Як працює кімната психологічної підтримки для жінок і дітей в селі Комар за 25 км від фронту

Попри повномасштабну війну в прифронтових селах Донецької області залишається багато людей, зокрема й дітей. Через обстріли та напружену ситуацію мешканці відчувають високий рівень стресу та тривоги. Відкриття кімнати психологічної підтримки  зможе допомогти у подоланні стресу.  А одним із головних її завдань стане інформування про гендерно зумовлене насильство, каже засновниця та голова благодійного фонду «Сила жінки» Ольга Семібратова.

Місце зустрічі

Проведення занять у кімнаті повинно підтримати місцевих жителів, розбавити їхнє життя цікавими подіями та зустрічами. Така ідея, ділиться Ольга Семібратова, з’явилася в неї ще декілька років тому. Регулярно відвідуючи прифронтові села на Донеччині, вона бачила, що залишається багато дорослих та дітей, а жінки стикаються із проблемою гендерно зумовленого насильства.

«Цей проєкт був мрією. Спочатку він був націлений тільки на дітей. Але зараз, чим більше я їжджу та спілкуюся із жінками, тим більше я розумію, що насильство у їхній бік нікуди не ділося з війною. Домашнє насильство — не дуже популярна тема для села, але ця проблема існує. І були випадки, коли жінки зверталися до нас через це», — розповідає Ольга Семібратова.

Тому з’явилася ідея організувати місце, де для жінок проводитимуть тренінги на тему гендерно зумовленого насильства, а також влаштовуватимуть заняття для дітей. 

Проєкт за підтримки HIAS Ukraine стартував 1 квітня 2024 року. Східний Варіант завітав до кімнати саме тоді, коли завершували її облаштування. Це невеликий простір, який відокремлений від іншої частини будівлі щільною жовто-блакитною тканиною. Деякі меблі та полички зроблені із дерев’яних OSB-плит. Посередині кімнати поставлені дитячі столики та стільці. Є багато пуфів та крісел-мішків.

На поличках волонтерки вже розставили корисну літературу та матеріали для майбутніх занять із дітьми та дорослими. Тут є ножиці, кольоровий папір та картон, клей, олівці та фломастери, набори для творчості тощо.

На стіні висить біле полотно, на якому показуватимуть кінофільми та освітні ролики.

Ольга розповідає, що хоч проєкт офіційно запрацював декілька місяців тому, фонд «Сила жінки» й раніше влаштовував активності для місцевих дітей. Разом вони їздили на природу, проводили майстеркласи, вчилися готувати, проводили руханки.

«Нам волонтери з Києва, Дніпра, Запоріжжя присилали фарби й папір. І ми виходили з дітьми на пляж і проводили заняття. Танцювали, стрибали, малювали. Діти збиралися не тільки з Комара, а з усієї громади. І не хотіли йти додому, і казали, що наступного разу обов’язково будуть», — розповідає Ольга.

У кімнаті для дітей та жінок працюють психолог, соціальний працівник та педагог. Завдяки цьому кожен і кожна зможуть отримати комплексну допомогу.

Заняття з арттерапії

У день, коли Східний Варіант завітав до дитячої кімнати, якраз проводили заняття з арттерапії для дітей. Його запланували на 15 годину, але через дистанційні заняття в школі діти приїхали трохи пізніше. Заздалегідь волонтерки поставили на стіл солодощі та сік, щоб діти могли частуватися під час заняття.

Арттерапію проводили психологиня та соціальна працівниця. Обох звати Юлія. Заняття вони починають зі знайомства.

«Давайте будемо казати, як нас звати, що ми найбільше полюбляємо робити, і в якому ви класі. А я скажу замість класу, де я працюю. Так ось мене звати Юлія, я дуже полюбляю вишивати бісером. Це моє хобі! Працюю я вчителем у школі та психологинею. І сьогодні ми з вами трішечки попрацюємо руками», — розпочинає Юлія.

«Мене теж звати Юлія, моє хобі — це малювання. Обожнюю його! Працюю теж вчителем у школі. І сподіваюся, що в нас сьогодні буде дуже цікаве заняття!», — підтримує знайомство друга Юлія.

До них із задоволенням приєднуються діти:

«Мене звати Діма, я в третьому класі. Я люблю випилювати».

«Мене звати Аліна, я в шостому класі. Полюбляю малювати».

«Мене звати Саша, я у пʼятому класі. Моє хобі — грати у футбол».

«Мене звати Олег. Я буду переходити в четвертий клас. Моє хобі — малювати 3Д-ручкою».

Після знайомства викладачки розпочинають найцікавішу частину заняття. Вони пропонують сьогодні створити фігуру зайчика та розмалювати його. Для цього дітям потрібно вирізати всі частинки майбутньої фігури та склеїти між собою.

Отримавши матеріали та ножиці, усі починають старанно працювати. Викладачки допомагають дітям та підтримують їх дружньою бесідою.

На усю роботу пішло приблизно пів години. І діти вже хизуються готовим результатом — фігурками зайчиків із великими задніми лапами. Але на цьому заняття не закінчується. Дітям пропонують чай або сік, щоб разом посидіти, поспілкуватися та обговорити результати заняття.

Саме так пройшло одне із занять у дитячій кімнаті БФ «Сила жінки». Найближчим часом їх буде більше. І не тільки для дітей, а і для дорослих. Ольга Семібратова ділиться, що вона хотіла б ще реалізувати проєкт з економічної інклюзії, зокрема про жіноче підприємництво. Але це поки що в планах. Головне, що довгоочікувана кімната запрацювала й несе користь для місцевих мешканців. А надалі вона розвиватиметься в нові проєкти.

***