Клони «Шахтаря» та «Зорі» гратимуть у Другій лізі: як росія краде спортивну історію українського сходу?

Донецький “Шахтар” та Луганська “Зоря” — два найвідоміші футбольні клуби зі сходу України. Хоча їхні домашні стадіони та тренувальні бази окуповані з 2014 року, обидва клуби продовжують грати в Українській прем’єр-лізі та представляти Україну на міжнародній арені. Проте зараз росія хоче привласнити їхню історію, тож створила окупаційні клуби-клони “Шахтаря” і “Зорі” та переводить їх з аматорської ліги “Содружество” для клубів з ТОТ до Другої ліги, яка проводиться під егідою головної футбольної організації росії.

“Шахтар” Донецьк та “Зоря” Луганськ — два найвідоміші футбольні клуби українського Донбасу. “Шахтар” — 15-разовий чемпіон України, стільки ж разів здобував Кубок України, володар Кубка УЄФА 2009 року. “Зоря” — менш титулований клуб, але з 2006 року виступає в Українській прем'єр-лізі та нерідко створював конкуренцію у боротьбі за чемпіонство між грандами “Шахтарем” та “Динамо”.

Після початку російського вторгнення у 2014 році обидва клуби вимушено покинули свої рідні міста та стадіони. Домашній стадіон “Шахтаря” зараз у Львові, а “Зоря” грає у Києві. Обидва клуби продовжили брати участь в українських турнірах, на відмінну від сімферопольської “Таврії”, яка після окупації Криму фактично припинила своє існування.

Проте росіяни вирішили вкрасти ці клуби та їхню спортивну історію. Ще у 2020 році вони створили юридичну особу-клон ФК “Шахтар”, а згодом, у січні 2024 року, зареєстрували клуб-клон ФК "Зоря Луганськ".

Активно працювати обидва клуби-клони почали у 2024-му — саме тоді росіяни створили псевдо-турніри та чемпіонати для клубів з тимчасово окупованих територій —  Кубок “Содружество”, Зимовий кубок “Содружество”, Суперкубок “Содружество” та чемпіонат “Содружество”.

Частина з учасників — новостворені клуби, наприклад, ФК “Сила Донбасу” та ФК “Збірна Запорізької області”, частина — клони  українських клубів, не лише "Шахтаря" і "Зорі", а й інших команд, наприклад, ФК ““Рубін” Ялта”.

Більшість ігор команди проводять в окупованому Криму, проте великого інтересу ці змагання не викликають. Наприклад, у фіналі Кубка “Содружество”, де грали клони “Шахтаря” та “Зорі”, було не більше 50 відвідувачів, хоча Спортивний комплекс “Арена-Крим” у Євпаторії вміщує до 2000 людей. Трансляцію онлайн та в записі подивилось близько 6 тисяч людей.

Для порівняння середня кількість відвідувачів матчів “Шахтаря” в УПЛ у сезоні 2024-2025 складає близько 1500 відвідувачів, у “Зорі” — близько 600. І це за умов обмеження кількості відвідувачів залежно від розміру найближчого до стадіону укриття. А трансляцію матчу “Шахтаря” проти “Зорі” у 6 турі УПЛ переглянуло понад 192 тисячі людей.

Тож очевидно, що намагання росіян вкрасти спортивну історію українських футбольних клубів провалились. Адже ці команди не цікаві навіть не регіональному рівні та не викликають інтерес у мешканців ТОТ. Проте зараз клони “Шахтаря” і “Зорі” планують виходити на новий рівень — всеросійський.

Це має нести за собою накладання санкцій за порушення статуту ФІФА — Міжнародної федерації футболу, яка керує світовим футболом і об’єднує національні футбольні асоціації різних країн. Вона організовує чемпіонати світу, встановлює правила гри та відповідає за розвиток футболу на глобальному рівні.

Що саме порушують росіяни?

