Онлайн-рынки и переобучение: как местный бизнес переживает карантин
Уявіть, що вам запропонували обрати зайве у такому переліку: малозабезпечені; люди з інвалідністю; багатодітні родини; люди, що опинилися у складних життєвих обставинах; місцевий бізнес; безробітні; пенсіонери; діти-сироти. Передбачити відповідь більшості респондентів можна із вірогідністю у 90% і на це є низка причин.
Побутує думка, що негативні наслідки карантинних обмежень гостро відчули лише малозабезпечені, безробітні та інші соціально незахищені категорії громадян. На перший погляд ця “аксіома” дійсно не потребує доведення, адже такі люди не мають достатнього матеріальних ресурсів, належного (а іноді і постійного) житла, доступу до якісного харчування та медичного догляду тощо. Але давайте розберемося.
Значне зменшення купівельної спроможності та кількості клієнтів через закриття громадських закладів та майданчиків торгівлі, суттєві обмеження транспортного сполучення між населеними пунктами, неможливість поставок розхідних матеріалів з-за кордону... Всі ці фактори у наростаючому підсумку не просто залишили багатьох підприємців без основного джерела доходів, а й стали причинами появи непосильних збитків та боргових зобов'язань.
У такій ситуації страждає сама громада. Люди, не маючи змоги придбати необхідні їм товари чи послуги, змушені або обходится без них, або шукати можливості дістатися до більших населених пунктів де є супермаркети і налагоджені механізми надання послуг в умовах карантину (а це нові зайві витрати). Підприємці втрачають клієнтів та прибуток, несуть збитки через зіпсований товар чи оплату оренди, не сплачують податків до бюджетів, а це в свою чергу впливає не лише на розвиток самої громади, а й на макроекономічні показники. Це замкнуте коло суттєво підсилювало вже наявні негативні наслідки карантинних обмежень на економіку України.
Щоб не залишатись осторонь, громадські радники з самого початку пандемії активно досліджували основні проблеми людей, викликані карантинними заходами, а також стали ініціаторами пошуку можливостей для їх ефективного та оперативного вирішення на рівні своїх громад. Ситуацію ускладнювало те, що на момент початку епідемії не було практично жодних аналітичних прогнозів з ідентифікованими ризиками і проблемами, що матимуть вплив на місцевий бізнес та його клієнтів.
Запит мешканців громад, соціально-орієнтована специфіка роботи і роль громадських радників зумовили те, що місцевий бізнес не входив до переліку їх основних цільових аудиторій. Водночас, спільнота громадських радників не мала права залишати цю проблему поза фокусом своєї діяльності та розпочала проактивні дії на місцях.
На початкових етапах відсутність загальної стратегії та чіткого плану дій часто змушувала громадських радників приймати ситуативні, а іноді навіть інтуїтивні рішення.
Зокрема, громадські радники провели інформаційні кампанії щодо допомоги місцевим виробникам, створили ініціативні групи з активних мешканців громад, налагодили комунікацію з підприємцями та посередниками, які готові були взяти на себе частину витрат з доставки товарів, долучилися до побудови нових логістичних маршрутів з урахуванням можливостей та потреб сусідніх громад, організували низку вебінарів та онлайн-консультацій та тренінгів для підприємців.
Яскравим прикладом є створення у багатьох громадах онлайн майданчиків для торгівлі (онлайн-ринків), де місцеві продавці пропонують товари власного виробництва, а покупці мають можливість обрати необхідні товари, обговорити доставку та залишити відгук про придбаний товар.
Поступово ці онлайн-майданчики перетворюються з виключно комерційних на комунікаційні та ресурсні, адже дозволяють швидко вирішити і низку інших питань: “Люди дуже активно спілкуються, діляться своїми проблемами і намагаються їх разом вирішити, тому ця група більше нагадує дружнє коло громади, ніж просто онлайн-ринок” - ділиться досвідом Тетяна Моісєєва-Шиленко, громадська радниця з Покровська Донецької області, яка створила онлайн-ринок для мешканців 2 громад.
Станом на середину вересня громадські радники-учасники проекту долучилися до створення онлайн ринків-для мешканців 7 громад, серед яких:
- Покровськ та Мирноград (Донецька область)
- Сокаль та Соснівка (Львівська область)
- Новопокровська ОТГ (Дніпропетровська область)
- Макошине (Чернігівська область)
- місто Черкаси
Проект “Підтримка малих громад в умовах COVID-19” реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” на рівні 35 громад у 17 областях України, а участь у його виконанні беруть 39 громадських радників та радниць, що мешкають у цих громадах.