Як колаборант з Краматорська навів російські ракети на аеродром рідного міста
«Хочу к своим» — публічна база російських агентів, зрадників і колаборантів, які бажають виїхати до рф в обмін на повернення українців з російської неволі. Це спільний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який реалізується за підтримки ГУР, СБУ та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У спецпроєкті «Колаборанти серед нас» Східний Варіант публікує матеріали на основі публікацій з офіційних ресурсів «Хочу к своим».
Кілька фактів з історії Краматорського військового аеродрому:
Перша відома дата посадки літака в Краматорську — 25 травня 1930 року. У той день поблизу Краматорська приземлився літак К-5 із двигуном Хорнет, пілотований М. А. Снегірьовим.
В 1934 році був створений Краматорський аероклуб. Восени 1935 року аероклубом було придбано 2 літаки У-2, почалася підготовка парашутистів. До закриття в 1941 році аероклуб встиг підготувати 2800 пілотів і авіатехніків
Під час Другої світової війни аеродром поблизу Краматорська активно використовували німці, вони ж його і розбудували до розмірів посадкової смуги у 1380 на 1110 метрів.
З 1953 року на авіабазі базується 636-й винищувальний авіаційний полк на літаках МіГ-15біс. В травні 1960 року полк перейшов на МіГ-17, а в 1970 на Су-15Т.
Після проголошення незалежності України 636-й полк перейшов під юрисдикцію України, 21 серпня 1995 року перетворений на окрему винищувальну ескадрилью, яка була розформована 1 січня 1997 року.
Після розформування частини аеродром використовувався як запасний та для потреб цивільної авіації. Останніми військовими бортами на летовищі до початку російсько-української війни була пара Су-27 з 831-ї бригади тактичної авіації, що здійснювали чергування під час проведення Євро 2012.
Роль Краматорського аеродрому в російсько-українській війні:
12 квітня 2014 року незаконні збройні формування під командуванням російських офіцерів регулярної армії рф захопили місто Краматорськ. Все почалося зі штурму Краматорського відділку міліції диверсійною групою росії. Озброєні автоматами молодики у військовій формі вимагали від мера міста Генадія Костюкова визнати так звану «днр» та підняти російський прапор над мерією. Не дочекавшись відповіді відкрили вогонь по відділку міліції. Бій тривав близько години, та бойовики таки увірвалися до будівлі, захопивши її та піднявши прапор росії.
Вже наступного дня на в’їзді до військового аеродрому Краматорська бойовики облаштували блокпост. Аеродром для росіян та сепаратистів мав стратегічне значення. Він повинен був слугувати плацдармом для російських військ та частиною ланцюга авіапостачання для оперативної доставки озброєння та висадки десанту. Це повинно було стати одним з ключових факторів для росіян, щоб розвивати наступ на Донеччині.
Та вже 15 квітня зведений загін, який складався з бійців спеціального призначенні МВС «Омега» та бійців спецпризначення СБУ «Альфа» звільнили летовище та встановили контроль над аеродромом. Операція почалася у другій половині дня з обстрілу позицій сепаратистів з вертольоту українських сил. Після придушення спротиву українські спецпризначинці висадилися на летовище та провели зачистку території. Різні джерела повідомляли про втрати ворога від 4-х до кількох десятків бійців проросійських військових формувань. Операцією командував особисто заступник голови СБУ Василь Крутов.
Всього оборона летовища велася аж до звільнення Краматорська 5 липня 2014 року. Та спецпризначинці утримували аеродром до того часу, поки їх не замінили регулярні частини української армії 5 травня 2014 року.
Того ж дня, при виході спецпідрозділів МВС та СБУ з аеродрому через непідконтрольну Україні територію на залізничному переїзді близько Семенівки (околиця Слов’янська) зав’язався серйозний бій з бойовиками незаконного збройного формування, яке складалося з російських військових та сепаратистів. Ця кровопролитна битва унесла життя трьох українських спецпризначинців та увійшла в історію як початок Україно-російської війни.
Наша історія про того, хто зрадив свою державу та народ і навів ракети на той самий Краматорський аеродром.
Роман Карпенко народився та виріс у Краматорську. Після 2014 року чоловік виїхав до росії на заробітки та тривалий час намагався отримати російське громадянство, залишитися назавжди. Та російське суспільство та російська влада виштовхує небажаних гостей і сприймає їх виключно як інструмент для досягнення цілей, а не як повноцінних членів суспільства.
За період проживання у рф зрадник все частіше підтримував проросійські погляди, щоб бути схожим на його російське оточення та стати певною мірою «своїм». Але, не знайшовши собі достойної роботи, не зайнявши свою нішу вже ж повернувся до рідного міста. Навесні 2022 року зрадник працюючи таксистом потрапив на летовище, близько рідного Краматорська. Там він побачив та зафіксував у блокноті кількість та види українського озброєння, а також місця проживання та дислокації бійців ЗСУ.
Через свого знайомого добув контакт представника російських спецслужб та за винагороду пообіцяв надати «солодкі» координати місця, де базуються українські військові та зосереджено велику кількість техніки. Куратор з рф пообіцяв солідну винагороду і Карпенко погодився навести російські ракети на аеродром. Після атаки на колишню авіабазу колаборант повідомляв агенту спецслужб рф про наслідки влучання російських ракет по летовищу та іншим об'єктам міста. Українським спецслужбам вдалося вийти на слід навідника та знешкодити його, адже спокусившись на «легкі гроші» зрадник зафіксував у своєму блокноті ще дуже багато локацій з українськими військовими.
Колаборанта засуджено до 9 років позбавлення волі. Він перебуває у в’язниці та сподівається, що потрібен росії, а його заява з проханням виїхати до росії в обмін на повернення українських захисників з російського полону потрапить на стіл його російського куратора. Але росіяни не поспішають забирати зрадників, бо ці люди для них використаний матеріал, який більше не потрібен.
У розмові з журналістами колаборант зазначає: «Мені обіцяли, що коли виб'ємо “нацистів” з Донеччини дадуть громадянство, допоможуть з роботою та організують квартиру в іпотеку».
Журналісти питають знову: «А те, що рано чи пізно вас виявлять та затримають ви не думали?»
Засмучено відповідає: «Казали, що я захищений і боятися немає чого, а якщо спіймають — витягнуть обов'язково. Та щось моя віра у це згасає щодня»
Якщо ви з тієї чи іншої причини досі співпрацюєте з ворогом і займаєтесь тим, чим займався Роман, у вас є шанс припинити цю діяльність на визначених умовах. Заповнюйте спеціальну анкету на сайті "Хочу к своим" і чітко виконуйте отримані інструкції.
Володієте інформацією про діяльність ворожих агентів? Допоможіть Силам оборони України. Повідомте їх, скориставшись анкетою на сайті.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