Про наміри клонів “Шахтаря” та “Зорі” пройти атестацію до Дивізіону Б Другої ліги росії стало відомо у жовтні 2025 року. Це останній за силою, четвертий дивізіон професійного футболу росії. Уже 10 грудня для обох команд провели окремий семінар із роз’ясненням тонкощів цієї процедури.

“В атестації в Другу лігу насправді відмовляють доволі часто.  Там є 5 критеріїв, яким має відповідати клуб. Але якщо є політичне рішення, взяти клуби з окупованої території України в Другу лігу, то ці 5 критеріїв залишаться формальністю”, — вважає Сергій Коваль, футбольний менеджер та юрист, власник консультативної скаутської агенції Profile Scouting.

Проте такі дії суперечать Статуту ФІФА — міжнародної організації, яка керує світовим футболом і об’єднує національні футбольні асоціації різних країн. Відповідно до статей 10, 11 та 64 Статуту ФІФА, саме Українська асоціація футболу (УАФ) є єдиною легітимною футбольною асоціацією, уповноваженою організовувати футбольну діяльність на всій території України, включно з тимчасово окупованими регіонами.

Жодна команда з території України не має права брати участь у будь-яких змаганнях, організованих національною асоціацією іншої держави, без згоди Української асоціації футболу.

Росіяни хочуть уникнути санкцій та виправдовують це тим, що Друга Ліга не підпорядковується Футбольній національній лізі — російському аналогу Української асоціації футболу, який проводить змагання 2, 3 та 4 дивізіону під егідою Російського футбольного союзу.

Зокрема про це говорив генеральний секретар організації Максим Митрофанов, коли у 2023 році клуби з окупованого Криму почали грати у Другій Лізі. Тоді він назвав її любительскою. А президент Футбольної національної ліги Наїль Ісмайлов описав її так: “Це не напівпрофесійний статус. Це такий статус, який дозволить грати у турнірі різним клубам – у тому числі клубам із Медіаліги та інших регіонів. Навіть збірній Буркіна-Фасо”.

Проте такі заяви не є правдивими та суперечать самому статуту ліги, де прямим текстом пишуть, що Футбольна національна ліга об’єднує саме професійні клуби Першої та Другої ліг за дорученням Російського футбольного союзу.

“Професійна ліга — це ліга, де беруть участь професіонали, тобто особи, які за свою діяльність отримають офіційну винагороду, а не лише компенсацію витрат. Тому ця ліга є професійною або як мінімум напівпрофесійною. Але навіть це не важливо, адже ФІФА відповідає за будь-який організований футбол, навіть аматорський. Це тільки змагання у дворі не підпадають під юрисдикцію ФІФА”, — пояснює Сергій Коваль.

Водночас зараз ці команди не допускають до участі у кубку росії, саме щоб не натрапити на санкції з боку ФІФА та УЄФА — організації, що об'єднує європейські футбольні асоціації.

“Нюанс у тому, що ФІФА не може додатково покарати Російський футбольний союз, адже з 2022 року всі російську клуби та національні збірні вже виключені з міжнародних змагань. Сильніше покарання може бути лише у виключенні РФС з родини ФІФА. Але така дія у футболі аналогічна використанню ядерної зброї, тож ніхто на таке не піде, а росія продовжить користуватись безкарністю”, — вважає Коваль.

Хто стоїть за створенням клубів-клонів?

Президентом та засновником клона луганської “Зорі” став дрібний підприємець з окупованого Луганська Араїк Асатрян, раніше не пов’язаний із футболом. В інтерв’ю російському медіа він розповів, що рішення про створення клубу-клона прийняла окупаційна влада "лнр".

Генеральним директором клубу став Станіслав Оганов — колишній генеральний директор української “Зорі”. Він обіймав цю посаду в справжньому, українському, клубі з 2020 року до жовтня 2022-го. А потім раптово з’явився на фото із презентації створення російського клону української “Зорі”.

Зараз команду тренує Олексій Мулдаров, який має російське та казахське громадянство. Мулдаров грав за клуби обидвох країн, а також за збірну Казахстану. У 2019 році у складі збірної Південної Осетії виграв чемпіонат ConIFA створений для псевдореспублік на кшталт “днр” та “лнр”, які не є членами ФІФА.

