Донбас-2021. Як і раніше без просвіту. Денис Казанський про переговори у ТКГ

Переговори Тристоронньої контактної групи (ТКГ) поновилися після новорічної перерви. Але перше ж засідання підгруп 2021 року показало, що ніяких принципових змін як в позиціях сторін, так і в ході переговорів не буде.

Навпаки, російська сторона зробила ряд кроків, явно спрямованих на загострення ситуації. Зокрема, до переговорів спробували в односторонньому порядку включити представників «громадськості ЛДНР» — деяких людей, яких представники ОРДЛО з російської сторони привели з собою і посадили перед камерами відеозв'язку.

У відповідь на питання української сторони до модераторів з ОБСЄ, на якій підставі ці люди беруть участь в переговорах, зрозумілої відповіді не було отримано. Схоже, що і самі модератори не розуміли, як їм реагувати на такий несподіваний крок російської сторони.

У підсумку слова «громадським діячам» вирішили не давати. Але і переривати переговори через їх присутність не наважилися — специфіка роботи ОБСЄ в тому, що зрив переговорів там сприймають як особистий провал і найгірший з можливих варіантів розвитку подій. Тому таких кроків намагаються уникати всіма можливими способами.

Очевидно, в розрахунку на це росіяни й привели на переговори нових людей. Мета провокації полягала в тому, щоб змусити відмовитися від переговорів саме українську сторону, а потім звинуватити Україну в небажанні вести діалог. Українська сторона на провокацію не зреагувала. Але говорити про конструктивний діалог в таких умовах, зрозуміло, не доводиться.

Загалом же позиція російської сторони не змінилася, і залишається незмінною.

У загальних рисах вимоги Росії залишаються незмінними — або Україна повинна виконувати Мінські угоди в тому вигляді, в якому цього вимагає Росія (включаючи легалізацію бойовиків ЛДНР в Конституції), або Україна повинна оголосити, що вона виходить з Мінських угод. Останній варіант росіян, як видно, також цілком влаштовує. Оскільки небажання виконувати Мінські угоди саме українською стороною дозволить Москві вимагати зняття частини санкцій.

Під час останньої зустрічі в ТКГ з подібними вимогами виступив заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак. Раніше він ні разу не брав в них участі (Росію представляє Борис Гризлов), але цього дня раз досить безцеремонно відсунув Гризлова з кадру і зайняв його крісло. Поява Козака виглядала несподіваною — якщо зазвичай росіяни ховаються за так званими «представниками Донбасу», і намагаються говорити менше, то на цей раз довелося виходити на перший план вже самому заступнику глави АП РФ.

Козак був дуже роздратований, говорив емоційно. Як завжди, звинувачував Україну в небажанні визнавати бойовиків стороною переговорів і вимагав, щоб українська сторона обговорювала «дорожню карту», ​​запропоновану Росією через своїх маріонеток або відкликала свій підпис з Мінських угод. Було помітно, що у Козака здають нерви. Можливо, це пов'язано з тим, що за весь час своєї роботи на українському напрямку він так і не зміг показати результат, якого від нього чекали. І у зв'язку з цим має проблеми зі своїм начальством. Українська сторона виявилася непоступливою, і Козак, як і Сурков, так і не зміг нічого цьому протиставити.

У цій ситуації Москва продовжує демонстративно проводити політику, спрямовану на розрив зв'язків ОРДЛО з територією, підконтрольною Україні. Залишаються закритими КПВВ, що значно ускладнює трафік через лінію розмежування. І хоча люди продовжують їздити з ОРДЛО на підконтрольну територію через Росію, все ж перекриття прямого трафіку істотно ускладнює людям життя.

Одночасно з цим триває роздача жителям окремих районів російських паспортів. Крім того, ведуть росіяни роботу і на ідеологічному фронті. Для «народних республік» кремлівські ідеологи розробили так звану «Доктрину Русский Донбасс», відповідно до якої диктатура окупаційних адміністрацій цієї території здійснюватиметься на принципах російського націоналізму.

Очевидно, що цей захід не сприяє реінтеграції Донбасу і виконанню Мінських угод. Схоже, Кремль йде на цей крок з міркувань банальної помсти Україні за незговірливість. Тому говорити про близьке завершення конфлікту, на жаль, не доводиться. Адже Москва зараз робить все, щоб пройти точку неповернення та завести його в глухий кут.