Артур Прихно
"Ізоляція" must speak: як Україна має говорити про воєнні злочини та заручників
В катівнях ОРДЛО досі утримуються люди. Як на восьмий рік війни привертати увагу суспільства та міжнародної спільноти до жорстких порушень прав людини? «Східний варіант» шукав відповіді на презентації проєкту «Ізоляція» must speak».
Рік тому Міністерство закордонних справ разом з культурним фондом «Ізоляція» презентували проєкт «Ізоляція must speak», аби посилити увагу до тортур і жорстоких катівень на окупованій Росією території Донбасу.
10 грудня ініціатори проєкту організували дискусію за результатами річної кампанії. Журналісти «Східного варіанту» побували на дискусії, послухали правозахисників та зібрали основні способи, як Україна must speak про воєнні злочини, заручників та незаконні тюрми.
Законодавча база: від президента вимагають підписати важливий закон
Після того, як проросійські бойовики в Донецьку захопили приміщення культурного фонду «Ізоляція» та зробили там катівню, в Україні регулярно звучить питання, що можна зробити з секретною тюрмою «Ізоляція».
«Мені завжди трохи дивно говорити: «секретна тюрма «Ізоляція». Бо яка ж вона секретна, якщо всім відомо, де вона знаходиться, а дані про зґвалтування, знущання і вбивства трапляються майже в кожному звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини», — зазначила голова ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук.
Вона наголосила, що в питанні «Ізоляції» є проблеми, які Україна не здатна розв’язати, а є ті, які цілком під силу. Це, зокрема, закон про воєнні злочини, ухвалений депутатами ще в травні нинішнього року.
Шість місяців цей закон перебуває у президента, який має два шляхи: або підписати його, або ветувати.
«Коли ми говоримо про відсутність покарання за злочини, жертвами яких стають як жінки, так і чоловіки. У нас постає проблема недосконалості українського законодавства. Бо в нас досі немає відповідальності за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані так, що за ними неможливо покарати злочинців», — зазначила пані Олександра.
Як приклад, вона навела справу нещодавно затриманого Дениса Куликовського (Палича) — керівника «Ізоляції». Паличу пред’явили 4 склади злочину і лише один із них — воєнний злочин.
Правозахисники вважають дивною поведінку президента Володимира Зеленського, який у публічних виступах не раз говорив про захист прав людини. Відтак, вони публічно звернулися до президента з вимогою підписати закон. Для цього навіть підготували ручки з тією ж таки вимогою.
«Варто розуміти, що цей закон не про минуле, а про майбутнє. Ті люди, які просто зараз вчиняють злочини на окупованій території, думають, що жодного покарання вони не понесуть. Коли президент підпише закон, це буде прямим сигналом для них, що кримінальна відповідальність невідворотна, бо міжнародні злочини не мають термінів давності», — наголосила Олександра Матвійчук.
Кримінальні справи: прокуратура звітує про велику кількість справ і мало вироків
Злочини, пов'язані з незаконним утримуванням і катуванням людей в ОРДЛО, є найбільш масовими зі злочинів, пов'язаних з війною. Про це зазначив керівник профільного департаменту ОГПУ Юрій Рудь.
За його словами, таких злочинів понад тисяча. Більшість з них розслідуються на досудовому слідстві.
«По 140 особам оголошені підозри, ще по 54-ом — обвинувальні акти передані до суду», — зазначив Юрій Рудь.
Через незаконне утримання та катування під час бойових дій на сході, за його словами, пройшло понад 3,5 тисяч осіб.
При цьому українські суди за весь час війни винесли лише 17 вироків у справах щодо незаконного утримання людей в окупації. Це критично мало — відзначив сам Юрій Рудь. Але додав, що це вже питання до судів.
Один із бранців «Ізоляції» Андрій Кочмурадов під час публічної дискусії зазначив, що в судах досі немає справ щодо так званих «слідчих», «суддів» та «адвокатів», які фактично і «легалізують» для окупаційної влади незаконне ув’язнення людей, та по суті є одними з учасників цього ув’язнення.
Юрій Рудь підтвердив, що дійсно до судів поки такі справи не передавалися, однак запевнив, що вони розслідуються і зазначені люди є фігурантами цих розслідувань.
Розголос: говорити про заручників потрібно і в Україні, і закордоном
Директорка фонду «Ізоляція» Оксана Саржевська-Кравченко зазначила, що проєкт «Ізоляція» must speak» запустили з метою регулярно нагадувати міжнародним партнерам про «Ізоляцію» і про утримання людей у звірячих умовах. А також, аби шукати способи закрити незаконну тюрму «Ізоляція» в Донецьку.
«Досі є люди, які не чули про «Ізоляцію». Або ж ті, хто чули, але не знають деталей. Коли ми спілкуємось з партнерами з інших країн, вони цікавляться, ставлять питання, інколи просять надати докази, але їм небайдужа ця історія. А тому акція має набути більшого розголосу, про тюрму має знати ще більше людей», — зазначила Оксана Саржевська-Кравченко.
Крім усього іншого правозахисники намагаються привернути увагу до конкретних історій людей, які утримуються в «Ізоляції». Зокрема, під час дискусії розповіли історію лікарки Наталії Стеценко. Її незаконно утримують в заручниках бойовики. Наталію ув'язнили за переписку з колишнім бранцем «Ізоляції» Станіславом Асєєвим і також відправили до «Ізоляції».
Напередодні свого незаконного ув'язнення Наталія мала зробити операцію, бо в неї були проблеми зі здоров'ям. Однак, не встигла. У тюрмі бойовики тривалий час навіть не давали жінці можливості пройти огляд. Коли ж вона такий огляд пройшла, лікар сказав, що їй обов'язково потрібна термінова операція. Однак, наглядачі катівні не відпускають Наталію на операцію. Через це її життя під загрозою.
Тому правозахисники запустили кампанію «Різдво для лікарки Наталії Стеценко». Вони просять людей в соціальних мережах поширювати вимогу до російської влади, яка фактично контролює бойовиків на Донбасі, відпустити Наталію на операцію. А дипломатів та представників міжнародних організацій українські правозахисники закликають підіймати питання Наталії Стеценко на своєму рівні.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
2232
