Кіберпропаганда: як російські окупанти брешуть про схід України за допомогою відеоігор

Відеоігри сьогодні — це не просто розвага, а справжня глобальна індустрія, яка щороку набирає популярності та залучає мільйони людей у різних куточках світу. Якщо ще кілька десятиліть тому ігри були лише хобі для невеликої аудиторії, то сьогодні вони стали основною частиною культури та способу життя для мільярдів людей. Близько 3,32 мільярда людей на планеті вважають себе геймерами — це майже 40% усього населення Землі.

Проте на тлі цієї популярності ігри перетворюються не лише на інструмент розваг, а й потужний механізм маніпуляцій. В руках російських пропагандистів відеоігри стали масштабним джерелом для поширення фейкових наративів, зокрема про схід України. Віртуальні світи відтепер не тільки захоплюють увагу, але й стають полем битви за свідомість людей.

Східний Варіант продовжує розвіювати російські наративи та досліджувати “щупальця” російської пропаганди в різних сферах.

Віртуальна реальність “по-російськи”

У проаналізованих Східним Варіантом матеріалах російських пропагандистів чітко відчувається підтекст, який є підтвердженням того, що відеоігри стали вагомим інструментом для досягнення політичних та ідеологічних цілей росії. 

Особливо виразно це описано в заявах міжнародного злочинця владіміра путіна, де він наголошує на тому, що “ігри, які зображують росію та її людей у негативному світлі, завдають величезну шкоду”. Тому, за словами диктатора, вкрай важливо створювати власний “національний” контент, який би враховував “російські традиції” і виховував повагу до “історії, традицій, бабусь і дідусів, до батьків і до країни”.

Це свідчить про те, що уряд рф усвідомлює потужний вплив ігор на свідомість гравців, тому прагне формувати контент, який би сприяв зміцненню “національної” ідеології та героїзації власного минулого, зокрема радянського.

Крім того, кремлівська пропагандистська машина активно використовує відеоігри для поширення звинувачень на адресу України. Один із таких наративів — звинувачення України в нібито “вербуванні дітей через відеоігри”. 

Проте жодних реальних доказів чи фактів в цих заявах не наведено. Це є яскравим прикладом маніпуляції — відсутність фактів замінюється вигаданими історіями, що створюють штучний образ ворога, на якого можна покласти відповідальність за нібито “шкідливі впливи на підростаюче покоління”. Загалом, в характерному стилі для російських загарбників — звинуватити Україну у власних злочинах.

Одна з останніх “розваг”, випущених росіянами у 2024 році, — це гра під назвою “Лучшие в аду”. У ній гравці виступають у ролі найманців з ПВК “Вагнер”, які штурмують місто Попасна на Луганщині, що зазнало значних руйнувань під час російського вторгнення. Продукт відкрито пропагує насильство, змушуючи гравців убивати “українських націоналістів”.

Самі російські розробники зазначають, що орієнтувались на історії “учасників бойових дій” так званої “сво” й акцентували на драматургії. Головне завдання гри, за їхніми словами, — переслідувати “укрнацистів” кожні кілька секунд.

Ще одна гра, розробку якої безпосередньо курує міноборони рф, знаходиться зараз на стадії завершення програмування та буде представлена з дня на день — “Отряд 22: ZOV”. Відомо, що вона буде за мотивами війни в Україні й охоплюватиме період з 2014 по 2024 роки. Гравці будуть виступати в ролі солдатів армії рф, які беруть участь у бойових діях, включаючи штурм зруйнованих міст на сході України.

Протягом ігрового процесу, гравці повинні виконувати завдання, в яких українців зображено як “ворогів”, а злочинні дії росії подаються як захист від “нацизму”.

Згідно з інформацією, оприлюдненою раніше у великому огляді The New York Times, росіяни активно поширюють свою пропаганду через відеоігри, використовуючи популярні онлайн-платформи. Дослідники Molfar ідентифікували понад десяток випадків прокремлівської пропаганди в іграх Minecraft, Roblox, російських версіях World of Tanks та World of Warships, Fly Corp, Armored Warfare та War Thunder.

Зокрема, у Minecraft, відомій грі, що належить Microsoft, російські гравці відтворили битву за Соледар — місто в Україні, яке було захоплене російськими військами в січні 2023 року. Відео з цим моментом вони опублікували у своїй соціальній мережі “Вконтакте”.

Аналогічно, на каналі російської версії гри World of Tanks, присвяченому багатокористувацьким військовим баталіям, відтворили парад радянських танків у Москві, що відбувся в 1945 році, в кращих традиціях російського “побєдобєсія”. 

Крім того, на платформі Roblox, користувач створив підрозділ сил міністерства внутрішніх справ рф на честь дня росії.

“Ці ігри та суміжні дискусійні платформи, як Discord і Steam, перетворюються на онлайн-платформи для російської агітпропаганди, поширюючи серед нової, здебільшого молодшої аудиторії величезний потік пропагандистських матеріалів, які кремль використовує для виправдання війни в Україні”, — про це йдеться в матеріалі видання The New York Times. 

“Головна мета — ідеологічна обробка та мілітаризація населення”

Комп’ютерні ігри стали потужним інструментом ідеологічного впливу, здатним формувати світогляд молоді, пропагувати певні цінності та погляди, а також маніпулювати емоціями та поведінкою гравців.

За даними Центру національного спротиву України, просуваючи пропаганду війни у всі галузі життя, влада рф прагне нормалізувати війну для росіян та максимально мілітаризувати суспільство, щоб уникнути спротиву політиці кремля. До прикладу, проєкт “Отряд 22: ZOV” є одним із елементів ідеологічної обробки населення, який ретранслює російську офіційну версію подій щодо вторгнення в Україну та популяризує службу в армії росії.

Окрім індивідуальних ігор, значну роль у пропагандистській роботі відіграють мультиплеєрні ігри, які дозволяють гравцям зі всього світу взаємодіяти між собою, та цифрові платформи, такі як Steam та Discord. Про це йдеться в матеріалі Центру демократії та верховенства права “Російська пропаганда в ігрових середовищах: приклад користувацького контенту в Steam”. 

Пропаганда на таких майданчиках здійснюється через голосові чати та тексти, які поширюються під час гри. Російські гравці активно використовують їх для поширення проросійських наративів серед інших учасників, часто пропагуючи не лише військові події, але й історичні вигадки, що створює альтернативну реальність, вигідну росії, для молоді, яка часто є основною аудиторією таких платформ.

Російські загарбники прагнуть використовувати всі можливі інструменти для просування своєї пропаганди — компʼютерні ігри, медіа, соціальні мережі та інші цифрові платформи. Вони стають прямими джерелами для донесення викривлених наративів, що виправдовують війну, розв’язану самою росією.

Завдяки інтеграції ідеологічних елементів у розважальний контент пропаганда стає менш помітною, але не менш ефективною, особливо серед молоді, яка є найбільш вразливою до подібних впливів.

***