Генеральним спонсором російської “Зорі” є “Банк ПСБ” — один з десятки найбільших банків росії, який також є опорним банком для реалізації державного оборонного замовлення та супроводу великих державних контрактів.

Президентом донецького “Шахтаря” зараз виступає Віктор Гризлов, якого з футболом до цього теж нічого не пов’язувало, як і Асатряна. Гризлов — засновник кількох компаній у Ростовській області рф. Сам клуб створили за ініціативи місцевої терористичної влади “днр”.

Гендиректором клубу став Денис Шапарев, депутат окупаційного “парламенту” “днр”. Він родом з Донецька, у дитинстві займався у місцевій футбольній школі. У 2013 році почав грати у ФК “Моспине”, проте вже за рік одноіменний населений пункт окупували росіяни, тож він продовжив свою футбольну кар’єру вже у “днр”.  

Зараз головний тренер російського клона “Шахтаря” — Юрій Бєліченко, колишній радянський та український футболіст. Найбільш відомий виступами у складі луганської “Зорі”, донецького “Шахтаря” та кропивницької “Зірки”. З 2004 року працював дитячим тренером у різних українських клубах, втім згодом раптово почав працювати на ТОТ.

У червні цього року за сприяння голови “днр” Дениса Пушиліна клон “Шахтаря” підписав договір про партнерство із “Аерофлотом”, однією з найбільших російських державних авіакомпаній.

Редакція Східного Варіанта спробувала зв’язатись з топ-менеджментом обох клубів, втім жоден з них не відповів на наші запитання, ігноруючи дзвінки та повідомлення в месенджерах.

Хто грає за ці команди?

Більшість з гравців — це чоловіки віком до 25 років, яким на момент окупації Луганська та Донецька було менше 14 років. Тобто свою кар’єру у професійному футболі вони почали вже після окупації.

Проте також є гравці, які свідомо переїхали на окуповані території після 2022 року. Наприклад, воротар клону “Зорі” Мирослав Зновенко. До 2022 року він грав за молодіжні команди українського клубу “Дніпро І”. У 2023 році дебютував за основну команду, звідки згодом поїхав грати у грузинський клуб “Колхеті-1913”, який грає у найвищому дивізіоні. Проте, не закріпившись там, поїхав у “лнр” грати за клон “Зорі”.

Схожий “кар’єрний шлях” — у нападника Никити Каверина з копії “Шахтаря”. До 2022 року грав у молодіжній команді ФК "Олександрія", а потім переїхав грати у команди на ТОТ.

Деякі з гравців перед переїздом на ТОТ навіть встигли спробувати себе у європейських чемпіонатах. У фейкової “Зорі” — це напівзахисник Владислав Запорожець, який встиг пограти за молодіжку регіональної німецької команди “Айнтрахт Трір” у сезоні 2023-2024, а у підробного “Шахтаря” — Ілья Мартюк, який грав за молодіжну команду справжнього “Шахтаря”, а потім за маловідому німецьку команду “SV Deutz 05”. Проте їхня кар’єра за кордоном не склалась, тож вони вирішили продовжити свій шлях у командах “лнр” та “днр”.

Частина з гравців — це ті, хто залишились в окупації після 2022 року, хоча до цього мали кар’єру в українських футбольних клубах. Меншість — це гравці, які приїхали грати в Донецьк та Луганськ з росії. Проте більшість складають саме чоловіки, які були неповнолітніми у 2014 році.

Росія, відчуваючи свою безкарність, продовжує привласнювати собі все українське — в тому числі і спортивну історію України. Для цього вона інтегрує клуби-клони з тимчасово-окупованих територій до системи власних внутрішніх футбольних змагань.

Це не принесло фальшивим клубам любов вболівальників, але відсутність реакції з боку футбольної влади створює підгрунтя для подальшого просування мети рф з привласнення української історії, цього разу, — спортивної.

***
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.