупці, які були у центральній частині магазину – на них попадала і стеля, і шматки металевих конструкцій. 

«Ми з дружиною обирали в той момент згущенку, коли щось прилетіло. Оглушило, відразу таке відчуття було, що хтось по голові вдарив. Мене тільки контузило, а до дружини повертаюсь – вона, коли падала, зачепила головою стелаж; голова розбита, по обличчю тече кров. Але руки-ноги в нас цілі, тільки синці будуть і трохи шкіру здерли. Тому ми самі піднялися на ноги й вийшли з магазину. Але всередині багато хто лишався, тільки потроху піднімався. Одна жінка середніх років взагалі не розуміла, де вона й що сталося. її довелося попід руки волокти з магазину, припіднімати подекуди, бо гострий метал – шкіру різало. Боляче», – каже Володимир. 

Чоловік пригадує, що крізь дим та вогонь не було видно нічого. Коли вони з дружиною йшли – орієнтувалися на крики людей з вулиці та шум автівок: це був «вказівник», що попереду допомога. І хоч звуки за обвалами конструкцій і горінням були тихі, все ж було чутно крики людей та прохання про допомогу. 

Допомагати з перших секунд кинулися люди, які були неподалік – попри те, що дехто кричав, що лишається небезпека повторного обстрілу. 

«Коли ми вийшли на вулицю – всередину забігали хлопці й дівчата, кричали, хто є живий, кому можна допомогти. Хтось не відгукувався, то вони між собою перекрикувалися, кого знайшли. яка допомога потрібна – чи додаткові руки, чи каталка, чи щось довге й рівне на заміну. У когось була зламана нога, то чоловік так кричав, що його ледь винесли з магазину – відразу почали бинтувати й прив’язувати до ноги щось типу палиці, щоб її зафіксувати. Багато кричали, що треба турнікети – прибігли наші хлопці й дівчата, почали їх роздавати. Моїй дружині перебинтували голову, людей садили на дорозі, щоб швидко допомогти», – каже постраждалий. 

Володимир Карий додає: коли почали виносити непритомних людей, багато хто ринувся перевіряти, чи це не їхні рідні. Біля магазину постійно збільшувалася кількість людей, хоча їм і забороняли підходити – і рятувальники, і правоохоронці. Та дехто все ж пробігав, навіть намагався пройти усередину – щоб знайти батьків чи дітей. 

«Дуже моторошно чути, як дуже молоді люди кличуть дітей. і з’ясовується, що у них донька або син пішли гуляти й могли сюди зайти, а зараз не відповідають на дзвінок. Жінка ридала навзрид через дорогу від супермаркету – вона послала доньку в магазин якраз перед ракетним ударом. Чи всередині була дівчинка – не знаю», – каже чоловік.

Потерпілий від ракетного удару також додає: спершу мова йшла про 20-30 поранених внаслідок обстрілу. Та з кожною хвилиною, слухаючи, скількох людей виводять з приміщення – стало зрозуміло, що мова може йти до сотні постраждалих. А під завалами можуть перебувати десятки людей. 

«Багатьом людям після удару почали надзвонювати на телефони. Майже те саме всі казали: «цілий», «живий» тощо. Але ті телефони, які лишалися під завалами або біля загиблих, надзвонювали постійно. Хтось поставив собі на дзвінок «Буде весна», то до сліз пробивало навіть рятувальників, які проходили повз», – пригадує Володимир.

«До проломлених голів ми звикли на фронті, а не в центрі міста, у цивільних»: бойові медики про допомогу, яку довелося надавати біля потрощеного супермаркету 

Бойові медики, з якими вдалося поспілкуватися журналістам Східного Варіанта, розповідають: частина поранень шокувала навіть тих медиків, які надавали допомогу бійцям на стабілізаційних пунктах.

«У багатьох людей були контузії, часткова глухота. З десяток відразу забрали у лікарню медики «екстренки», дехто відмовився від допомоги, хоч ми на своїх автівках пропонували їх довезти. Дорослі здебільшого відмовлялися від допомоги, коли ми їм перев’язували поранення на нозі чи руці. Важчих, у кого були травми голови, садна чи забої, відразу відправляли в лікарню. Ще бригада надавала допомогу чоловіку з внутрішньою кровотечею. Спершу він відмовився від допомоги, але ми наголосили на хоча б поверхневому огляді. Пощастило, інакше без допомоги у найгіршому випадку він міг загинути», – каже Яра, медикиня однієї з бригад, яка базується на сході України.

Дівчина додає: до поранень у бійців вона звикла. Проте коли мова йде про цивільних і особливо дітей, яких обстріляла російська армія, ставлення змінюється. 

«Особисто у мене є такий момент, що до захисників, поранених у формі, я маю напрацьований план надання допомоги. А коли приводять дитину, у якої обпалена рука й ніжка, крутиться голова, бо вона надихалася диму, до крові стерта шкіра на спині – зібраність на якусь мить зникає. До проломлених голів чи інших важких поранень ми звикли на фронті, у бійців, а не у цивільних у центрі міста», – наголошує медикиня.

Зауважимо, що у поліції Донецької області повідомили, що окупанти атакували Костянтинівку авіацією, запустивши ракету Х-38. Згідно з відкритими даними, ця ракета – високоточна, призначена для ураження бронетехніки, надводних кораблів та підводних човнів у надводному положенні, а також інших, як укріплених, так і легковразливих, одиночних та групових цілей. 

Станом на 17:30 відомо про 14 загиблих, ще 43 людини отримали поранення. Під час обстрілу, за оцінками Вадима Філашкіна, всередині могли перебувати до 50 покупців. Дехто досі перебуває під завалами, – триває пошукова робота. За словами очевидців, до процесу залучили кінологів із собаками.

Зараз правоохоронці лишаються на місці, зокрема і з метою ідентифікації жертв ракетного удару. Криміналісти вилучають біологічні зразки та відбирають аналізи ДНК у родичів. 

Якщо ви раптово втратили зв’язок з рідною людиною, правоохоронці просять звернутися за телефонами 102, 095-600-3977, 095-810-7400. 

Зауважимо, що після першого ракетного удару по супермаркету посеред дня, наповненому пів сотнею людей, окупанти вдруге обстріляли місто. Цього разу – зі «Смерчів». Постраждали 6 будинків у приватному секторі, де живуть цивільні з маленькими дітьми. Також двоє цивільних отримали поранення. 

На сьогодні від крайньої точки міста Костянтинівка до позицій окупантів, за даними карти війни «Deep State», лишається менш як 7 кілометрів. Загарбники намагаються захопити місто уже понад рік, регулярно обстрілюючи його з авіації та артилерії. 

У найближчому місті від Костянтинівки – Часів Ярі – уже точаться важкі бої з окупантами.